Рішення № 120857211, 05.08.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2065/24

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Житлово-будівельного кооперативу № 39 "ПРЕС-2", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про скасування рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу № 39 "Прес-2"

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представник:

від позивача: Стаценко Д.Р.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 39 "ПРЕС-2", в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу № 39 "Прес-2" про обрання головою житлово-будівельного кооперативу Шапошникова Максима Ігоровича, затвердження правління ЖБК № 39 "Прес-2", оплату на утримання будинку до 5 грн за 1 м. кв. та збільшення оплати працівникам ЖБК № 39 "Прес-2", оформлене протоколом від 13.01.2024 у повному обсязі;

- скасувати реєстраційні дії та запис в Єдиному державному реєстрі про зміну відомостей про керівника ЖБК № 39 "Прес-2" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , внесених реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.06.2024.

27.05.2024 від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

31.05.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 03.06.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 04.06.2024 підготовче засідання відкладено до 17.06.2024.

10.06.2024 від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

10.06.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 11.06.2024 клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2065/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

11.06.2024 від Житлово-будівельного кооперативу № 39 "ПРЕС-2" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Клопотання обґрунтоване тим, що Житлово-будівельний кооператив № 39 "ПРЕС-2" на мав можливості вчасно подати відзив на позовну заяву, адже не має у штаті, ані адвоката, ані юриста, у зв`язку з чим змушений був здійснювати пошуки відповідного адвоката зі знаннями в корпоративних відносинах.

Ухвалою суду від 17.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, поновлено та визнано поважними причини пропуску Житлово-будівельного кооперативу № 39 "ПРЕС-2" строку на подання відзиву та відкладено підготовче засідання до 23.07.2024.

02.07.2024 від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

12.07.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 22.07.2024 клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2065/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 23.07.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 05.08.2024.

В судове засідання 05.08.2024 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа до судового засідання не з`явилися, третя особа подала клопотання про розгляд справи без його участі.

В ході судового засідання 05.08.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 05.08.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позивач обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що ОСОБА_1 обіймав посаду Голови правління ЖБК № 39 «Прес-2» у період з 05.07.2017 по 30.01.2024.

На думку позивача, 30.01.2024 Голову правління ЖБК № 39 «Прес-2» - ОСОБА_1 було незаконно відсторонено з займаної посади, з низкою порушень Статуту ЖБК № 39 «Прес-2», на підставі начебто проведених чергових Загальних зборів членів кооперативу 13.01.2024.

14.01.2024 правління кооперативу звернулось до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Любимової І. Ю. задля засвідчення справжності підпису Голови ЖБК № 39 «Прес-2» Шапошникова М. І. та секретаря засідання правління ЖБК № 39 «Прес-2» ОСОБА_19. правління за засвідченням справжності підписів на протоколі засідання членів правління, на якому було затверджено ОСОБА_2 на посаді Голови правління кооперативу, а 30.01.2024 - правління кооперативу звернулось до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради для проведення реєстраційної дії, а саме: зміни відомостей про керівника ЖБК № 39 «Прес-2».

Ці всі дії було вчинено в обхід установлених Законом України «Про кооперацію» та Статуту ЖБК № 39 «Прес-2», а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Позивач стверджує, що йому не зрозуміло, як відбувався збір підписів, адже відповідальної особи не було призначено, не було належно ідентифіковано осіб, які брали участь у голосуванні (чи є вони членами кооперативу чи ні), відсутні відомості про належне повідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів у строки, визначені Статутом; відсутні будь-які відомості щодо висловлення членами кооперативу невдоволення роботою позивача на посаді Голови правління, належні докази висловлення такого невдоволення.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 зазначає, що Загальні збори членів кооперативу ЖБК № 39 «Прес-2» були нелегітимними (з огляду на відсутність кворуму та затвердження ОСОБА_2 на посаді Голови правління не рішенням загальних зборів, а зборами членів Правління).

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

ЖБК № 39 «Прес-2» зазначає, що 20.12.2023 Ревізійною комісією ЖБК за результатами перевірки діяльності, було прийнято рішення скликати позачергові загальні збори.

25.12.2023 було оповіщено власників квартир про проведення загальних зборів ЖБК №39 «Прес-2» 13.01.2024 за місцем знаходження по АДРЕСА_1 .

На загальних зборах ЖБК № 39 «Прес-2» було складено реєстр присутніх на Загальних зборах 13.01.2024.

