Ухвала суду № 120886718, 07.08.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.08.2024Справа № 910/9314/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців»

про забезпечення позову до подання позовної заяви

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Відповідач-1: Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України,

Відповідач-2: Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України,

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання від 07.08.2024

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд вжити такі заходи забезпечення позову:

- зобов`язати Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України на час розгляду справи надати Всеукраїнській громадській організації «Український союз промисловців і підприємців» постійний доступ до приміщень третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві;

- заборонити Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на час розгляду справи вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень.

В обґрунтування зазначених вимог заявник зазначає, що протягом 30 років він користується приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 № 581-р, однак відповідачами не визнається право користування позивача цими приміщеннями, останні систематично вчиняють примусові дії з метою вивільнення зайнятих позивачем приміщень, блокуючи доступ позивача до приміщень, де залишаються його речі та цінності. Такі дії, на переконання заявника, дають підстави вважати, що відповідачі і надалі не мають наміру дотримуватись прав позивача. Відтак, Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» вважає, що невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову призведе до ускладнення поновлення порушених її прав та інтересів, а саме, до можливості передачі в оренду приміщень іншим особам, які матимуть у розпорядженні речі та інші матеріальні цінності позивача, у зв`язку з чим останній буде змушений вживати додаткових заходів для поновлення своїх прав.

В свою чергу, предметом майбутніх позовних вимог Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців», є визнання права користування приміщеннями третього та сьомого поверхів за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34.

Заявник вважає, що запропоновані ним заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами та гарантують реальне виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову, адже покликані зберегти стан речей, який існує на момент виникнення спору без необхідності вчинення додаткових дій. Водночас, невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, призведе до завдання значних втрат останньому, оскільки існує імовірність пошкодження майна заявника та заволодіння ним третіми особами, крім того, заявник внаслідок блокування відповідачами доступу до приміщень третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві позбавлений можливості здійснювати статутну діяльність, що призводить до негативних наслідків для держави та представників бізнесу, оскільки заявник представляє інтереси підприємців України, зокрема, і на міжнародному рівні, проводить заходи із залученням міжнародних партнерів та за участі представників державних органів.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі № 904/9691/21, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21, від 21.04.2022 у справі № 922/3109/21, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 26.10.2020 у справі № 907/477/20 та від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

В будь-якому випадку, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як встановлено судом із поданої Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» заяви про забезпечення позову, 16.10.1997 Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №581-р, відповідно до п. 1 якого заявник отримав у користування приміщення третього і сьомого поверхів у будинку по вул. Хрещатик, 34, на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку.

В період протягом 1998-2019 років заявником укладались відповідні договори про користування приміщенням по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 № 581-р, договори на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, що надається у користування, та надання комунальних послуг користувачеві адміністративного будинку.

Востаннє Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» 31.05.2019 було укладено із ДК «Ядерне паливо» (балансоутримувач) договір № 8 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, що надається у користування, та надання комунальних послуг користувачеві адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, за умовами якого заявник користується приміщеннями загальною площею 870,8 кв.м., розташованими на 3 і 7 поверхах будівлі.

Як вказує заявник, зазначений вище договір продовжувався автоматично в силу його положень та станом на 24.07.2024 не припинений.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.10.2023 № 994-р передано нежитлові приміщення першого, другого, третього, четвертого, шостого поверхів та підвалу загальною площею 3214,5 кв.м (інвентарний номер 00236), п`ятого поверху загальною площею 120,6 кв. метра та 746,5 кв.м (інвентарні номери 30236/1/505-506 та 00236/1), сьомого поверху загальною площею 884,5 кв.м (інвентарний номер 00236/2) у будівлі по вулиці Хрещатик, 34, у місті Києві із сфери управління Міністерства енергетики до сфери Управління господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України із закріпленням їх на праві господарського відання за Управлінням адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (Управління).

Водночас, 03.01.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №2-р «Про внесення змін до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 р. №1055 та визнання такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №137 та пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1997 р. № 581».

