Рішення № 12088622, 24.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/20524.09.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

доКомунального підприємства "Київпастранс"

простягнення 78826,19 грн.

Представники сторін: від позивача Сікачьов С.М. –представник; від відповідачаГерасимчук С.Ю. - представник.

В судовому засіданні від 13.09.2010р.

була оголошена перерва до 24.09.2010р., відповідно до ст.. 77 ГПК України ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" інфляційних збитків у розмірі 67319,27 грн. та 3% річних у розмірі 11506,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 38/42 стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 1521748,73 грн., інфляційні збитки у розмірі 30764,23 грн., 3% річних у розмірі 9649,77 грн. Однак відповідач рішення суду а ні в добровільному а ні в примусовому порядку не виконує. За таких обставин, позивач нараховує інфляційні збитки та 3% річних за період невиконання рішення суду.

Відповідач відзив на позов не надав, представник у судовому засіданні підтвердив факт невиконання відповідачем рішення суду у справі № 38/42.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

17.03.2008 між Позивачем, Відповідачем та Автобусним парком №4, який є відокремленим підрозділом Відповідача, був укладений договір поставки продуктів нафтопереробки рідких №17/03-13/5.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 38/42 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" суми заборгованості у розмірі 1663098,75 грн., яка виникла на підставі договору від 17.03.2008 № 17/03-13/5, пені у розмірі 65936,02 грн., 3% річних у розмірі 9649,77 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 30764,23 грн., позов задоволено частково, а саме:

стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м.Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан”(03680, м.Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп. 21; код 24718890) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 1552512 (один мільйон п’ятсот п’ятдесят дві тисячі п’ятсот дванадцять) грн. 96 коп., 3% річних в сумі 9649 (дев’ять тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 77 коп., державне мито в сумі 15621 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 62 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 48 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 32500 (тридцять дві тисячі п’ятсот) грн. 00 коп.

Вказаним рішенням суду встановлено, що на час вирішення спору заборгованість відповідача по договору від 17.03.2008 становить 1521748,73 грн., яка підлягає стягненню, розмір 3% річних становить 9649,77 грн., інфляційні нарахування становлять 30764,23 грн.

На виконання рішення суду від 04.02.2010, Господарським судом міста Києва видано 26.02.2010 наказ про примусове виконання рішення у справі №38/42.

24.03.2010 поставною державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу від 26.02.2010 № 38/42.

Однак, як зазначає позивач, відповідач а ні в добровільному а ні в примусового порядку не виконує рішення суду у справі № 38/42, заборгованість не погасив. Відповідач вказані обставини підтвердив.

Присуджена до стягнення за рішенням суду у справі № 38/42 сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних не була погашена, у зв’язку з чим позивач за не перерахування коштів з 21.11.2009 (дата на яку здійснювався розрахунок інфляційних збитків та 3% річних при розгляді судового спору у справі 38/42) по 20.02.20010 (дата коли рішення суду набрало законної сили) нарахував 3% річних в розмірі 11506,92 грн. та інфляційні збитки в сумі 67319,27 грн., стягнення яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв’язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань, непогашення у встановлений строк у повному розмірі суми належної до сплати вартості поставленого товару, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 21.11.2009 по 20.02.2010 в розмірі 11506,92 грн. та інфляційних збитків у розмірі 67319,27 грн. такими що підлягають задоволенню. Розрахунки здійснені позивачем виходячи з періоду прострочення сплати відповідної суми боргу по кожному акту за мінусом відповідних сум (інфляційних збитків та 3% річних) присуджених до стягнення за рішенням суду у справі 38/42.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду), посилання на останню міститься, зокрема у позовній заяві.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем по заборгованості, щодо якої вирішено спір у справі 38/42 за рішенням суду від 04.02.2010., в періоді з 21.11.2009 по 20.02.2010 у повному обсязі, суду не представлено, у зв’язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та на банківські рахунки відповідача.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 788,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню витрати за надання юридичних послуг у розмірі 5980,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 03.08.2010.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м.Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" (03680, м.Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп. 21; код 24718890) 3% річних у розмірі 11506 (одинадцять тисяч п‘ятсот шість) грн. 92 коп., інфляційні збитки у розмірі у розмірі 67319 (шістдесят сім тисяч триста дев‘ятнадцять) грн. 27 коп. державне мито в сумі 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 26 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5980 (п‘ять тисяч дев‘ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.

3.          В забезпеченні позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 29/09/10