Рішення № 120889418, 31.07.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/142/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

інспектора взводу №5 роти №3 батальйону №1 полку УПП у Одеській області ДПП

Бондаренко Ігоря Івановича,

Департаменту патрульної поліції

про

оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до інспектора взводу №5 роти №3 батальйону №1 полку УПП у Одеській області ДПП Бондаренко Ігоря Івановича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якому просила суд постанову інспектора взводу №5 роти №3 батальйону №1 полку УПП у Одеській області ДПП капітана поліції Бондаренко Ігорем Івановичем від 03.01.2023, винесену стосовно ОСОБА_1 , про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП України, серії БАБ №603503 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість грн 80 копійок) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 03 січня 2023 р. інспектором взводу №5 роти №3 батальйону №1 полку УПП у Одеській області ДПП капітаном поліції Бондаренко Ігорем Івановичем винесено стосовно позивачки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП України, серії БАБ №603503. У постанові Відповідач стверджує, що позивачкою порушено п.п. 8.4.ґ ПДР України.

Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням її прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому на думку позивачки підлягає скасуванню.

03.01.2023 приблизно о 18:25 годин позивачкою був припаркований автомобіль марки Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 на спеціально обладнаному майданчику біля магазину "Таврия В", розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 88. Після здійснення покупок, вийшовши з наведеного магазину побачила рядом зі своїм автомобілем автомобіль патрульної поліції. ОСОБА_2 було повідомлено, що її автомобіль припаркований з порушенням Правил дорожнього руху, про що буде складено протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності.

З обставина викладеними в оскаржуваній постанові позивачка не згодна та вважає, що складу адміністративного правопорушення у його діях немає.

По-перше, в постанові не вірно зазначено місце розгляду справи та місце скоєння адміністративного правопорушення, а саме зазначено: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 47/27, що не відповідає дійсному місцю складання протоколу та місцезнаходження ОСОБА_1 та її автомобіля у наведений в протоколі час (18:28-18:39), про що свідчить фіскальний чек №475222, дата 03.01.2023 час 18:32:27.

По друге, в постанові зазначено, що водій керуючи автомобілем Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зупинку на місці, яке позначено дорожнім знаком 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою до нього 7.17 «Особа з інвалідністю» та позначеного дорожньою розміткою 1.30, чим порушив п.п.8.4. ґ ПДР України.

Проте відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо), а стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Окрім того, відповідно до Додатку 1 до Правил дорожнього руху (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1091) «33. ДОРОЖНІ ЗНАКИ» дорожній знак 5.38 відсутній, натомість, такий додаток 1 до ПДР містить дорожні знаки 5.38.1 та 5.38.2, що мають назву «Пішохідний перехід», які взагалі відсутні на спеціально обладнаному майданчику для стоянки транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 88, а тим паче, такий не містить пішохідного переходу (вбачається з фото здійсненого позивачем, що додається до цієї позовної заяви).

Разом з тим, Додаток 2 до Правил дорожнього руху (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1091) «34. ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА» під пунктом 1.30 визначає дорожню розмітку, що позначає (дублює) на покритті проїзної частини зображення дорожнього знака 1.39 «Аварійно небезпечна ділянка (інша небезпека). Ділянка дороги у місці, де геометричні параметри проїзної частини, радіуси вертикальних і горизонтальних кривих тощо не відповідають вимогам будівельних норм». Наведений дорожній знак 1.39 та дорожня розмітка також відсутні на спеціально обладнаному майданчику для стоянки транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 88.

По-третє, п.п.8.4. ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила. Отже, наведений пункт не містить якихось правил або заборон щодо зупинки і стоянки транспортних засобів на спеціально обладнаному майданчику.

Заразом, п. 15.6. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначає, що стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1 «Місце для стоянки». Місця та майданчики для стоянки транспортних засобів. Саме такий знак, 5.42.1 встановлений перед майданчиком для стоянки транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 88, біля магазину «ТАВРИЯ В».

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та слухати справу без її участі

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу без участі представника. Позовні вимоги не визнає, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на відзив на позовну заяву, який був поданий 07.03.2023 року.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з відзивом на позов, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно дост. 9 КАС Українирозгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доказовості перед судом їх переконливості.

Судом встановлено ,що 03 січня 2023 р. інспектором взводу №5 роти №3 батальйону №1 полку УПП у Одеській області ДПП капітаном поліції Бондаренко Ігорем Івановичем винесено стосовно позивачки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП України, серії БАБ №603503. У постанові Відповідач стверджує, що позивачкою порушено п.п. 8.4.ґ ПДР України.

Згідно зіст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 КАС України.

Відповідно до відзиву, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серн БАБ №603503 від 03 січня 2023 року в пункті №7 «До постанови додаються», міститься посилання на докази вчинення громадянкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, а саме посилання на портативний відео реєстратор інспектора «відео з б/к 473265».

Відповідно до п. 1 ч. 1 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказам МВС №1026 від 18 грудня 2018 року, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису. засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до пп. 6 п. 3 Розділу І вищезазначеної Інструкції, портативний; відеореєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, відеозаписи та фотознімки з портативних відео реєстраторів інспекторів є доказом вчинення або не вчинення адміністративного правопорушення та відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та ст. ст. 72, 73, 74, 75, 76 KAС України.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, окрім іншого, підтверджується скрішотами з відеозапису портативного відео реєстратора інспектора №473265, які долучені до відзиву (а.с. 70).

В подальшому, інспектор повідомив позивача про необхідність надання для перевірки відповідних документів, які надають право на здійснення зупинки/стоянки та вказаному місці.