Абзацом третім пункту 2 Розпорядження № 2-р від 03.01.2024 було визнано таким, що втратив чинність пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 №581-р.

Вважаючи протиправним третій абзац пункту 2 Розпорядження №2-р від 03.01.2024 Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та частково нечинним вказаного розпорядження (справа №320/11298/24 - перебуває в провадженні Київського окружного адміністративного суду).

Водночас, заявник стверджує, що укладений 31.05.2019 договір №8 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, що надається у користування, та надання комунальних послуг користувачеві адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул, Хрещатик, 34 не припинив свою дію, а фактично відбулась заміна управителя без зміни власника, тобто відбулась заміна сторони у зобов`язанні.

Таким чином, заявник стверджує, що відповідачі своїми діями щодо блокування доступу Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» до приміщень третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві порушують її право на користування цими приміщеннями, змінюючи в односторонньому порядку правовідносини, що склались між сторонами, безпідставно вимагаючи звільнення приміщення.

З огляду на зазначене Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» просить вжити відповідні заходи забезпечення позову.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Перш за все, суд звертає увагу, що запропонований заявник захід забезпечення позову шляхом зобов`язання вчинити дії (шляхом надання доступу до приміщень), викладений у п. 1 прохальної частини заяви, не може бути застосований, оскільки не передбачений приписами ст. 137 ГПК України, не є співмірним із предметом майбутнього позову та по суті є окремою позовною вимогою.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Зважаючи на предмет майбутнього позову та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що запропонований заявником захід забезпечення позову шляхом заборони Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на час розгляду справи вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень, є належним, відповідає предмету спору, узгоджується зі способом захисту порушеного права та покликаний забезпечити виконання можливого судового рішення без подання Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» інших позовів.

З урахуванням наведеного та наданих заявником та особами, які можуть набути статус учасника справи пояснень, суд дійшов висновку, що невжиття згаданого вище заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки існує достатньо мотивована ймовірність того, що відповідні приміщення можуть бути передані в оренду іншим особам.

Однак, суд зазначає, що зазначений захід забезпечення позову не може бути задоволено судом у тому формулюванні, яке наведено заявником у пункті 2.2. прохальної частини заяви про забезпечення позову, а саме в частині слів «на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку», оскільки це буде втручанням у господарську діяльність відповідачів. Враховуючи те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.01.2024 № 2-р визнано таким, що втратив чинність пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 №581-р, яким визначались умови користування позивачем спірними приміщеннями, а тому суд, у разі задоволення визначеного позивачем заходу забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій у тому формулюванні, яке наведено в заяві, фактично визначить умови користування заявником приміщеннями, без відповідного погодження таких умов безпосередньо між Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» та Управлінням адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовим департаментом Секретаріату Кабінету Міністрів України. Водночас, суд враховує, що предмет майбутніх позовних вимог не буде стосуватись визначення порядку чи умов користування приміщеннями.

Відповідно до частин. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи викладене вище, суд вважає належним та таким, що відповідатиме предмету та підставам майбутніх позовних вимог захід забезпечення позову у вигляді заборони Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до прийняття судом рішення по суті у справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень. В той же час невжиття такого заходу забезпечення позову матиме набагато більше негативних наслідків для позивача у порівнянні із тими наслідками, які настануть для відповідачів у справі.

За таких обставин, заява Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» підлягає частковому задоволенню із урахуванням викладених вище висновків суду.

Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про забезпечення позову до подання позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову до подання позову, а саме: заборонити Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 03539024) та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00019442) до прийняття судом рішення по суті у справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень.

3. В іншій частині заяви про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову, відмовити.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути пред`явлення до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Стягувачем за цією ухвалою є Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00036897)

Боржниками за цією ухвалою є:

1) Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 03539024);

2) Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00019442)

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано: 08.08.2024.

Суддя Трофименко Тамара Юріївна