Рішення № 120890751, 08.08.2024, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1155/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2024 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Васільєва С.В., з участю секретаря судового засідання Болюх А.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання недійсними умов кредитного договору,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1. Визнати недійними умови Договору про відкриття кредитної лінії № 1241-3453 від 18.07.2023 щодо встановлення процентної ставки у розмірі 3,00% на добу, що становить 1095% річних відповідно та реальної річної ставки, що становить 1 139 965,00% (один мільйон сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять цілих, нуль сотих відсотки(-ів) від суми позики.

2. Визнати недійсними умови Договору про відкриття кредитної лінії № 1241-3453 від 18.07.2023 щодо нарахування споживачу штрафних санкцій у вигляді 10% від суми кредиту

Позовна заява мотивована тим, що позивач не погоджується із такими умовами кредитного договору та просить суд визнати недійсними умови кредитного договору щодо нарахування надмірних відсотків та штрафних санкцій.

Позивач не заперечує, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 18.07.2023 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1241-3453 в електронному вигляді.

Разом з тим, вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

Згідно ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором, установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі тощо.

Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами, наведений у ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не є вичерпним.

Тому пункти кредитного договору у вигляді встановлення розміру процентів на рівні процентної ставки у розмірі 3,00% на добу, що становить 1095 % річних відповідно та реальною річною ставкою, що становить 1 139 965,00% (один мільйон сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять цілих, нуль сотих відсотки(-ів) від суми позики, які є недійсними у розумінні ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, та підлягають визнанню недійними

Щодо умов кредитного договору про нарахування штрафних санкцій звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 11, пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено новим пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Таким чином, вказує, що умови кредитного договору про те, що позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми кредиту підлягають визнанню недійними.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак надіслав заяву про розгляд справи без його участі, та без участі позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив. Відзиву на позов від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи за відсутності сторін та їх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 18.07.2023 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1241-3453.

27 грудня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, після чого ОСОБА_2 змінила прізвище на Підгурська

Згідно з п.2.3 Договору, сума кредиту становить 14400,00 грн., дата видачі кредиту - 18.07.2023; останній календарний день першого базового періоду - 31.07.2023.

Згідно з п.4.10 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо- ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (п.4.12 Договору).

Згідно п.4.13 Договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 1 139 965,00% (один мільйон сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять цілих, нуль сотих відсотки(-ів).

Відповідно до п.8.3 Договору, у разі не здійснення сплати процентів за користування кредитом у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми кредиту. Сукупна сума неустойки, нарахованої за порушення зобов`язань позичальником на підставі цього пункту Договору, не може перевищувати половини кредиту (50% суми Кредиту), одержаного Позичальником за цим Договором.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування становить 144 000 гривень та включає в себе суму кредиту, проценти за користування кредитом (пункт 4.14 Договору).

Відповідно до п.11.3.1 Договору, позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто положення цього кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ч.1-2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 цього ж закону несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Суд враховує, що позивачка та її представник факту звернення до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» з метою отримання кредиту, укладання вказаного кредитного договору, фактичного отримання грошових коштів та їх використання в особистих цілях, а також обов`язку повернути кредит не оспорювали, у зв`язку з чим ці обставини відповідно до ч.1 ст.82 ЦК України не підлягають доказуванню.

Обставини, які б свідчили, що відповідач надав позивачці неправдиву інформацію про розмір процентів та порядок їх сплати, приховав щоденну та реальну річну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, відсутні.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 вказав, що виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у заяві-анкеті.

Такий висновок підлягає застосуванню і до спірних правовідносин.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд вважає помилковим посилання позивача на постанову Одеського апеляційного суду від 16.05.2024 у справі №523/10598/21.

Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

При цьому проценти за кредитним договором (згідно ст. 1056-1 ЦК України) не мають компенсаційного характеру та є платою за користування чужими грошима, їх розмір визначається сторонами договору, тому положення п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до умов договору про встановлення розміру процентів не може застосовуватись.

Отже, посилання позивача на приписи пункту п`ятого частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковими, оскільки зазначена норма законодавства стосується прав кредитора отримати компенсацію за порушення зобов`язань з боку споживача, а в даному випадку мова йде про відповідальність споживача за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, яка не є сталою величиною, так як розраховується з урахуванням тривалості наявного прострочення, яка може бути недостатньою для висновків про такий розмір коштів, що має сплатити позичальник, який перевищить 50 відсотків суми отриманого кредиту.

Позивач, підписуючи договір, була ознайомлена з його умовами, відповідно розуміла їх зміст та розмір процентів.

Так, відповідно до п. 4.14 договору орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування становить 144 000 гривень та включає в себе суму кредиту, проценти за користування кредитом.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, суд звертає увагу, що позивач мала можливість не вступати у кредитні відносини із відповідачем, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість вона погодила такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Крім того, відповідно до п.11.3.1 Договору позичальник підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Відповідно, позивач, ознайомившись з умовами договору, мала змогу зрозуміти, що розмір відсотків напряму буде залежати від строку, за який вона поверне кредит.

Як наслідок, у суду відсутні підстави визнавати недійсними умови договору щодо встановлення розміру відсотків за користування кредитом.

Отже, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо доводів позивача стосовно недійсності умов кредитного договору про нарахування штрафних санкцій (передбачених п.8.3 договору), суд звертає увагу на наступне:

Згідно з п.6-1 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (який був чинним на час укладення кредитного договору), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Також, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, позичальники не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом, за таких умов:

- у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;

- всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню.

Водночас, зазначена правова норма не містить жодних заборон щодо включення у кредитні договори умов про порядок нарахування та стягнення неустойки (зокрема, штрафу) за порушення взятих на себе зобов`язань, а лише на певний період звільняє споживачів від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена кредитним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) позичальником зобов`язань за таким договором.

При цьому позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач під час дії воєнного стану нараховував штраф, який був передбачений пунктом 8.3 Кредитного договору.

Отже, у цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Окремо суд звертає увагу на те, що на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, тому на підставі ч. 7 ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави..

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПОУ - 38548598.

Повне судове рішення складено 08.08.2024.

Суддя С. В. Васільєв