Постанова № 120847623, 13.06.2024, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

13.06.24

Справа № 336/350/22

Пр. № 2-а/336/33/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.

при секретарі Морозовій В.М.

з участю представника позивача адвоката Мідяного Є.О.,

представника відповідача Чернової В.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

7 лютого 2022 року позивач звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті № 00008891 від 25.01.2022 року, винесену щодо нього старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. за ознаками ч. 2 ст. 1321 КУпАП.

В позові зазначив, що 25 січня 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. у відношенні нього була складена постанова в справі про порушення правил в сфері безпеки на автомобільному транспорті № 00008891 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 1321 КупАП, однак він не згоден з притягненням його до відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, а винесену постанову вважає неправомірною.

Згідно вказаної постанови позивача піддано адміністративній відповідальності у вигляді штрафу в сумі 51000 грн. як відповідальну особу, що допустила рух транспортного засобу, а саме: автомобіля «Кобальт» АС -3253/3, державний номер НОМЕР_1 , о 12 годині 21 хвилині 26 листопада 2021 року з перевищенням нормативних параметрів, зазначених в пункті 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: з навантаженням на здвоєні осі на 60,7 % (14,618 тон). Дії позивача кваліфіковані за ч. 2 ст. 1321 КУпАП. Власником транспортного засобу є Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області, головою якої є позивач. Проте Комишуваська селищна рада не використовує вказаний автомобіль безпосередньо, а на підставі рішення Комишуваської селищної ради від 17.01.2020 року він переданий у господарське відання комунальному підприємству «Благоустрій», яке і здійснює його експлуатацію під час своєї господарської діяльності.

У відповідності до ст. 143 КУпАП, яка внормовує відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченічастиною другоюстатті 122-2,частинами другоюі третьою статті 1321цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Посилаючись на те, що юридична відповідальність має бути персоніфікована, просить оскаржувану постанову скасувати, так як самий лише факт того, що він є керівником органу місцевого самоврядування-власника транспортного засобу не може бути підставою покладення на нього відповідальності, за порушення, якого припустилися інші особи, а саме: комунальне підприємство, якому він переданий в господарське володіння.

У зв`язку з викладеним вважає, що постанова є необґрунтованою та незаконною, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 10.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У зв`язку із зміною територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 18 серпня 2022 року справу передано до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, де внаслідок автоматизованого розподілу судової справи вона надійшла в провадження судді Карабак Л.Г.

Заходи забезпечення позову, доказів в справі не вживалися.

На підставі ухвали суду від 14.12.2023 року, яка скасована постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 року, позов залишений без розгляду.

Згаданою постановою справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, де внаслідок автоматизованого розподілу судової справи вона надійшла в провадження судді Щасливої О.В.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову. Просить про його задоволення.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог законодавства про адміністративні правопорушення.

Статтею 143 КУпАП встановлено відповідальність спеціальних суб`єктів, якими є відповідальні особи фізичні особи або керівники юридичних осіб, за якими зареєстровані транспортні засоби, а якщо до Єдиного державного реєстру транспортних якщо засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, - у випадку вчинення правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що передбаченічастиною другоюстатті 122-2,частинами другоюі третьою статті 1321КУпАП.

І так як транспортний засіб, з використанням якого вчинено правопорушення, належить Комишуваській селищній раді, головою, тобто керівником, якої є позивач, його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачене частиною 2 ст. 1321КУпАП.

Оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності зумовлено фактичним вчиненням ним порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, проведено за встановленою Кодексом про адміністративні правопорушення процедурою, просить про відмову у задоволенні позову.

Вислухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що постановою старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка В.О. № 00008891 від 25.01.2022 року позивача піддано адміністративному стягненню у виді штрафу за порушення правил у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, за фактом вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 1321 КупАП (а. с. 5-6).

Відповідно до ст.9КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною другою статті 1321 КУпАП,за ознакамиякої складенийпротокол,передбачений,зокрема,такий склададміністративного правопорушення,як перевищеннявстановлених законодавствомгабаритно-ваговихнорм підчас рухувеликогабаритних івеликовагових транспортнихзасобів автомобільнимидорогами,вулицями абозалізничними переїздами.

У відповідності до ст. 14-3 КУпАП, яка встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченічастиною другоюстатті 122-2,частинами другоюі третьою статті 132-1цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

З наведеного випливає, що законодавством встановлено спеціальний суб`єкт відповідальності за вчинення певних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (ч. 2 ст. 122-2,частини 2 і 3 ст.132-1КУпАП), яким є фізична особа, за якою зареєстрований транспортний засіб, або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Судом встановлено, що автомобіль «Кобальт» АС -3253/3, державний номер НОМЕР_1 , який належить Комишуваській селищній раді Оріхівського району Запорізької області, на підставі рішення № 5 від 17.01.2020 року переданий з балансу комунального підприємства «Комишуваський комунальник» на баланс комунального підприємства «Благоустрій», тобто вказаним рішенням означений транспортний засіб перейшов до оперативного управління (користування) названої юридичної особи.

Позивач є головою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області і є головною посадовою особою територіальної громади в особі селищної ради, тобто відповідальною особою в розумінні ст. 14-3 КУпАП, у відсутність в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу, яким є комунальне підприємство «Благоустрій», в оперативне управління якого для здійснення господарської діяльності передано що автомобіль «Кобальт» АС -3253/3, державний номер НОМЕР_1 .

Разом з тим суд не вбачає підстав для ухвалення рішення на користь відповідача, виходячи з такого.

Як зазначено, склад адміністративного правопорушення утворюють винні протиправні дії чи бездіяльність, які вчинені суб`єктом правопорушення і посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності є необхідним констатація наявності усіх елементів, які утворюють як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону складу правопорушення.

Разом з тим суд не може констатувати сукупності усіх доданків складу правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 1321 КУпАП, так як не вбачає ознак вини у вчиненні вказаного правопорушення в діях позивача.

Відсутність ознак винуватої поведінки виключає відповідальність особи за вчинене правопорушення, хоча за формальним критерієм вона і є суб`єктом означеного проступку.

Разом з тим у суду є відомості про юридичну особу, що здійснює експлуатацію вказаного транспортного засобу і в користуванні якої він перебуває.

Поняття належний користувач визначено підпунктом 3 пункту 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1197. З тексту зазначеної Постанови випливає, що Порядок розроблений відповідно до частини четвертої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кабінет Міністрів України постановляє:

За підпунктом 3 пункту 2 Порядку, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно достатті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Статтею ж 14 КУпАП встановлено відповідальність посадових осіб, які підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що за умови виявлення порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті відповідачу за вказаних обставин належало б спрямовувати повноваження по притягненню до адміністративної відповідальності в русло розкриття ознак винної протиправної поведінки в діях посадових осіб суб`єкта господарювання, у чиє оперативне відання передано транспортний засіб і які здійснюють його повсякденну експлуатацію у відповідності до передбачених статутом напрямків діяльності.

В силу ст.1КУпАП завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст.7КУпАП провадженняв справахпро адміністративнеправопорушення здійснюєтьсяна основісуворого додержаннязаконності.Застосування уповноваженимина теорганами іпосадовими особамизаходів адміністративноговпливу провадитьсяв межахїх компетенції,у точнійвідповідності ззаконом.

Статтею 7 КУпАП внормовано забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, що полягає в дотриманні таких вимог.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що застосування до особи передбачених законодавством про адміністративні правопорушення суворих санкцій не повинно мати ознаки свавільності.

За змістом ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а в силу ст. 77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень тягар доведення правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладений на відповідача.

Суд вважає, що відповідач всупереч наведених положень законодавства правомірність свого рішення не довів, розпорядившись своїм правом на власний розсуд.

Відповідно до ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 245 КАС України).

За вказаних обставин суд вбачає всі підстави для захисту права позивача в обраний ним спосіб шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 194, 242-246, 293, 295 КАС України, ст. ст. 1, 7, 9, 251, 280, 143, 1321, 288 КУпАП, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову від 25.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення за ознаками ч. 2 ст. 1321 КУпАПна ОСОБА_1 ,винесену старшимдержавним інспекторомвідділу впровадженнясистем автоматичноїфіксації порушеньДепартаменту реалізаціїдержавної політикита нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті натранспорті ротиДержавної службиУкраїни збезпеки натранспорті СавченкомВладиславом Олеговичем.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Щаслива