Рішення № 12088446, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/30406.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз-Інвест»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Про стягнення заборгованості в розмірі 115919,17 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивачаГалченко О.О. по довіреності б/н від 01.05.2010р.

Від відповідачане з?явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз-Інвест»про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 76996,70 грн. заборгованості з орендної плати, 15399,34 грн. штрафу, 9032,17 грн. пені, 3159,07 грн. 3% річних, 11331,89 грн. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, у зв?язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 55/06 від 28.03.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2010р. порушено провадження у справі № 36/304, розгляд справи призначено на 13.09.2010р.

У зв?язку з неявкою представника відповідача ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.10.2010р.

До початку розгляду справи 01.10.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові докази у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2010р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В засідання суду, призначене на 06.10.2010р., представник відповідача не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 16.08.2010р. та від 13.09.2010р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_1, наданому представником позивача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бріз-Інвест»(далі позивач, орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, орендар) 28.03.2006р. було укладено договір оренди № 55/06.

Відповідно до умов даного договору позивач зобовязався передати відповідачу в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 153,0 кв.м. для використання під магазин одягу, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Московський, 11-А в Торговельному комплексі «Альта Центр».

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлене договором нежиле приміщення площею 153,0 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2007р., підписаним представниками сторін.

В подальшому, 01.07.2008р., за актом приймання-передачі (додаток № 4 до договору оренди № 55/06 від 28.03.2006р.) позивач передав відповідачу додатково 34,0 кв.м. нежилого приміщення.

Сторони визначили (п. 6.1 договору), що строк оренди це початковий строк оренди (одинадцять місяців відповідно до п. 7.1 договору), з подальшою пролонгацією відповідно до ст. 8, або з урахуванням дострокового розірвання або припинення відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору оренди № 55/06 від 28.03.2006р. було продовжено.

Загальна сума орендної плати за місяць на дату підписання договору, згідно з п. 12.4 договору, складала 28115,75 грн.

Відповідно до п. 12.6 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує місяцю, що підлягає оплаті.

Додатковою угодою від 01.09.2008р. до договору сторони збільшили розмір орендної плати до 30953,32 грн., з урахуванням ПДВ.

В подальшому, 02.02.2009р., сторони уклали додаткову угоду, якою встановили, що розмір щомісячної орендної плати за користування об?єктом оренди за період з 01.02.2009р. по 31.03.2009р. встановлюється в сумі 23030,69 грн., з урахуванням ПДВ.

Між сторонами 31.03.2009р. укладено додаткову угоду про дострокове припинення договору оренди № 55/06 від 28.03.2006р., при укладенні якої сторони домовились, що договір є достроково розірваним з 31.03.2009р.

За актом передачі та приймання об?єкту з оренди від 31.03.2009р., підписаним представниками сторін, відповідач повернув позивачу орендоване нежиле приміщення площею 187,0 кв.м. позивачу.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобовязання за договором оренди № 55/06 від 28.03.2006р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати за період з січня 2009 року по березень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 76996,70 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості за договором оренди № 55/06 від 28.03.2006р. та додаткових угод до нього суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 79996,70 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В пункті 30.1 договору оренди передбачено, що в разі прострочення виконання зобов?язання, яке передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, і якщо який-небудь платіж за договором буде прострочено орендарем, орендар зобов?язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі, що вираховується виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

При укладенні договору (пункт 30.2) сторони дійшли згоди, що якщо прострочка орендних платежів складає більше 10 банківських днів, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі пунктів 30.1, 30.2 договору № 55/06 від 28.03.2006р., підлягає стягненню пеня в сумі 9032,17 грн., а також штраф в розмірі 15399,34 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який відповідачем оспорений не був.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3159,07 витрат, повязаних з інфляційними процесами, в сумі 11331,89 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 76996,70 грн., пені в сумі 9032,17 грн., штрафу в сумі 15399,34 грн., 3% річних в сумі 3159,07 грн., витрат, повязаних з інфляційними процесами, в сумі 11331,89 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз-Інвест»(02121, м. Київ, вул. Вербицького, 18; 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 31119757) 76996 (сімдесят шість тисяч дев?ятсот дев?яносто шість) грн. 70 коп. основного боргу, 9032 (дев?ять тисяч тридцять дві) грн. 17 грн. пені, 15399 (пятнадцять тисяч триста девяносто дев?ять) грн. 34 коп. штрафу, 3159 (три тисячі сто п?ятдесят дев?ять) грн. 07 коп. 3% річних, 11 331 (одинадцять тисяч триста тридцять одну) грн. 89 коп. витрат, повязаних з інфляційними процесами, 1 159 (одну тисячу сто п?ятдесят дев?ять) грн. 19 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 08.10.2010р.