Вирок № 120865434, 07.08.2024, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1285/24

Провадження № 1-кп/539/183/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, в складі:

головуючого, судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лубенського міськрайонного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12024170570000214 від 05.03.2024 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Новооржицьке Оржицького району Полтавської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 без реєстрації, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, раніше судимого:

22.05.2009Лубенським міськрайоннимсудом Полтавськоїобласті зач.3 ст.185КК Українидо позбавленняволі строкомна 3роки.Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18.09.2009 на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком терміном 1 рік;

01.02.2011 Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.187, ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці;

01.08.2011Київським районнимсудом м.Полтави за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на 5 років 3 місяці. 14.01.2013 звільнений умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік 9 місяців 15 днів;

20.09.2018 Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.3 ст.69, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.29.06.2023 звільнений умовно-достроково на 1 місяць 2 дні, РНОКПП 3410308994

у вчиненнікримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1, 3 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24 лютого 2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє по теперішній час.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вечірній час (точного часу судом не встановлено), перебуваючи на території господарства за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, повторно, шляхом вільного доступу викрав автомобільну акумуляторну батарею «Forse 74», вартість якої згідно висновку експерта СЕ-19/117-24/4251-АВ від 12.03.2024 становить 516, 53 грн. та коробку передач автомобіля «ВАЗ 2101», вартість якої згідно висновку експерта СЕ-19/117-24/4248-АВ від 26.03.2024 становить 5703, 50 грн., що належить ОСОБА_5 та з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 6220,03 грн.

Таким чиним, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену в умовах воєнного стану, повторно.

Крім того, ОСОБА_4 , 12.02.2024 у вечірній час (точного часу судом не встановлено), перебуваючи на території господарства за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 видану на ім`я ОСОБА_5 та покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився банківською карткою на власний розсуд.

Таким чиним, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення- кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.357 КК України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене з інших особистих інтересів.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вечірній час (точного часу судом не встановлено), перебуваючи на території господарства за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий на ім`я ОСОБА_5 та покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим паспортом на власний розсуд.

Таким чиним, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення- кримінальний проступок, передбачений ч.3 ст.357 КК України, тобто незаконне заволодіння паспортом.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1,3ст.357та за ч.4ст.185КК Українивизнав,підтвердив обставинивстановлені підчас досудовогорозслідування,пояснив,що 12.02.2024у вечірнійчас, перебуваючина територіїгосподарства заадресою: АДРЕСА_2 за місцемпроживання ОСОБА_5 ,звідки таємновикрав акумуляторну батарею «Forse 74», та коробку передач автомобіля «ВАЗ 2101», які знаходились на подвір`ї та банківську картку і паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_5 , що знаходились в будинку, та покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК

Прокурор просивсуд визнати ОСОБА_4 винним увчиненні кримінальнихправопорушень передбаченихч.1,3 ст.357та ч.4ст.185КК України,і призначитипокарання:за ч.1ст.357КК Україниу видіобмеження волі строкомна 1рік;за ч.3ст.357КК Україниу видіобмеження волі строкомна 1рік; зач.4ст.185КК Україниу видіпозбавлення волістоком на5років.На підставіч.1ст.70КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у видіпозбавлення волістоком на5років. Напідставі ст. 75 КК України звільнити від покарання з іспитовим строком, на строк 2 роки, покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки передбачені ч.1, 3 ст.76 КК України, долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового розгляду погоджуються з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним допит свідків, дослідження документів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальні правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 України є кримінальним проступком, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України є нетяжкими злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України є тяжкими злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, неодружений,офіційно не працює, по місцю проживання характеризується нейтрально, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, на обліку лікаря нарколога, невропатолога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування завданої шкоди шляхом повернення майна та документів.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушеннь, відшкодування завданої шкоди шляхом повернення майна та документів, наявність обставин,що обтяжуютьпокарання, зурахуванням особивинного,який офіційноне працює, ранішесудимий, суд дійшоввисновку,що ОСОБА_4 має бутипризначене покаранняв межахсанкції частини1 статті357КК Україниу видіобмеження волі,частини 3 статті357КК Україниу видіобмеження волі та частини4статті 185КК Україниу видіпозбавлення волііз застосуваннямч.1ст.70КК Українишляхом поглинення меншсуворого покараннябільш суворим.Та наведених вище обставин справи, враховуючи досудову доповідь, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

До набраннявироком законноїсили запобіжнийзахід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Згідно ст.ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст.ст.100, 122, 124, 174, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 357, частиною 3 статті 357 та частиною 4 статті 185 КК України, та призначити покарання:

за частиною 1 статті 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за частиною 3 статті 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Застосувати до ОСОБА_4 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 2 (два) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-24/4251-АВ в сумі 1135,92 грн. (одну тисячу сто тридцять п`ять грн. 92 коп.) та судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-24/4248-АВ в сумі 1135,92 грн. (одну тисячу сто тридцять п`ять грн. 92 коп.), а всього 2271, 84 грн. (дві тисячі двісті сімдесят одну грн.84 коп.)

Речові докази: автомобільний акумулятор «Forse74»,коробку передачавтомобіля «ВАЗ2101», банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , передані потерпілому ОСОБА_5 під зберігальну розписку- вважати повернутими потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1