Ухвала суду № 120884278, 08.08.2024, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/882/24

Провадження № 2/386/384/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гут Ю. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог- служба в справах дітей Благовіщенської міської ради про позбавлення батьківських прав

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Голованівського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - служба в справах дітей Благовіщенської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ч.3 п.5 ст. 175 ЦПК України, а саме: позовна заява повинна містити: виклад оставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи: 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини; 2 етап - судовий етап; 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав.

Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Слід звернути увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Всупереч зазначеним вимогам закону, позивачем не зазначено чи звертався він до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення відповідачів батьківських прав та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

В зв`язку з чим, суд вважає, що позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає пункт 6 частини 3 статті 175 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Крім того, позивач заявляючи вимогу про позбавлення відповідачки батьківських прав, не надав докази на підтвердження факту умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, тобто винної поведінки, у позові, окрім слів позивача, відсутні також будь - які дані з приводу того, чи звертався позивач до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків та чи вживалися до відповідачки відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідачки.

Також, позивач вказує, що відповідачка, починаючи з листопада 2023 року залишила сім`ю та дитину і на теперішній час її місце проживання не відоме , однак в позові зазначає її адресу, як останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що не знайшло своє підтвердження відповідно до відповіді на запит щодо місця проживання /перебування/ особи, наданої ЦНАП Голованівської селищної ради за № 111 від 24.07.2024, з якої слідує, що дані про гр. ОСОБА_2 в реєстрі територіальної громади відсутні .

Також 23.07.2024 згідно вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_2 , на виконання якого, 07.08.2024 до суду надійшли відповідь про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не значиться.

Крім того, як вбачається з наданих позивачем копій документів, а саме : копії заяви ОСОБА_2 від 19.06.2024, про відмову від батьківських прав та обов`язків та копії витягу з реєстру Благовіщенської територіальної громади від 24.06.2024, отриманої за запитом ОСОБА_4 , слідує, що відповідачка знята з реєстрації також 24.06.2024.

Тобто, позивачу слід зазначити останнє відоме зареєстроване місце проживання /перебування відповідачки ОСОБА_2 згідно витягу з реєстру Благовіщенської територіальної громади від 24.06.2024, за адресою : АДРЕСА_2 та звернутись з позовом до відповідного суду, якщо не буде підтверджено інше місце проживання чи перебування відповідачки .

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог- служба в справах дітей Благовіщенської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.