Рішення № 120888110, 26.01.2024, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6109/22

Провадження № 2/333/160/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Майсак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В:

08.12.2022року ПАТ«Запоріжжяобленерго» вособі Запорізькихміських електричнихмереж звернулосьдо Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя зпозовом простягнення з ОСОБА_1 заборгованості заспожиту електричнуенергію урозмірі 1769грн.28коп.Свої вимогипозивач обґрунтовуєтим,що ПАТ«Запоріжжяобленерго» вперіод з01.11.2018року по01.01.2019року напідставі відкритогона ім`я ОСОБА_1 особового рахунку№ НОМЕР_1 здійснило постачанняелектричної енергіїна об`єкт,розташований заадресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії не виконала, внаслідок чого, за останньою утворилась заборгованість в сумі 1 769 грн. 28 коп. за період з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року. З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 08.12.2022 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників процесу.

20.04.2023 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 , яка зазначила, що вона станом на 01.09.2022 року має заборгованість в розмірі 21 142 грн. 64 коп., станом на 28.10.2022 року вона сплатили всю наявну заборгованість. Платіж в сумі 1 849 грн. внесла 24.01.2023 року., заборгованість станом на 01.03.2023 року в сумі 1 231 грн. 30 коп. сплатила 27.03.2023 року, за березень 2023 року суму в розмірі 497 грн. 24 коп. внесла 14.04.2023 року і станом на 01.04.2023 року заборгованості не має. Додала копії квитанцій про сплату боргу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву, в якій просить суд позов задовольнити, розглянути справу без його участі. Також, додатково зазначив, що ОСОБА_1 здійснила погашення заборгованості, але внесла їх на рахунок ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», тобто платежі внесені взагалі не на той особовий рахунок і не в те товариство. На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.

За даних обставин суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлялась судом про розгляд справи, а відтак вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників на підставі наявних письмових доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши та оцінивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стосовно заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1 769 грн. 28 коп., суд дійшов до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом першим ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (надалі Правила роздрібного ринку електричної енергії), а також Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (надалі Правила користування електричною енергією), які діяли до 26.06.2018 року та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками.

Пунктом другим Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що електропостачальник учасник ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживача.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж за період з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року, на підставі відкритого на ім`я ОСОБА_1 особового рахунку № НОМЕР_1 надано послуги з постачання електричної енергії до об`єкту, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 1 769 грн. 28 коп.

Згідно з п. 2 Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, побутовий споживач фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

Побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з п.п. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК Української РСР, наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з одержання електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про користування електричною енергією від 13.05.2009 року № 55302211, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 76 ЦПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, відповідач у справі зобов`язання з оплати наданих послуг за період з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року належним чином не виконала, у зв`язку з чим, за останньою утворилась заборгованість в сумі 1 769 грн. 28 коп.

Факт наявності заборгованості в розмірі 1 769 грн. 28 коп. підтверджується матеріалами справи. Відповідачем здійснено погашення боргу, проте отримувачем у наданих до суду квитанціях зазначено ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». Судом було роз`яснено відповідачу необхідність звернутись із заявою про перерахунок коштів на рахунок позивача, проте остання жодних дій не вчинила.

Оскільки відповідач оплату наданих послуг не довіла, будь-яких претензій щодо надання послуг позивачу не пред`явила, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 1769 грн. 28 коп. є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2481,00 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 130, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (поточний рахунок НОМЕР_3 , в ПАТ «Мета Банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926) 1 769 (одна тисяча сімсот шістдесят дев`ять) грн. 28 коп. заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (поточний рахунок № НОМЕР_3 , в ПАТ «Мета Банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926) - 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 26 січня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик