Рішення № 120882418, 08.08.2024, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2519/24

Провадження № 2-о/621/76/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання - Лацько А.В.,

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

представники заінтересованої особи - Баєва Г.О., Галдіна Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

в с т а н о в и в:

08.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просила встановити факт перебування її на утриманні чоловіка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 19 серпня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На обґрунтування заяви зазначено, що з 19.08.2019 ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу їх прізвища залишені без змін.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, на день смерті він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інших осіб за вказаною адресою не було зареєстровано.

Заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але після реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 вона проживала за адресою реєстрації чоловіка, до дня його смерті.

17.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_3 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.05.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні вказаної пенсії, оскільки відповідно до п. 3 розділу 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 № 3-1, передбачено, що для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються необхідні документи, зокрема довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утримання померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні. В зв`язку з тим, що в наданих документах відсутня вказана довідка або рішення суду, були відсутні підстави для призначення пенсії.

Заявник ОСОБА_1 з 19.08.2019 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 та проживала разом з ним в будинку АДРЕСА_1 , одержувала від чоловіка допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом існування, отже вважала, що перебувала на утриманні чоловіка під час перебування з ним у шлюбі до дня його смерті.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 10.07.2024 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено судовий розгляд на 22.07.2024, та задоволено клопотання заявника про витребування доказів.

22.07.2024 за клопотанням представника заявника ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд на 08.08.2024.

08.08.2024 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник заявника ОСОБА_2 надала до суду заяву відповідно до яої просила проводити судове засідання за відсутності заявника та його представника на задоволенні заяви наполягала з підстав викладених в ній.

Представники заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не прибули, будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі, й з процесуальних питань до суду не надходило.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 6 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 2 частин 1, частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 8 Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до п. п. 9 п. 2.3 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи: 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Положеннями частин 1, 6 статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Соколове Чугуївського району Харківської області у віці 79 років помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 290 (а.с. 12).

З копії Свідоцтва про шлюб, Серії НОМЕР_2 вбачається, що 19.08.2019 Виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Зміївського району Харківської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , дружині після укладення шлюбу було залишено прізвище " ОСОБА_1 ", актовий запис № 02 (а.с. 11).

Згідно паспорту громадянина України, серії НОМЕР_3 , місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8, 9).

Відповідно до довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 348 від 25.06.2024 ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інших осіб зареєстровано не було (а.с. 13).

Разом з тим, з Акту обстеження від 27.06.2024 складеного депутатом Зміївської міської ради Доброскоком Є.В., в присутності свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вбачається, що під час обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з чоловіком ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та вони вели спільне господарство. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично постійно проживає в АДРЕСА_1 , та перебувала на утриманні свого чоловіка (а.с. 14).

З пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , листа про стаж № 2000-0210-8/80164 від 16.05.2024, довідки про доходи № 4009 9001 9500 1035, дата формування 15.05.2024, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Зміївському об`єднаному управлінні ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком. Розмір пенсії в період з 01.05.2024 по 31.05.2024 становить 3 240 грн 00 коп. (а.с. 17-19).

Відповідно до довідки витребуваної судом від ГУ ПФУ в Харківській області, наданої начальником відділу Гаврильчук Н., вбачається що ОСОБА_3 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області і отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Розмір пенсії у квітні 2024 року становив 12 059 грн 81 коп., та виплату пенсії припинено у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34, 37).

17.05.2024 ОСОБА_7 звернулась до Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_3 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.05.2024 про розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було встановлено відсутність підстав для призначення такої пенсії у зв`язку з відсутністю довідки уповноваженого органу з місця проживання про перебування членів сім`ї на утримання померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні (а.с. 15, 16).

Згідно частини 1 статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Згідно з частинами 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. А ні отримання непрацездатною особою пенсії, а ні її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення", члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заявник ОСОБА_1 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_3 , спільно проживала з останнім за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на його утриманні, оскільки проживала разом з ним, інших доходів, крім пенсії не мала, а пенсія чоловіка, яка значно перевищувала розмір її пенсії, була постійним та основним джерелом засобів до існування, за таких обставин, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні судом рішення понесені заявником витрати не відшкодовуються.

Керуючись статями 36-38 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статтями 2, 10, 89, 259, 235, 264, 265, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 19 серпня 2019 року по 16 квітня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 08.08.2024.

Заявник - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, адреса місцезнаходження: м-н Своболи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344.

Головуючий: