Рішення № 12088450, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/41527.09.10 За позовомПідприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»

доПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно страхова компанія»

простягнення 13396,56 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Кохан В.О.

від відповідача:Сорочан В.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»(надалі ПІК «ААЗ Трейдінг Ко») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно страхова компанія»(надалі ПАТ «УОСК») про стягнення 13858,09грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору страхування наземного транспорту №И1 03.28826 від 20.05.2005 р., а саме: не виплачено страхове відшкодування позивачу, внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді (надалі «ДТП»). Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 461,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 3498,38грн. та 3% річних у розмірі 717,71 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. у звязку із клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 08.09.2010 р.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній з заявленими позовними вимогами не погоджується, посилаючись на безпідставність нарахування інфляційних втрат, оскільки вони не відповідають положенням ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", на безпідставність нарахування 3% річних, оскільки договором визначено лише нарахування пені.

В судовому засіданні 08.09.2010 р. оголошено перерву до 27.09.2010 р.

У судове засідання 27.09.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав. Надав пояснення щодо відзиву відповідача, відповідно до змісту якого не погоджується з твердженнями відповідача щодо вирахування безумовної франшизи, нарахування 3% річних та інфляційних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 9230,55 грн., інфляційні у розмірі 3498,38 грн., 3% річних у розмірі 667,63 грн. та подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 461,53 грн.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позов в частині виплати страхового відшкодування у розмірі 6 841,05 грн. визнав, в іншій частині в задоволенні позову просить відмовити з наведених у відзиві підстав.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2005 р. між ПАТ «УОСК»(страховик) та ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»(страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №И1-03.28826 (надалі «Договір»).

Розділом 1 Договору визначено, що відповідно до цього Договору, укладеного на підставі Закону України «Про страхування»та правил АТ «УОСК»«Добровільного страхування автотранспортних засобів, причепів до них та їх додаткового обладнання»№И1-03 від 20.07.2000 р. страховик бере на себе зобовязання відшкодувати страхувальнику збитки, повязані з настанням нижчезазначених страхових випадків (п. 1.1 Договору). Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і повязані з володінням та користуванням транспортними засобами (п. 1.2 Договору). Перелік транспортних засобів, що приймаються на страхування, страхові випадки, місце страхування та інші умови страхування зазначені в додатку(-ах) до цього Договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору страховик зобовязаний: протягом трьох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування; при настанні страхового випадку протягом 15 днів, після надання страхувальником усіх необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно із п. 5.1 Договору страхове відшкодування виплачується на підставі таких документів: письмової заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування за встановленою формою; додатку до договору страхування, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, який керував транспортним засобом на момент настання ДТП, подорожнього листа, довідки органів внутрішніх справ або метеорологічної служби або інших компетентних органів, яка повинна містити дані про факт події, кошторису витрат для відновлення транспортного засобу, складений та затверджений страхувальником.

Додатком №97 від 19.02.2007 р. (надалі «Додаток») до Договору, відповідачем було застраховано майнові інтереси позивача, що не суперечать чинному законодавству України і повязані з володінням та користуванням, зокрема, автобусом «Mitsubishi Safir», реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, а саме: пошкодження, знищення або втрата транспортних засобів внаслідок подій, що передбачені програмами страхування: «ДТП»; «ІВП»(Інша випадкова подія); «ПДТО»(протиправі дії третіх осіб); викрадення (угон) (крім автобусів).

Пунктом 1.2 Додатку встановлено франшизу у розмірі 0,5% при ДТП з вини страхувальника (його водія) або без вини страхувальника, якщо третя особа не встановлена.

12.01.2008 р. близько 04 год. 00 хв. на 278 км. автодороги Н08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя в напрямку м.Запоріжжя було скоєне ДТП за участі застрахованого автобуса, а саме: ОСОБА_2, керуючи автобусом «Mitsubishi Safir»здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, що рухався в попутному з рейсовим автобусом напрямку.

Постановою слідчого прокуратури Онуфріївського району від 22.01.2008 р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено у звязку із відсутністю в його діях ознак складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Листом №4934 від 14.01.2008 р. позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку ДТП.

Відповідно до кошторису вартості робіт по автобусу «Mitsubishi Safir», реєстраційний номер НОМЕР_1, затвердженого директором Підприємства, та який отримано відповідачем 29.01.2008 р., вартість витрат на відновлення транспортного засобу автобусу «Mitsubishi Safir», в результаті його пошкодження при ДТП складає 7630,55грн.

29.01.2008 р. листом №4972 позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати збитки, завдані Підприємству внаслідок ДТП.

Натомість, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем останнім не було вчинено жодних дій щодо виплати позивачу страхового відшкодування.