Громадянка ОСОБА_1 повідомила, що в неї відсутній документ, який би надавав їй право здійснення зупинки/стоянки на такому спеціально відведеному місці.

В подальшому, позивач надала усні пояснення інспектору з приводу вчинення нею адміністративного правопорушення, а саме повідомила, що вона здійснила таку зупинку/стоянку у зв`язку з відсутністю інших вільних місць.

Норми чинного законодавства України не передбачають будь-яких виключень з Правил щодо здійснення зупинки/стоянки на місцях позначених додатковою табличкою 7.17 «Особи з інвалідністю», окрім як тих, що чітко визначені Законом, які не містять посилання на те, що в разі відсутності інших місць для зупинки/стоянки можна було б займати місця для осіб з інвалідністю.

Окрім того, на відеозаписі «473265» зафіксовано, що Інспектором було перевірено вказану парковку та встановлено, що на ній були вільні місця для стоянки не позначені додатковою табличкою 7.17 «Особи з Інвалідністю», однак, громадянка ОСОБА_1 умисно здійснила зупинку/стоянку керованого нею транспортного засобу на місці, на якому дозволено така зупинка/стоянка лише особам з інвалідністю.

На що громадянка ОСОБА_1 повідомила, що вона своїм транспортним засобом зайняла лише одне місце для осіб з інвалідністю, а не всі такі місця.

Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з її правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого нею адміністративного правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило.

Факт ознайомлення позивача з вищезазначеними правами підтверджується власним підписом позивача у графі №8 та №9 оскаржуваної постанови та зафіксовано на портативному відеореестраторі інспектора №473265.

Під час ознайомлення позивача з її правами, остання повідомила, що вона є адвокатом, а відтак знає свої права та їх роз`яснень не потребує.

Інспектор запитав позивача, чи потрібна їй юридична допомога, однак, позивач відповіла, що вона хотіла б щоб інспектор прискорив винесення постанови.

Окрім того, громадянці ОСОБА_1 було роз`яснено право та строки_на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307. 308 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №603503 від 03 січня 2023 року, згідно якої на громадянку ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Негайно, після закінчення розгляду справи та складання постанови інспектор, відповідно до ст. 285 КУпАП, оголосив винесену постанову та надав її копію позивачу, про що свідчить власний підпис позивача у графі №9 оскаржуваної постанови.

Статтею 222 КУпАПвстановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80і81(в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів),частина першастатті 44,стаття 89,частина другастатті 106-1, частиниперша,друга,третя,четвертаішостастатті 109,стаття 110, частина четверта статті 116-2,стаття 117,частинипершаідругастатті119,частиниперша,друга,третя,п`ята,шоста,восьма,десятаіодинадцятастатті 121,статті 121-1,121-2,частини першаідругастатті 121-3, частиниперша,друга,третя,четверта,шостаісьомастатті 122,частинапершастатті 123,статті 124-1,125, частиниперша,другаічетвертастатті 126, частиниперша,другаітретястатті 127,стаття 127-3,частини першаідругастатті 127-4,статті 128-129,частина першастатті 132-1, частинипершаіп`ятастатті 133, частинитретя,шоста,восьма,дев`ята,десятаіодинадцятастатті 133-1,стаття 135,стаття 136(за винятком порушень на автомобільному транспорті),стаття 137, частиниперша,другаітретястатті 140,статті 148,151, частинишоста,сьомаівосьмастатті 152-1,статті 161,164-4,стаття 175-1(за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),статті 176,177, частинипершаідругастатті 178,статті 180, 181-1,частина першастатті 182,статті 183,192,194,195).

Відповідно до ч.6 ст. 122 КУпАП, зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з Інвалідністю" - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Додаткова табличка 7.17 «Особи з інвалідністю». Застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 і 5.43 для позначення місця (або спеціально відведеної частини майданчика) для стоянки транспортних засобів, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю відповідно до вимог цих Правил,

Дорожня розмітка 1.35 - позначає місця для паркування індивідуального транспорту осіб з інвалідністю та транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 ДСТУ 4100:2021, цей стандарт поширюється на дорожні знаки, призначені для інформування учасників дорожнього руху щодо умов, напрямків, режимів руху на автомобільних дорогах і вулицях (далі дорогах) та виїздах на них з прилеглих територій, на територіях об`єктів дорожнього сервісу, а також на матеріали для світлоповертальних поверхонь (далі світлоповертальні матеріали) технічних засобів організації дорожнього руху.

Згідно п. 14.1.1 розділу 14 ДСТУ 4100:2021 вбачається, що дорожні знаки потрібно розташовувати так. щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо).

Окрім того, відповідно до розділу 8 Правил дорожнього руху, дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Як чітко видно на скріншотах, які додані до відзиву, дорожні знаки «Місце для стоянки» та додаткова табличка 7.17 «Особи з інвалідністю», установлені з дотриманням вимог Правил дорожнього руху та ДСТУ 4100:2021. їх добре видно учасникам дорожнього руху, вони не затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Отже, з огляду на вищезазначене в діях громадянки ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП. Інспектор взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_2 , мав всі законні підстави для розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №603503 від 06 січня 2023 року обґрунтована, правомірна, винесена на підставі та у порядку передбаченому чинним законодавством України. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами чинного законодавства України.

Таким чином, позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог не має.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 23, 122, 222, 251, 252, 258, 268, 278, 279. 280. 283, 284, 285 КУпАП, ст. ст. 42, 44, 46, 47, 55, 57, 60, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 160. 161, 162, 242 КАС України, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року, «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу №5 роти №3 батальйону №1 полку УПП у Одеській області ДПП Бондаренко Ігоря Івановича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І.Бочаров