Ухвала суду № 120866354, 07.08.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8641/24

Провадження № 1-кп/752/1747/24

УХВАЛА

07 серпня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010000525 від 23 лютого 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою до 15 серпня 2024 року включно.

Прокурор подала клопотання про чергове продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, мотивуючи обґрунтованістю підозри обвинуваченого у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та продовженням існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, на думку прокурора, обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому застосування більш м`якого запобіжного заходу не здатне запобігти вказаним ризикам.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що з часом ризики у кримінальному провадженні зменшились. Наміру впливати на потерпілого та свідків, котрі не ходять в судові засідання, у обвинуваченого немає. Просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений підтримав захисника. Повідомив, що намір переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні у нього відсутній. Він має неофіційне місце роботи, утримує трьох дітей. Просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання або домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Судом не закінчено з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано потерпілого, свідків, не досліджено документи сторони обвинувачення, не допитано самого обвинуваченого.

Ризики і обставини, які були враховані судом, при продовженні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, насьогодні не зменшились і продовжують існувати.

З огляду на характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, котрий раніше судимий, не має офіційного місця роботи, розмір покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його винуватості, суд дійшов висновку, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність у обвинуваченого дітей, котрі проживають з його батьками, не зменшує існування зазначених ризиків та не є підставою для зміни запобіжного заходу на даній стадії судового провадження.

Достовірних даних про те, що обвинувачений має на праві власності чи користування житло у м. Києві, де він міг би перебувати під домашнім арештом, в розпорядження суду не надано.

Застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даний час буде недостатнім для запобігання наявним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Тримання обвинуваченого під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

При цьому на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд визначає обвинуваченому розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян, як альтернативний запобіжний захід, який буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 199, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, до 05 жовтня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві ; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

не відлучатися без дозволу суду за межі населеного пункту, в якому він проживає;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

утримуватися від позапроцесуального спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному проваджені;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1