Рішення № 120884268, 31.07.2024, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/966/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

сторін у справі: позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача-адвоката Кізік Г.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Представник позивачки-адвокат Лавренчук А.С. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог представник посилався на те, що протягом 2020-2021 років позивачка проживала в фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_2 . Разом з тим, відповідач в силу певних причин не готовий був до створення повноцінної сім`ї. Після народження спільної дитини, відповідач повідомив про своє небажання далі проживати з позивачкою, реєструвати шлюб та взагалі відмовився від будь-якого обов`язку утримувати спільну дитину. З жовтня 2021 року сторони фактично вже не підтримували близькі відносини. Відповідач відмовився від будь-якої участі в житті дитини, жодного разу не цікавився його життям, станом здоров`я, навпаки будь-які розмови з приводу дитини викликали в відповідача лише роздратування. Відповідач повідомив позивачці про те, що він хоче втратити будь-який правовий зв`язок з сином і навіть не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав. При цьому, відповідач жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування позивачки та дитини, а зі сторони позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з батьком та прийманні участі батька у вихованні сина. В свою чергу, відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не створює умов для належного розвитку дитини, його природних здібностей, свідомо ухиляється від утримання, догляду, турботи за сином, причому робить це без поважних причин. Нехтування батьківськими обов`язками з боку батька ОСОБА_3 , на думку позивачки, принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права батька, але фактично на даний час залишається байдужою людиною до життя свого сина, в подальшому може призвести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивачка вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до їх малолітнього сина.

Крім того зазначає, що відповідач, як батько дитини не надає коштів для купівлі необхідних предметів для дитини, не приймає участі в утриманні дитини, жодних витрат не несе, тому позивачка вимушена звернутись до суду також з позовною вимогою про стягнення аліментів. При цьому, відповідач працює та отримує дохід, та має змогу сплачувати кошти на утримання дитини. Згідно наявної інформації, відповідач не має на утриманні непрацездатних батьків, дітей чн інших осіб. Мирним шляхом домовитися з відповідачем щодо його участі у вихованні та забезпечені гідних умов розвитку дитини неможливо, оскільки відповідач ігнорує будь-які пропозиції позивачки та прохання на допомогу.

Позиція відповідача

Від представника відповідача-адвоката Кізік Г.В. 23.07.2024 надійшла заява, у якій представник просила задовольнити позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо решти позовних вимог, відповідач покладається на розсуд суду. Заява мотивована тим, що відповідач прийняв рішення припинити будь-які відносини з позивачкою після народження спільного сина та дійсно жодним чином не був зацікавлений в збереженні відносин чи створенні сім`ї з позивачкою. Жодного інтересу до життя дитини не було проявлено і наміру цікавитись життям сина у ОСОБА_3 немає. Відповідач живе своїми життям, в якому він не бачить ні сина ОСОБА_2 , ні позивачки, це його чітка позиція на даний час. Сам факт батьківства для нього є тягарем і не більше. Саме з цих підстав відповідачем визнаються позовні вимоги в частині позбавлення його батьківських прав.

31.07.2024 представник відповідача-адвокат Кізік Г.В. подала до суду заяву про визнання позову в повному обсязі: і в частині позбавлення батьківських прав відповідача по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і в частині стягнення аліментів на його утримання відповідно до заявленого позивачем способу стягнення і розміру аліментів. Пояснила, що раніше відповідач вказав про необхідність звернення із заявою про визнання позову в частині позбавлення батьківських прав. Також, на даний час є позиція відповідача щодо визнання вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини, так як це є для нього обов`язком.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 01.07.2024 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.07.2024.

Розгляд справи

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені нею позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, його представник-адвокат Кізік Г.В. в судовому засіданні підтримала його позицію, викладену у заяві від 31.07.2024 про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, як органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява начальника служби у справах дітей та сім`ї Літинської селищної ради Джигун О.Л. про розгляд справи без участі їх представника. При вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Згідно із ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

Встановлені судом обставини

Сторони у справі є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Республіки Польщі 07.10.2021, номер запису №1465011/00/AU/2021/057340 (а.с.17-19).