В подальшому Правлінням ЖБК від 14.01.2024 було прийнято рішення обрати головою Правління ЖБК ОСОБА_2 Рішення правління було оформлено протоколом, реєстрація :голови Правління ЖБК та відповідний реєстраційний запис відбувалися на підставі протоколу правління ЖБК від 13.01.2024.

На загальних зборах участь та голосування у них приймали, як власники квартир так і особи за довіреністю.

В голосуванні на зборах взяли участь 31 співвласник, а усього в будинку 40 квартир, що складає більше половини голосів власників квартир.

Отже, усі рішення були прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

Позиція третьої особи викладена у письмових поясненнях

Департамент зазначає, що реєстраційна дія, проведена державним реєстратором на підставі наданого заявником пакету документів, зокрема протоколу загальних зборів членів ЖБК № 39 «ПРЕС-2» від 13.01.2024, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Порушень з боку суб`єкта державної реєстрації при здійсненні реєстраційної дії не було, так як чітко були дотримані вимоги чинного законодавства.

Крім того, позовна вимога: «скасувати реєстраційні дії та запис в Єдиному державному реєстрі про зміну відомостей про керівника ЖБК № 39 «Прес -2» з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_2 », внесених реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради» не містить інформацію який саме запис (дата, номер та назва) в Єдиному державному реєстрі підлягатиме скасуванню у разі задоволення позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Житлово-будівельний кооператив № 39 "ПРЕС-2" створений та здійснює свою діяльність згідно з рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 07.05.1963 року № 371 та Законів України "Про кооперацію", "Про господарські товариства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів України.

Місцезнаходження Кооперативу: 49061, місто Дніпро, вулиця Леоніда Стромцова, будинок 7-А.

ОСОБА_1 є членом Житлово-будівельного кооперативу № 39 «Прес-2», що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом за реєстровим № 1225.

13.01.2024 відбулися загальні збори членів ЖБК № 39 «Прес-2» за місцем знаходженням: АДРЕСА_1 , за результатами яких складено протокол № б/н від 13.01.2024.

Відповідно до відомостей з протоколу загальна кількість членів кооперативу ЖБК № 39 «Прес-2» (власників квартир в будинку) 40 осіб.

Відповідно до відомостей з протоколу на зборах присутні члени ЖБК у кількості 31 особи, згідно реєстру.

Порядок денний загальних зборів був наступний:

1. Відкликання з посади Голови Правління Кооперативу ЖБК № 39 «Прес-2» ОСОБА_1 в зв`язку із відсутністю його протягом 2023 року та неналежним виконанням своїх обов`язків, як Голови Правління Кооперативу та балансоутримувача в його особі;

2. Відкликання Правління ЖБК №39 «Прес-2» в повному складі;

3. Відкликання Ревізійної комісії ЖБК №39 «Прес-2» в повному складі;

4. Обрання Правління ЖБК № 39 «Прес-2»;

5. Обрання Ревізійної комісії ЖБК № 39 «Прес-2»;

6. Визначення особи, яку рекомендувати Правлінню Кооперативу для обрання на посаду Голови Правління Кооперативу ЖБК №39 «Прес-2» та визначення представника зборів, уповноваженого надати документи для внесення змін до державного реєстру юридичних осіб щодо ЖБК № 39 «Прес-2»;

7. Зміна щомісячної плати на утримання будинку;

8. Зміна заробітної плати працівникам ЖБК № 39 «Прес-2», а саме: Голові Правління Кооперативу, бухгалтеру Кооперативу, двірнику Кооперативу.

По першому питанню вирішили: визнати роботу Голови Правління Кооперативу ЖБК № 39 «Прес-2» ОСОБА_1 незадовільною, відкликати його з 13.01.2024 р з посади Голови Правління Кооперативу ЖБК № 39 «Прес-2», зобов`язати його по приїзду в країну передати нововообраному Голові Правління Кооперативу документи та інше майно ЖБК № 39 «Прес-2» за актом приймання-передачі. бухгалтеру Кооперативу передати печатку і Статут Кооперативу новообраному Голові Правління Кооперативу («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

По другому питанню вирішили: відкликати Правління ЖБК № 39 «Прес-2» у повному складі з 13.01.2024 р («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

По третьому питанню вирішили: визнати роботу Ревізійної комісії незадовільною та відкликати Ревізійну комісію ЖБК № 39 у повному обсязі з 13.01.2024 («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

По четвертому питанню вирішили: обрати правління Кооперативу ЖБК № 39 у складі 7 членів Кооперативу: ОСОБА_2 - власник квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 - власник квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 - власник квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 - власник квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 - власник квартири АДРЕСА_6 («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