Спір у справі виник у звязку із не виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобовязання по виплаті страхового відшкодування, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договір є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Матеріалами справи підтверджується приймання відповідачем у страхування автобусу «Mitsubishi Safir», реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, внаслідок пошкодження при ДТП у період з 21.02.2007 р. по 20.02.2008 р., та сплата позивачем страхових платежів у повному обсязі (банківські виписки з рахунку позивача), що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

12.01.2008 р. за участі застрахованого транспортного засобу сталося ДТП.

14.01.2008 р. позивач на виконання вимог ч. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування»та п.п. 4.4,5.1 Договору повідомив відповідача про страховий випадок.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

29.01.2008 р. подав заяву №4972 на виплату страхового відшкодування та кошторис ремонту, які прийняті представником відповідача.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що страховик зобовязаний при настанні страхового випадку протягом 15 днів, після надання страхувальником усіх необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови.

Матеріали справи не містять листів з якими б відповідач звертався до позивача на підставі п. 5.8 Договору.

Відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять передбачених ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про страхування" та п. 5.8 Договору підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування..

Пунктом 1.2 Додатку №97 від 19.02.2007 р. за ризиком "ДТП" встановлено безумовну франшизу в розмірі 0.5% від страхової суми застрахованого транспортного засобу у випадку встановлення вини страхувальника (водія), або без вини страхувальника, якщо третя особа не встановлена, та яка становить 2389,50 грн.

Безумовна франшизи не вираховується із суми страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб в разі, якщо страховий випадок стався з вини встановленої третьої особи, і це підтверджується документом компетентних органів.

Із матеріалів вбачається, що пошкодження застрахованого транспортного засобу сталось з вини невстановленої третьої особи, а тому розмір страхового відшкодування зменшується на франшизу.

Таким чином, відповідач був зобовязаний виплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 6841,05 грн. до 13.02.2008 р.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 6841,05 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПАТ «УОСК»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»про стягнення з ПАТ «УОСК»суми страхового відшкодування у розмірі 6841,05 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом. В позові в частині стягнення 2389,50 грн. необхідно відмовити, оскільки розмір страхового відшкодування зменшується на суму франшизи.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 461,53грн.

Згідно із п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки відмова від позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 461,53 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені у розмірі 461,53грн., а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3498,38грн. та 3% річних у розмірі 667,63грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконання грошових зобовязань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву «Правові наслідки порушення зобовязання. Відповідальність за порушення зобовязання», а дана глава міститься у розділі І «Загальні положення про зобовязання» книги пятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобовязань, тобто до порушення грошових зобовязань, незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Грошове зобовязання це зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у ПАТ «УОСК»виникло зобовязання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування.

Тобто, має місце правовідношення в якому ПАТ «УОСК»(боржник) зобов'язано вчинити на користь ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»(кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування, яке за змістом правовідношення є грошовим, ПАТ «УОСК»у встановлений строк не виконано, а тому нарахування позивачем інфляційних збитків та 3% річних за прострочення грошового зобовязання по сплаті суми страхового відшкодування є правомірним

Відсутність у Законі України «Про страхування»відповідальності у вигляді сплати інфляційних втрат та 3% річних при умові несвоєчасної виплати страхового відшкодування не заперечує наявності правового регулювання цих питань нормами інших законодавчих актів України (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних та інфляційних за прострочення по оплаті 9230,55 грн. нарахованих у період 14.02.2008 р. по 12.07.2010 р., проте суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача становить 6841,05 грн., а тому суд здійснює розрахунок 3% річних та інфляційних виходячи з встановленого судом розміру заборгованості.

За перерахунком суду розмір інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 2592,76грн., розмір 3% річних становить 494,80 грн. В іншій частині 905,62 грн. інфляційні та 172,83 грн. 3% річних нараховані безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «УОСК»на користь ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»суми страхового відшкодування у розмірі 6841,05 грн., інфляційних у розмірі 2592,76 грн. та 3% річних у розмірі 494,80грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 4 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно страхова компанія»(01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, 5; ідентифікаційний код 23734213) на користь Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» (03062, м.Київ, вул.Чистяківська, 30; ідентифікаційний код 21622958) суму страхового відшкодування у розмірі 6 841 (шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 05 коп., інфляційні у розмірі 2592 (дві тисячі пятсот девяносто дві) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 494 (чотириста девяносто чотири) грн. 80 коп., державне мито у розмірі 99 (девяносто дев'ять) грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 91коп. Видати наказ.

3. Прийняти відмову Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»від позову в частині стягнення пені у розмірі 461,53 грн., провадження у справі в цій частині припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 04.10.2010 р.