Ухвала суду № 12086280, 02.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

УХВАЛА

про припинення провадження у справі про банкрутство

02 листопада 2010 р. Справа № Б-25/31-10

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою боржника - підприємства "Коломиятеплоенерго" (м.Коломия, Івано-Франківська область)

про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

за участю представників:

від заявника (боржника): Михалушко М.Я. - голова ліквідаційної комісії (паспорт серія НОМЕР_1 від 03.09.98),

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "Коломиятеплоенерго" в особі голови ліквідаційної комісії звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про його банкрутство за ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Заява мотивована, зокрема, тим, що засновником боржника - Коломийською міською радою Івано-Франківської області прийнято рішення про ліквідацію боржника і створення ліквідаційної комісії та надано дозвіл голові ліквідаційної комісії на звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону про банкрутство. При цьому, заявник посилається на те, що кредиторами подано заяви про грошові вимоги до боржника, однак боржник господарської діяльності не веде та єдиним джерелом надходження коштів є сплата населенням задавненої заборгованості за отримані послуги з теплопостачання, надані боржником до квітня 2006 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.10 порушено провадження у справі про банкрутство підприємства "Коломиятеплоенерго" в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зобов'язано заявника (боржника) вчинити певні дії, зокрема надати суду належні докази виконання вимог, передбачених ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.10 та від 21.10.10 розгляд справи відкладено на 21.10.10 та на 02.11.10 відповідно, у звязку з невиконанням вимог ухвали суду від 07.10.10 та неподанням витребуваних судом доказів, які мають істотне значення для розгляду справи.

Представник заявника (боржника) в судовому засіданні вимоги поданої заяви про порушення справи про банкрутство підтримав з підстав, викладених в цій заяві.

Заслухавши пояснення представника заявника (боржника), дослідивши наявні матеріали справи та встановивши на їх підставі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство у разі виявлення, що вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило встановлено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації (самоліквідації) юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 10.06.08 у справі № 15/682-б.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що засновником боржника -Коломийською міською радою Івано-Франківської області на тридцятій сесії п'ятого скликання від 30.07.08 прийнято рішення про ліквідацію боржника №1322-30/2008 (а.с. №39).

Згідно із рішенням Виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 26.08.08 №259 затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення боржника (а.с. №40).

Згідно із ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, яка передбачає, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідаційною комісію боржника здійснено повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами вимог в Бюлетені державної реєстрації від 25.06.10 за №152(12) (а.с. №42), а також здійснено публікацію оголошення про надання засновником боржника дозволу голові ліквідаційної комісії на звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство в газеті "Урядовий кур'єр" від 28.04.10 за №78 (а.с. №26).

Однак, заявником (боржником) не надано суду доказів письмового повідомлення явних (відомих) кредиторів про порядок і строки заявлення вимог, а надано суду лише докази повідомлення 27.10.10 ліквідаційною комісією про результати розгляду грошових вимог кредиторів, які подали заяви про грошові вимоги до боржника після здійснення повідомлення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. №№ 49-53).

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що на час порушення провадження у справі ліквідаційною комісією боржника був належним чином встановлений повний обсяг кредиторської заборгованості боржника та сформований пасив боржника у процедурі добровільної ліквідації.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. При цьому, проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Проте, доданий до заяви про порушення справи про банкрутство проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 01.09.10 (а.с. №31), який підписаний головним бухгалтером, не затверджений органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи - Коломийською міською радою Івано-Франківської області. Відповідні докази також не надано суду й під час розгляду справи.

Разом з тим, проміжний ліквідаційний баланс станом на 01.09.10 містить дані про дебіторську заборгованість у розмірі 1603400,00 грн.

Водночас, положеннями ч. 4 ст. 60 Господарського кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія має вжити необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів стягнення дебіторської заборгованості боржника суду не надано.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія має оцінити наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується.

Згідно з заявою про порушення справи про банкрутство (а.с. №5) боржник володіє майном залишковою балансовою вартістю станом на 01.10.10 на загальну суму 10822,48 грн.

Втім, на відміну від здійснення інвентаризації основних засобів боржника (а.с. №43), доказів проведення ліквідаційною комісією в установленому чинним законодавством порядку їх оцінки суду не надано.

Відтак, відсутні докази проведення аналізу даних активу боржника, як того вимагає ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 41 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

На підставі положень ч. 1 ст. 33 ГПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.10, 07.10.10 та від 21.10.10 було зобовязано заявника (боржника) подати суду належні докази виконання вимог, передбачених ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України.

Однак, заявником (боржником) вказані вимоги суду не виконано та відповідні докази суду не надано.

На підставі вищенаведеного в сукупності суд вважає, що підстави, з яким чинне законодавство пов'язує можливість порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, та визнання його банкрутом за ст. 51 Закону про банкрутство, відсутні.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що на відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою в порядку ст. 51 Закону про банкрутство перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. ст. 5, 7, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 22, 33, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

припинити провадження у справі № Б-25/31-10 про банкрутство підприємства "Коломиятеплоенерго" (м.Коломия, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 23921843).

Суддя Т.Е. Валєєва

Дану ухвалу направити:

- заявнику (боржнику) (вул. Ю. Шкрумеляка, 36, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200);

- Коломийській міській раді Івано-Франківської області (просп. Грушевського, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200);

- Івано-Франківському обласному відділу з питань банкрутства (вул. С. Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76000);

- державному реєстратору за місцезнаходженням боржника (просп. Грушевського, 1, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200);

- ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції (вул. Театральна, 15, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200).

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

____05.11.10