Рішення № 12088508, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/35504.10.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Закритого акціонерного товариства «Український центр

обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»

про примусове звільнення орендованої площі

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Мальцева Т.М. - по дов. №88 від 15.09.2010р.

Від відповідача Русакова А.В. –по дов. № б/н від 09.08.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про виселення Закритого акціонерного товариства «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна – частини приміщення в конкурсі за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1 та повернути його орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в зв’язку з закінченням 12.05.2010 року строку дії договору оренди №759 від 13.07.2004р. відповідач новий договір оренди не уклав та не звільнив приміщення передавши його по акту прийому-передачі, чим перешкоджає в користуванні ним та порушує ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідач в наданому письмовому відзиві та представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що відповідач заяву позивача про припинення дії договору не отримував, а тому договір оренди є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які ним визначені.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

13 липня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»(далі відповідач) був укладений договір оренди №759 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов даного договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно – частину приміщення на конкурсі біля виходу на 5-6 колії Центрального вокзалу площею 23,68 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, що знаходиться на балансі Вокзалу станції Київ - Пасажирський ДТГО «Південно –Західна залізниця».

Частина 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 10.1 договору у зв’язку з виробничою необхідністю строк дії договору обчислюється з моменту фактичної передачі майна орендодавцем орендарю, засвідченої підписанням акту прийому –передачі цього майна.

Строк дії договору становить 11 місяців та обчислюється з моменту підписання акту прийому –передачі майна.

На виконання умов даного договору 12 листопада 2004 року між сторонами по справі був підписаний акт приймання –передачі в оренду нежитлового приміщення, відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не заявила про його зміну або припинення, то в силу ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір №759 від 13.07.2004р. був неодноразово пролонгований до 12.09.2006р., 12.08.2007р., 12.07.2008р., 12.06.2009р., 12.05.2010р.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом від 25.05.2010р. за №30-04/8915 позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди №750 від 13.07.2004р. у зв’язку із закінченням строку його дії та про не продовження договору на новий строк.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 5.7. договору у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припиненні договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідач належних доказів звільнення або правомірності користування спірним приміщенням суду не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Заперечення відповідача щодо того, що він не отримав лист позивача №30-04/8915 від 25.05.2010р. про припинення дії договору та повернення приміщення, а тому договір оренди є продовженим на новий строк судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

На підтвердження факту надіслання відповідачу листа №30-04/8915 від 25.05.2010р. позивачем надано суду Перелік згрупованих рекомендованих відправлень, в якому серед одержувачів зазначений і відповідач, з відміткою поштового відділення (відбитком календарного штемпеля) від 28.05.2010р., та фінансовий чек поштового відділення від 28.05.2010р. Крім того, позивачем надана належним чином засвідчені копія повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення, відповідно до якого вищезазначений лист позивача отриманий представником відповідача за довіреністю 31.05.2010р.

Суд відзначає, що нормами чинного законодавства України, зокрема вищенаведеними нормами, передбачено факт наявності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, а не обов’язок орендодавця вручати зазначену заяву орендареві або контролювати факт отримання ним зазначеної заяви.

Заперечення відповідача в частині того, що орендар, який належним чином виконував свої зобов»язання за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до положень ст.ст. 777 Цивільного кодексу України, 285 Господарського кодексу України, ч. 3 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”наймач/орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

При цьому, ч.3 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що є спеціальною нормою у правовідносинах, що розглядаються у цій справі, визначає, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Тобто, на законодавчому рівні встановлена норма, відповідно до якої переважне право мають орендарі, які належним чином виконували договірні зобов’язання за договорами оренди державного та комунального майна, проте, вони визначаються компетентними органами після розгляду всіх інших пропозицій третіх осіб та за інших рівних умов преференції надаються добросовісному орендарю. Отже, на законодавчому рівні конкурсні засади визначення орендаря встановлені в імперативному порядку, таким чином, конкурсний порядок визначення наступного орендаря на майно, що є об’єктом договору №759 від 13.07.04 не ущемляє права позивача та не позбавляє його можливості реалізувати преференції добросовісного орендаря, скориставшись наявним переважним правом.

Крім того, наданими позивачем матеріалами підтверджується, що в період дії договору відповідачем орендна плата сплачувалась не в повному обсязі та не в обумовлені договором строк, що є порушенням виконання зобов’язань по договору в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Виселити Закрите акціонерне товариство «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 38/40, код ЄДРПОУ 31485055) в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна - частини приміщення в конкурсі за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1 та повернути його орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

Стягнути з в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 38/40, код ЄДРПОУ 31485055) 85 грн. державного мита доход Державного бюджету України.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 38/40, код ЄДРПОУ 31485055) 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

08.10.2010р.