У вказаному свідоцтві про народження записано інформація про батьків: Батько: ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження КАСАРАГОД; Мати: ОСОБА_4 , рідне прізвище ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження Бруслинів.

Зубицький Рувім, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований громадянином України, згідно довідки про реєстрацію особи громадянином України №6137/КВ/19-1732/Н від 19.10.2021, виданої Посольством України в Республіці Польща (а.с.20).

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади №2024/001762982 від 20.02.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 21).

Мати ОСОБА_1 дбає про фізичне здоров`я, займається лікуванням дитини ОСОБА_2 , що підтверджується довідками Медичного центру ТОВ «Інномед-Педіатрія» (а.с.23-25).

Згідно нотаріально посвідченої заяви №399/2024 (а.с.72,73), ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення батьківських прав щодо сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, вважає за необхідне всі спори, які виникатимуть щодо його прав та обов`язків щодо його сина, розглядати виключно в Україні, за місцем реєстрації матері сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У своєму Висновку №05-27/136 від 16.07.2024 Орган опіки та піклування Літинської селищної ради, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Літинської селищної ради від 15.07.2024, протокол №10, керуючись ст.150, 164 Сімейного кодексу України, вважає за доцільне позбавити батька ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.59,60). У висновку зазначено, що, зі слів матері, після народження дитини батько ОСОБА_3 повідомив про своє небажання далі спільно проживати, реєструвати шлюб та взагалі відмовився від будь-якого обов`язку утримувати дитину. З жовтня 2021 року батько перестав спілкуватися з дитиною, жодного разу не цікавився його життям, станом здоров`я, фінансово не підтримував. Крім того, ОСОБА_3 надав ОСОБА_6 нотаріально засвідчену заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч.1, 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до вимог ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків , опікун , піклувальник , особа, в сім`ї якої проживає дитина , заклад охорони здоров`я , навчальний або інший дитячий заклад , в якому вона перебуває, орган опіки та піклування , прокурор , а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років .

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 жовтня 2019 року по справі справа № 461/7387/16-ц(провадження № 61-29266св18) зазначив: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер, як кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.»

Узагальнюючи оцінку доводів та аргументів позивачки та її представника, наведених у цій справі, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Разом із тим, не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню свого сина, дитина з ним не проживає, він не цікавиться його життям, не піклуються про стан його здоров`я, не проявляє батьківської турботи, не створює належних умов для проживання та розвитку дитини, отримання нею освіти.

За таких обставин, зважаючи також на визнання позову відповідачем, суд вважає, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав буде відповідати інтересам дитини ОСОБА_2 щодо отримання належного утримання та виховання, у зв`язку із чим, вимога про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ч.1 ст.180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи, що відповідач не заперечував проти обраного позивачкою способу стягнення аліментів, суд погоджується, що за таких обставин можливо визначити спосіб стягнення аліментів в частці від заробітку.

В ч.2 ст.182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина 1 статті 183 СК України).

Частина перша статті 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У сукупності наведеного, з огляду на те, що відповідач належним чином не виконує свій обов`язок по утриманню свого малолітнього сина, а також те, що судом задоволено вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у заявленому позивачкою розмірі - 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Частиною першою ст.191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивачка звернулася з позовом до суду 19.06.2024, а тому законним є присудження аліментів саме з цієї дати.

Згідно із п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Тому судове рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягатиме до негайного виконання.

Щодо судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір, сплачений нею при подачі позову за вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20грн.

Крім того, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру (про стягнення аліментів) на підставі пункту 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то, на підставі ст.141 ЦПК України, такий судовий збір, у розмірі 1211,20грн, слід стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.06.2024, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.08.2024.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце перебування на території України: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, як орган опіки та піклування, адреса: вул. Соборна, буд.7, с-ще Літин, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325963.

Суддя : Верещинська Я. С.