Рішення № 12089007, 04.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.10                                                                                 Справа № 8/247

За позовом Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська»Дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля», смт. Білоріченський Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлектроМаш», м. Луганськ, -

про стягнення 1600 грн. 00 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Мостовий Д.О. - провідний юрисконсульт, - довіреність №01-1593/1 від 13.08.10 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 1600,00 грн. за оплачений, але не поставлений відповідачем товар.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 19.10.10 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 21.10.10 року до 04.11.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 04.11.10 року позивачем подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Судом на юридичну адресу відповідача, вказану у позовній заяві (м. Луганськ, вул.1-а Продольна, 8), - що підтверджується довідкою з ЄДР №7305065 від 19.10.10 року (а.с.29-31) були спрямовані ухвали про призначення справи до слухання та про відкладення її розгляду.

Оператор поштового зв’язку повернув до суду перше поштове відправлення з доданням довідки «за вказаною адресою не проживає».

З огляду на викладене суд керується приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України та підпунктом 3.6 пункту 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,64 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Договірні правовідносини між сторонами відсутні.

У 2006 році сторони досягли усної домовленості про те, що позивач (покупець) здійснює попередню оплату вартості товару - матеріально-технічних ресурсів у вигляді термогрупи ППИ-1 АППТВ, а відповідач зобов’язався продати позивачу цей товар.

На виконання домовленості позивач платіжним дорученням №466 від 19.06.06 року попередньо сплатив на користь відповідача 3600,00 грн., з вказівкою на призначення платежу - за термогрупи ППИ-1 (а.с.9).

Відповідач на підставі вищезгаданих домовленостей поставив на користь позивача 20 термогруп ППИ-1 вартістю 125,00 грн. кожна на суму 3000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00061 від 21.06.06 року на суму 3000,00 грн. (а.с.11).

В рамках тієї ж домовленості позивач на підставі платіжного доручення №478 від 06.10.06 року на суму 6000,00 грн. здійснив попередню оплаті вартості термогруп ППИ-1 та АППТВ.

Відповідач на виконання домовленості згідно видатковій накладній №РН-00127 від 06.10.06 року відпустив позивачу 3 шт. термогруп ППИ-1 вартістю 1250,00 грн. кожна та 1 АППТВ вартістю 416,67 грн., а всього на суму 5000,00 грн. (а.с.12).

Кожна з накладних містить докази отримання товару позивачем, а саме: його підпис та печатку.

Позивач не оспорює ці видаткові документи, - він стверджує, що відповідач, отримавши попередню оплату товару на суму 9600,00 грн. (3600,00 грн. + 6000,00 грн.) відпустив товар лише на суму 8000,00 грн. (3000,00 грн. + 5000,00 грн.).

З огляду на те, що точна дата поставки товару або повернення попередньої плати сторонами не була встановлена, а відповідач не поставив ані товар на суму 1600,00 грн., ані не повернув отримані грошові кошти у названій сумі, позивач 27.08.10 року спрямував на адресу відповідача вимогу про поставку товару або повернення грошей (вих. №02-1686 від 27.08.10 року (а.с.13-14), яку відповідач залишив без реагування.

З урахуванням викладеного позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          Згідно статті 11 ЦКУ зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, укладення договорів та ін.

          Частиною ст. 181 Господарського кодексу України допускається можливість укладення між сторонами господарського договору у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Така ситуація має місце за цим спором.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Закон - ст.525 ЦКУ – не передбачає права на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Покупець –позивач по справі – належним чином виконав вимоги ст.692 ЦК України, - тобто попередньо сплатив на користь продавця –відповідача по справі –вартість обумовленого договором товару, що підтверджено вищезгаданими документами.

          За приписами ст. 693 ЦКУ якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

          Отже, отримавши кошти за товар, обумовлений усним договором, подавець повинен був дотримуватися вимог, викладених у частині 1 ст.530, та ст.ст.655 і 662 ЦК України, - тобто здійснити передачу товару Покупцеві.

          Відповідач порушив вимоги частини 1 та 2 ст.662 та ч.2 ст.693 ЦК України про його обов'язок –передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а також приналежності товару та документи на нього, як то передбачено договором або актами цивільного законодавства.

          Вищевикладене дає підстави стверджувати, що дії відповідач повинні оцінюватися з точки зору норми, викладеної у статті 610 ЦКУ, в якій сказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611, а також ст.ст.623, 624 та 693 ЦКУ).

          Вищевикладеним повністю підтверджено те, що відповідач є боржником, який прострочив, тобто порушив зобов’язання (ст.612 ЦКУ).

          За таких обставин позивач правомірно звернувся до суду з вимогою, яка базується на приписах частини 2 ст. 693 ЦКУ.

          Позивач з власного волевиявлення не скористався обумовленим ч.3 ст.693 ЦКУ правом на нарахування та стягнення з продавця процентів з суми попередньої плати, на яку останній не поставив товар.

Оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги закону.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610-612, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України, керуючись частиною 2 ст. 22, ст.ст.32-34,36, 43,44, 47-1, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлектроМаш», ідентифікаційний код 31375836, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. 1-а Продольна, 8, - на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська»Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля», ідентифікаційний код 00176897, яке знаходиться за адресою: смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області, - грошові кошти - суму попередньої оплати у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.11.2010 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Суддя                                                   А.П.Середа

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 08 листопада 2010 року.