Рішення № 120874015, 07.08.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Справа № 280/6065/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28 червня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним рішення відповідача, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 №40/975, в частині призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 150 кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2015 року в розмірі 97800,00 грн.;

зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (із захистом Батьківщини), відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 від 25.12.2013, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, з урахуванням виплаченої суми у розмірі 97800,00 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу по мобілізації, а за наказом від 05.02.2023 №68 звільнений з військової служби за станом здоров`я. Зазначає, що за результатами огляду МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково та визначено причинний зв`язок захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини. Позивач зазначає, що у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи пов`язаної із захистом Батьківщини. Позивач зазначає, що відповідно до чинного законодавства він мав отримати одноразову грошову допомогу у розмірі 671000,00 грн., проте фактично отримав лише 97800,00 грн., оскільки відповідачем призначено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 150 кратним розміром прожиткового мінімуму, в якому вперше встановлено інвалідність (2015 рік). Разом з тим, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки інвалідність йому як військовослужбовцю призначена вперше. Водночас при встановленні групи інвалідності з 16.12.2015, виплата одноразової грошової допомоги здійснювалася у порядку, встановленому для працівників міліції (постанова КМУ від 12.05.2007 №707). З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: «...Якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв)». Відповідач зазначає, що позивачу відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №40/975 від 03.05.2024 року) в зв`язку зі зміною причинного зв`язку ОСОБА_1 (без зміни ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога була призначена в розмірі різниці між 250-кратним та 150-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність. Відповідно до листа ГУ МВС України в Запорізькій області від 13.11.2023 року №29/11 від 29.12.2015 року ОСОБА_1 грошова допомога внаслідок встановлення ІІІ групи інвалідності в період проходження служби в органах внутрішніх справ була виплачена. Тобто, за своїм визначенням дана грошова допомога є одноразовою. Чинним законодавством не передбачено повторну виплату одноразової грошової допомоги в залежності від кількості отриманих захворювань, поранень, травм та ушкоджень здоров`я. Тому підстав для прийняття комісією рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року немає. З урахуванням викладеного у позовній заяві, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу по мобілізації, а за наказом від 05.02.2023 №68 звільнений з військової служби за станом здоров`я.

За результатами огляду МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково та визначено причинний зв`язок захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

У зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи пов`язаної із захистом Батьківщини.

За результатами розгляду звернення позивача комісією МОУ з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення від 03.05.2024 №49/975, відповідно до якого позивачу призначено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 250 та 150 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, якому вперше встановлено інвалідність (2015), в сумі 97800,00 грн.

При цьому, у зазначеному рішенні зазначено, що відповідно до листа ГУ МВС України в Запорізькій області від 13.11.2023 №29/11 л.к. 29.12.2015 було здійснено виплату одноразової грошової допомоги в разі встановлення ІІІ групи інвалідності в період проходження служби в органах внутрішніх справ в розмірі 206700,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 150 кратним розміром прожиткового мінімуму, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги стало посилання відповідача на те, що ІІ група інвалідності встановлена позивачу після спливу двох річного строку після первинного встановлення ІІІ групи інвалідності.

Суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За змістом пункту 4 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) (далі Порядок №975).

Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Згідно ч.4 ст.16-3 Закону №2011-XII, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Відтак пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено вирішення питання виплати одноразової грошової допомоги шляхом її виплати з урахуванням раніше виплаченої суми тим особам, яким раніше уже було встановлено факт ушкодження здоров`я і які раніше уже таку допомогу отримували.

Так, приймаючи спірне рішення відповідач послався на лист ГУ МВС України в Запорізькій області від 13.11.2023 №29/11, в якому зазначено про те, що позивачу 29.12.2015 було здійснено виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ групи інвалідності в період проходження служби в органах внутрішніх справ в розмірі 206700,00 грн.

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 16.12.2015 за результатами огляду МСЕК було встановлено третю групу інвалідності, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Разом з тим, суд зазначає, що у даному випадку положення частини 4 статті 16-3 Закону №2011-XII не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.05.2022 №124 ОСОБА_1 , призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 05.05.2022 №53-РС на посаду стрільця санітара 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону, який прибув для подальшого проходження служби із ВЧ НОМЕР_3 , з 19.05.2022 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Отже, позивач розпочав проходження військової служби у 2022 році, при цьому за період проходження позивачем військової служби йому інвалідність не встановлювалась та одноразова грошова допомога не виплачувалась.

Вперше, інвалідність ОСОБА_1 , у зв`язку із проходженням ним військової служби встановлена у 2023 році, а також визначено причинний зв`язок захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

До того часу позивач одноразову грошову допомогу відповідно до Закону №2011-XII та Порядку №975 не отримував.

Суд зазначає, що у 2015 році позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, яка не є військовою службою та її проходження регулюється іншими нормативно-правовими актами аніж проходження військової служби.

В свою чергу, Закон №2011-XII та Порядок №975 регулює питання виплати грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та не регулює питання її виплати працівника ОВС.

Також, суд звертає увагу на те, що у 2015 році позивачу ІІІ група інвалідності була встановлена саме у зв`язку із захворюванням пов`язаним із породженням служби в ОВС, а не у зв`язку із проходженням військової служби та не у зв`язку із участю у заходах із захисту Батьківщини.

За таких обстави, оскільки позивачу інвалідність у зв`язку із проходженням військової служби та у зв`язку із участю у заходах із захисту Батьківщини встановлена вперше в 2023 році, то відповідно позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у повному розмірі, а саме у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 №40/975, в частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250 та 150 кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2015 року в розмірі 97800,00 грн.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (із захистом Батьківщини), відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 від 25.12.2013, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 97800,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова