Рішення № 120853582, 07.08.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1886/24

Провадження № 2/639/899/24

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Яременко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/1886/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-тя особа державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленков Віктор Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить ухвалити рішення, на підставі якого визначити їй додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , за якою вона опікувалася та допомагала.

Указом Президента України від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, який триває і до теперішнього часу.

Тому, після поховання ОСОБА_2 , у зв`язку із бойовими діями і постійними бомбардуваннями міста Харкова, позивач вимушена була залишити місто, та з 06.03.2022 виїхала до Республіки Молдова.

09 березня 2023 року позивач остаточно повернулася до України, а 12 березня приїхала до м. Харкова.

14 березня 2023 року позивач поїхала до квартири ОСОБА_2 щоб прибратися. Серед речей вона знайшла заповіт від 17.08.2020, за яким ОСОБА_2 усе своє майно заповідала ОСОБА_1

11 травня 2023 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Після цього позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову, оскільки виявилося, що нею пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2024 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-тя особа державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленков Віктор Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 червня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-тя особа державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленков Віктор Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, призначено справу до судового розгляду.

Позивач та 3-тя особа державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленков В.С. в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. При цьому позивач позов підтримала, просила його задовольнити, 3-тя особа при винесенні рішення покладалася на розсуд суду.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, заяву про перенесення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву не подав. У зв`язку з чим, на підставі вимог ч.4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити по справі заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, судовим розглядом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . ( а.с. 9)

За життя ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 квітня 2009 року, реєстровий № 6-09-073 та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 листопада 2020 року на праві власності належала квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с. 12-14)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно вимогам ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 1 ст. 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або декількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

17 серпня 2020 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., відповідно до якого на випадок смерті робить таке розпорядження: все своє майно, де б таке не знаходилось та з чого б воно не складалось, та взагалі все, що буде їй належати на день її смерті та на що вона за законом матиме право, усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, вона заповідає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с. 10)

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 23 серпня 2022 року.

Разом з тим, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64 від 22.02.2022 введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Згідно до п. 3постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Постановою КМУ від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені доЦК України, а відтак нормипостанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164не змінюють та не зупиняють визначенихст. 1270 ЦК Українистроків для прийняття спадщини. Водночас нормипостанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини є такими, що вводять в оману спадкоємців, та у даному випадку, як стверджує позивач, зумовили пропуск ним строку для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено, оскільки пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

З постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 13.07.2023 вбачається, що Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №411/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини; із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкова справа та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73181808 від 13 липня 2023 року. ( а.с. 14а)

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 вона пропустила з поважної причини, а саме тому, що 24 лютого 2022 року розпочалася війна. В м. Харкові велися щоденні обстріли, у зв`язку з чим вона не мала реальної можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

В постанові ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 22.02.2012року №296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Відповідно до ст.1272ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Виходячи зі змісту ст.1272ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

В подальшому неодноразово строк воєнного стану продовжувався, та він дії до теперішнього часу.

Загальновідомою є обставина, що м. Харків (місце відкриття спадщини) з 24.02.2022 і по кінець вересня 2022 року, було місцем ведення активних бойових дій та практично щодня обстрілювалось ворогом. Крім того, є і загальновідомим фактом, що в цей період часу була припинена діяльність нотаріусів, був припинений рух громадського транспорту по місту, а отже у позивача була відсутня можливість виїзду до нотаріуса Харківського міського нотаріального округу для оформлення спадкових прав після смерті її ОСОБА_2 , яка померла у м. Харкові.

На думку суду, у позивача були об`єктивні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки кінець строку для подачі заяви припав на час ведення активних бойових дій, а тому вона не мала змоги вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, з поважних причин.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 76 ЦПК України зазначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи загальновідомі події, положення законодавства в частині вимог щодо строків для прийняття спадщини суд доходить висновку, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові строком на три місяці.

Отже ті обставини, на які посилався позивач суд вважає обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-тя особа державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленков Віктор Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк терміном в три місяця для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Відповідач Харківська міська рада, ЄРДПОУ 04059243, розташована за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 7.

3-тя особа: державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленков Віктор Сергійович, адресою: м. Харків, п-н Свободі, 5, Держпром 6 під`їзд, К-591-595.

Повний текст рішення складено 07.08.2024.

Суддя В. В. Труханович