По п`ятому питанню вирішили: обрати Ревізійну комісію ЖБК № 39 «Прес-2» у складі 3 членів Кооперативу: ОСОБА_7 - власника квартири АДРЕСА_7 , ОСОБА_8 - власника квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 - власник квартири АДРЕСА_5 («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

По шостому питанню вирішили: рекомендувати правлінню кооперативу ЖБК № 39 обрати Головою правління Кооперативу ОСОБА_2 - власника квартири АДРЕСА_2 та визнати його особою уповноваженою надати документи для внесення змін до державного реєстру юридичних осіб щодо ЖБК № 39 «Прес-2» («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

По сьомому питанню вирішили: підняти оплату за утримання будинку Л. Стромцова 7А з 01.02.2024 року до 5 гривень за 1 м2 («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

По восьмому питанню вирішили: з 01.02.2024 підняти щомісячну оплату праці: голові правління Кооперативу - 2 500 грн на місяць, бухгалтеру Кооперативу - 2 500 грн на місяць, двірнику Кооперативу - 1 000 грн на місяць («за» проголосувало - 30, «проти» - 1»).

Додатком до протоколу є бюлетень голосування членів Кооперативу, відповідно до якого голосували квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_16 23, АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_18 , що становить більше половини.

Зі змісту протоколу № б/н відбулися загальні збори членів ЖБК № 39 «Прес-2» за місцем знаходженням: АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 не брав участі у цих зборах.

На думку позивача, 14.01.2024 рішенням, що оформлене протоколом від 13.01.2024, голову правління ЖБК № 39 «Прес-2» ОСОБА_1 було незаконно відсторонено з займаної посади, з низкою порушень Статуту ЖБК № 39 «Прес-2», на підставі проведених чергових Загальних зборів членів кооперативу 13.01.2024.

За твердженням позивача його не було повідомлено про проведення загальних зборів, також загальні збори були проведені з порушенням кворуму.

Наведені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей. 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 Господарського кодексу України та пункту 7.1 Статуту ЖБК № 39 «Прес-2» одним з основних прав члена товариства є участь в управлінні товариством, обирати і бути обраним до органів управління товариством.

В силу вимог статті 15 Закону України "Про кооперацію" чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:

не менше третини його членів;

спостережної ради;

органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Пунктами 12.6, 12.7 Статуту встановлено, що позачергові Загальні збори членів Кооперативу скликаються на вимогу не менше третини його членів, Ревізійної комісії, Правління. Позачергові Загальні збори членів і Кооперативу повинні бути скликані протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту і подання вимога відповідно до даного пункту Статуту. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Так, з протоколу № б/н загальних зборів ЖБК № 39 «Прес-2» від 13.01.2024 вбачається, що 13.01.2024 відбулись саме позачергові загальні збори.

ОСОБА_1 , який є членом ЖБК № 39 «Прес-2» та згідно з протоколом № 12 загальних зборів від 29.01.2017 головою правління ЖБК № 39 «Прес-2» з 01.07.2017, посилається на недотримання порядку скликання загальних зборів, а саме відсутність вимоги присутності на зборах не менше половини його членів, неповідомлення про їх проведення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.

Стосовно кількості членів ЖБК на спірних Зборах та кворуму, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12.7 Статуту загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Згідно з пунктом 12.10 Статуту рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшості голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань членами кооперативу є засновники у кількості 40 осіб.

Відповідно до відомостей з протоколу від 13.01.2024 на зборах присутні члени ЖБК у кількості 31 особи, згідно реєстру.

Внаслідок чого згідно ст. 15 Закону України «Про Кооперацію» та п. 12.7 Статуту для наявності правомочності для прийняття рішень (кворуму) необхідно присутність більше половини від загальної кількості членів Кооперативу, що становить щонайменше 21 членів Кооперативу.

Зі змісту протоколу № б/н від 13.01.2024 відбулися загальні збори членів ЖБК № 39 «Прес-2» за місцем знаходженням: АДРЕСА_1 , в яких по всім питанням було проголосовано «за» - 30 членів кооперативу, «проти» - 1 член кооперативу, що також підтверджується бюлетенем голосування членів кооперативу.

