Рішення № 120868122, 01.08.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2024 р. справа № 300/3906/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.03.2024 року перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.06.2021 року № 760 виданою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" з урахуванням виплачених сум;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення ,яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.06.2021 року №760 виданою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.03.2024 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.06.2021 року № 760 виданою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

10.06.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві та зазначає що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувшисправу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

ОСОБА_1 являється пенсіонером МВС України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Перебуває на обліку у відповідача.

В березні 2024 року, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», - із застосуванням збільшеного на 7% ( коефіцієнт збільшення у розмірі 0,796) показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії,мені перераховано пенсію розмір якої почав становити 35800.27 гривень. Однак при нарахування пенсії відповідач,розмір її обмежив до 33871.63 гривень.

Через особистий кабінет порталу ПФУ, позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії та просив провести з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії виходячи із розміру грошового забезпечення зазначений у довідці виданою Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» оновленої довідки від 08.06.2021 року №760 та з урахуванням виплачених сум.

Відповідач відмовив у нарахуванні пенсії без обмеження максимальним розміром, вказавши, що її нарахування є вірним.

Непогоджуючись з з даною відмовою відповідача, позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставіЗакону №2262-XII, десятьмапрожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в діюЗаконом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положеньстатті 2 Закону №3668-VIмаксимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно доМитного кодексу України,законів України "Про державну службу", Закону України «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів»,Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас,Законом №3668-VIвнесено зміни устаттю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакціїЗакону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цю частинустатті 43 Закону №2262-XIIЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII(чинним з 01.01.2016 по 20.12.2016) доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн".

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаногоРішенняположення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідаютьстатті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятоїстатті 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановленеЗаконом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставіЗакону №2262-XII, десятьмапрожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в діюЗаконом №3668-VI, яким внесено зміни устаттю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакціїЗакону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XIIта положення частини першоїстатті 2 Закону №3668-VІ(у частині поширення її дії наЗакон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно доЗакону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Відповідно доЗакону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положеньцього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомійстатті 43 Закону №2262-XIIслова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Буквальне розуміння змін внесенихЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуваннямрішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016дозволяє стверджувати, що уЗаконі №2262-XIIвідсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідаєстатті 17 Конституції Україниположення частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положеннястатті 2 Закону №3668-VI(у частині поширення її дії наЗакон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія міжЗаконом №2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016таЗаконом №3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положеннястатті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас, положеннямистатті 6 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі, на переконання суду, застосуванню підлягають нормиЗакону №2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не нормиЗакону №3668-VI. Застосування положеньЗакону України №3668-VIпо відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняттярішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідаєстатті 17 Конституції України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.

За таких обставин, обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановленеЗаконом №2262-ХІІ, з 01.03.2024 є протиправним.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.03.2024 року перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.06.2021 року № 760 виданою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення ,яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.06.2021 року №760 виданою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" урахуванням виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.