Ухвала суду № 120878996, 05.08.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10864/24

Категорія 67

2/295/2694/24

У х в а л а

про залишення без руху

05 серпня 2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 187 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 25.07.2024, які надійшли до суду 31.07.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знята з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Відтак, справа підсудна Богунському районному суду м. Житомира.

З 29.07.2024 по 02.08.2024 включно суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г. перебував в щорічній додатковій оплачуваній відпустці.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку передбаченому ст. 185 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору чи документу, який підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору.

До позовної заяви позивачем було додано клопотання, в якому останній просив врахувати його майновий стан та звільнити його від оплати судових витрат повністю.

В обґрунтування поданого клопотаннязазначив, що він виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати якої ухиляється від утримання дитини.

Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З огляду на викладене, випливає, що Закон України «Про судовий збір» чітко визначає випадки у яких суд може звільнити від сплати судового збору, зменшитит його розмір, відстрочити або рострочини сплату судового збору.

При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

З огляду на викладене, фактичною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законом розмірі.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Обґрунтовуючи підставизвільнення від сплати судового збору чи зменшення їх розміру, відстрочення чи розстрочення на певний строк сплати судового збору позивач посилається на те, що він не може сплатити судовий збір у зв`язку з скрутним майновим становищем.

На підтвердження свогоскрутного майнового становища жодних доказів суду не надав.

Як вже було зазначено, згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір»суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розміру судового збору або звільнити від його сплати,за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

ВПостанові КАС Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 160/12251/20 дійшов висновку, що документом, який відображає реальну суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Всупереч зазначеному, позивачем жодного доказу з якого можливо встановити суму її доходу за попередній календарний рік та про наявність чи відсутність у її власності іншого рухомого та нерухомого майна, суду не надано.

З огляду на викладене, наведені у клопотанні доводи не дають підстав для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення чи відстрочення його сплати, оскільки позивачем не додано належних доказів на їх підтвердження, а безпідставне звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення чи відстрочення його сплати є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, що також відповідає приписам ст. 129 Конституції України.

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

Відповідно до пп. 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень частини першої та частини другої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви та сплатити судовий збір, надати суду докази сплати судового збору окремим платіжним документом в розмірі 1211,20 грн. із зарахуванням до спеціального фонду Державного бюджету України за місцезнаходженням суду, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA738999980313131206000006831

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету:

Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись, 4, 13, 175, 177, 184,185,187, 259-261, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто зі всіма доданими документами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Перекупка