Позивач зазначає, що ним під час вивчення Протоколу засідання Правління ЖБК № 39 «Прес-2» від 13.01.2024 та акту від 13.01.2024 встановлено, що вищезазначені документи містять підписи лише 19-20 членів кооперативу, інші голоси - мешканці (квартири АДРЕСА_31 , АДРЕСА_7 . АДРЕСА_26 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_13 ), що є грубим порушенням Закону України «Про кооперацію» та Статуту.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про кооператив» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Членами Кооперативу можуть бути громадяни України, іноземні та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку, юридичні особи України та іноземних держав, які були засновниками Кооперативу або були прийняті в члени Кооперативу в порядку визначеному Статутом, за рішенням Загальних зборів членів Кооперативу та внесли вступний та пайовий внески у розмірах, визначених рішенням Загальних зборів, додержуються вимог Статуту, сплачують членські внески та користуються правом ухвального голосу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний лист-вимога від 04.06.2024 про передачу діючому голові правління ЖБК реєстру членів кооперативу ЖБК № 39«Прес-2».

Проте, суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів, неможливо встановити правомірність та доведеність твердження позивача про участь у загальних зборах 19-20 членів кооперативу, оскільки позивачем не надано реєстру членів ЖБК № 39 «Прес» та підстави набуття такого членства.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 та ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями частин першої та третьої цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Правомочність прийнятого протоколу підтверджується наданими доказами відповідача, відповідно до яких встановлено, що на загальних зборах, зокрема:

- від імені ОСОБА_9 , власниці квартири АДРЕСА_34 брав участь та голосував за питання порядку денного на підставі довіреності ОСОБА_2 ;

- від імені ОСОБА_10 власника квартири АДРЕСА_35 брала участь та голосувала за питання порядку денного на підставі довіреності ОСОБА_11 ;

- від імені ОСОБА_12 , власниці квартири АДРЕСА_36 брала участь та голосувала за питання порядку, денного на підставі довіреності ОСОБА_13 ;

- від імені ОСОБА_14 , власниці квартири АДРЕСА_37 брала участь та голосувала за питання порядку денного на підставі довіреності ОСОБА_5 ;

- від імені ОСОБА_15 , власниці квартири АДРЕСА_38 брала участь та голосувала за питання порядку денного на підставі довіреності ОСОБА_5 ;

- від імені ОСОБА_16 , власниці квартири АДРЕСА_39 брала участь та голосувала за питання порядку денного на підставі довіреності ОСОБА_5 ;

- від імені ОСОБА_17 , власниці квартири АДРЕСА_40 брала участь та голосувала за питання порядку денного на підставі довіреності Діденко Д.О.;

- від імені Кірєєва C.M., власниці квартири АДРЕСА_41 брала участь та голосувала за питання порядку денного на підставі довіреності ОСОБА_18 .

Право власності вищезазначених осіб підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності не нерухоме майно.

Усі інші особи на зборах Кооперативу голосували за себе особисто.

Таким чином, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами того, що частина осіб, які приймали участь у голосуванні не були членами ЖБК.

Попри наведене вище, загальні збори 13.01.2024 відбулися за участю необхідної кількості членів ЖБК № 39 «Прес-2».

Тому відповідні обставини не можуть бути підставою для скасування спірного рішення загальних зборів.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таким чином, 13.01.2024 були скликані та проведені загальні збори членів ЖБК № 39 «Прес-2» у відповідності до ст. 15 Закону України «Про Кооперацію» та пунктів 12.5-12.7 Статуту.

Частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Приймаючи до уваги те, що вимога про скасування реєстраційних дії та запису в Єдиному державному реєстрі про зміну відомостей про керівника ЖБК № 39 "Прес-2" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , внесених реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. є похідною від вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу № 39 "Прес-2" про обрання головою житлово-будівельного кооперативу Шапошникова Максима Ігоровича, затвердження правління ЖБК № 39 "Прес-2", оплату на утримання будинку до 5 грн за 1 м. кв. та збільшення оплати працівникам ЖБК № 39 "Прес-2", оформлене протоколом від 13.01.2024 та про скасування реєстраційні дії, а оскільки господарським судом не знайдено правових підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів, господарський суд відмовляє у задоволенні вимоги, яка є похідною від визнання недійсним рішення загальних зборів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у розмірі 3 028 грн.

Відповідач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 39 "ПРЕС-2", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу № 39 "Прес-2" про обрання головою житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_2 , затвердження правління ЖБК № 39 "Прес-2", оплату на утримання будинку до 5 грн за 1 м. кв. та збільшення оплати працівникам ЖБК № 39 "Прес-2", оформлене протоколом від 13.01.2024 та про скасування реєстраційні дії та запису в Єдиному державному реєстрі про зміну відомостей про керівника ЖБК № 39 "Прес-2" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , внесених реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору позову покласти на позивача ОСОБА_1 у розмірі 3 028 грн.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.08.2024

Суддя В.І. Ярошенко