Вирок № 120863336, 07.08.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5253/24

пр.№ 1-кп/464/482/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024142410000252 від 21.07.2024, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, особи з інвалідністю 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_3 18.07.2024 близько 18:00 год., перебуваючи в селі Баранівка, Бережанського району Тернопільської області, на березі річки «Ценивка», на необробленій земельній ділянці, побачив 4 кущі рослини коноплі, знаючи, про те, що сухі верхівки та листки коноплі є наркотичним засобом канабісом, в нього виник умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, з цією метою зірвав руками із кущів коноплі її верхівкові частини, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, канабісом, обіг якого заборонено, чим саме придбав наркотичний засіб, і помістив їх у полімерний пакет, який поклав до свого наплічного рюкзака.

В подальшому, 20.07.2024 в період часу з 09:00 год. по 12:00 год. ОСОБА_3 перевіз полімерний пакет із канабісом із села Баранівка Бережанського району Тернопільської області до міста Львова, та близько 12:30 год., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Стрийська 109 , незаконно зберігаючи при собі раніше придбану речовину рослинного походження зеленого кольору, яку віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів «канабіс», обіг якої заборонено, був зупинений працівниками поліції. Після чого в ході огляду місця події у ОСОБА_3 виявлено та вилучено 1 полімерний пакет із вмістом наркотичного засобу «канабіс», який віднесено до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, масою 41,570 грам, яку ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив, що вчинив злочин за обставин, викладених у обвинувальному акті. Пояснив, що 18.07.2024 близько 18:00 год. перебував на березі річки Ценивка, що у с. Баранівка, Бережанського району Тернопільської області, куди пішов ловити рибу. Там, він виявив 4 кущі рослини. Усвідомлюючи, що це конопля, котра є наркотичним засобом, зірвав листки такої та переніс до місця проживання. В подальшому, повертаючись від бабусі до місця постійного проживання, перевіз наркотичний засіб до м. Львова, де 20.07.2024 близько 12.30 год. був зупинений працівниками поліції, на запитання яких добровільно повідомив, що зберігає при собі канабіс. На даний час шкодує про вчинене, щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро та соромно за скоєне, просить суворо не карати, погоджується на покарання на розсуд суду. З матеріалами кримінального провадження ознайомлений, жодні докази не оспорює, правильно розуміє обставини за яких його обвинувачено, з якими повністю погоджується та просить здійснювати спрощений порядок дослідження доказів.

Заслухавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту про проведення спрощеного порядку дослідження доказів підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_3 узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення інкримінованого злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавленим права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, а прийняте рішення про скорочений судовий розгляд свідчитиме про те, що обставини, які сторонами не оспорюються, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

При цьому, за основу суд бере до уваги покази обвинуваченого, вважає такі належними, допустимими та достовірними, послідовними, котрі у взаємозв`язку доводять фактичні обставини вчинення незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_3 , суд враховує наступне.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 309 КК України суб`єкт кримінального правопорушення підлягає кримінальній відповідальності за незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Статтею 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що наркотичні засоби - це речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Відповідно до Таблиці І Списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Одночасно, згідно зі ст. 1 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» під обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів розуміються види діяльності в тому числі з зберігання, перевезення, придбання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що дозволяються і контролюються згідно з цим Законом.

У роз`ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» № 4 від 26.04.2002 під незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати серед іншого і привласнення знайденого. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи. Незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту в межах території України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством.

За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_3 , побачивши 4 кущі рослини коноплі, та, знаючи, що така є наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел щодо незаконного обігу наркотичних засобів, зірвав із кущів коноплі її верхівкові частини, помістив їх у полімерний пакет, який поклав до свого наплічного рюкзака, тим самим вчинив незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту, з метою переміщення до місця проживання, перевіз полімерний пакет із канабісом із села Баранівка Бережанського району Тернопільської області до міста Львова, таким вчинив незаконне перевезення наркотичного засобу, а також, утримуючи наркотичний засіб при собі, володів таким з часу привласнення до моменту вилучення працівниками поліції, тим самим вчинив незаконне зберігання наркотичної речовини без мети збуту.

Таким чином, суд дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

У роз`ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 (зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).

Обираючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого, є кримінальним проступком.

При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Львові, громадянин України (а. с. 24-26), з повною загальною середньою освітою, не працює, розлучений (а. с. 26), є особою з інвалідністю 3 групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 26), за місцем проживання характеризується позитивно (а. с. 31), на обліках у диспансері КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» та Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері не перебуває (а. с. 27,28), згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимий (а. с. 29).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 за ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При визначенні виду покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він не працює, не навчається, вчинив проступок, у сфері незаконного обігу психотропних речовин, що належать до глобальних проблем сучасності і цьому явищу притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, згідно ст. 89 КК України є несудимим, із задовільною характеристикою, є особою із інвалідністю, що на переконання суду покарання у виді а виправних робіт не може бути застосованим, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, а покарання у виді пробаційного нагляду та обмеження волі становитиме надмірний тягар для останнього, беручи до уваги, що такий є особою працездатною, тому необхідним та виправданим є покарання у виді штрафу.

При цьому, враховуючи ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, зокрема визнання вини, щире каяття, характер його поведінки під час досудового розслідування, що добровільно видав наркотичний засіб, давав визнавальні покази, що розцінюється стороною обвинувачення як активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, поведінку під час судового слідства, зважаючи на кількість наркотичного засобу, що незаконно була придбана шляхом знахідки та зберігалася обвинуваченим, суд приходить до переконання, що при альтернативності міри вказаного виду покарання необхідно призначити таке у мінімальній межі в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, клопотання з даного приводу не надходило.

Питання процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КК України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.

Зокрема, 24.07.2024 експертом проведено експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/109-24/10641-НЗПРАП, вартість якої становить 1 514,56 грн (а. с. 23).

Таким чином, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 1 514,56 грн.

Питання речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Так, документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується, майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.

При дослідженні речових доказів встановлено, що речовими доказами у кримінальному провадженні визнано: цифровий компакт диск із відеозаписами (а. с. 20), речовину рослинного походження зеленого кольору, що знаходиться в полімерному пакеті, яку вилучено у спец.пакет НПУ CRI0033645 (а. с. 21).

На підставі викладеного, ч.1 ст. 309, ст. ст. 50, 60, 65 КК України, керуючись, ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у незаконному придбанні, незаконному зберіганні та незаконному перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили:

-цифровий компакт диск із відеозаписами - залишити зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024142410000252 від 21.07.2024;

-спеціальний пакет НПУ CRI0033645, в якому знаходиться полімерний пакет, в який поміщено речовину рослинного походження зеленого кольору, що є канабісом, масою 41,570 грам - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок. (Реквізити дохідного рахунку загального фонду державного бюджету по Івано-Франківській міській територіальній громаді за ККДБ: 24060300 «Інші надходження»; отримувач: 2 ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./24060300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37951998; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку (IBAN): UA368999980313040115000009612).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1