Рішення № 12084589, 03.11.2010, Лисичанський міський суд Луганської області

2-5755/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 року

Лисичанській міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання Бандуровій В.І.,

з участю представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, 3-я особа ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду в розмірі 600 грн. і 20 000 грн. відповідно внаслідок травмування працівником відповідача – 3-ю особою у справі ОСОБА_5.

Позов мотивувала тим, що 13.02.10. приблизно о 20-20 год. у кафе "Восток" виходила з зали, бо не могла говорити із-за гучної музики. Під час проходу біля барної стійки зіткнулася з 3-ю особою, яка повертаючись із тацею з чашками з окропом, облила позивачку цим окропом, в результат чого позивачка отримала опіки 2-3 А ступеню верхньої правою кінцівки, площа ураження приблизно 1%.

Позивачка знаходилася на лікарняному, недоотримала 40% заробітної плати в розмірі 239,7 грн., купувала ліки, робила фотографії тощо.

Також їй нанесена моральна шкода негативними змінами у життєвих та службових стосунках, заниженій самооцінці, депресії тощо.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник позивачки позов та пояснення позивачки підтримав.

Відповідачка позов не визнала, суду пояснила, що за поясненнями її працівників 13 лютого 2010 року позивачка дійсно зіткнулася з офіціанткою ОСОБА_5, однак та облила її не окропом, а соком. При цьому розбився посуд, за який позивачка відмовилася платити.

Представник відповідача позов не визнав, пояснення відповідачки підтримав.

3-я особа вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. 13 лютого 2010 року позивачка в кампанії 4-5 дівчат прийшла до кафе, вони замовляли спиртне, потім позивачка з мобільним телефоном пішла з кафе поруч із барною стійкою, де зіткнулася з 3-ю особою. В результаті цього позивачка була облита соком, розбився посуд, за який позивачка відмовилася платити. Пояснення дільничному давала, що він записав не читала. Пояснити, чому він написав про облиття окропом не може.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що разом із позивачкою та ОСОБА_7 була у кафе "Восток". Позивачка пішла з приміщення, щоб поговорити по мобільному телефону. Потім свідок почула дзвін посуду, а ОСОБА_7 підійшла до позивачки і побачила, що та облита окропом і вийшла з нею до туалету. Позивачка потім поїхала з кафе.

Свідок ОСОБА_7 дала аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 13 лютого кампанія з 4-5 дівчат замовляла спиртне, шампанське. Потім ОСОБА_5 повинна була понести їм сік і 2 стакани, але позивачка зіткнулася із нею та була облита соком. Разом із позивачкою ОСОБА_5 не виходила.

Свідок ОСОБА_9 дала аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що займався розглядом заяви позивачки та зібранням матеріалу. Опитував 3-ю особу самостійно, заніс саме ті пояснення, які вона давала. З відповідачкою не знайомий.

У судовому засіданні були вивчені наступні докази: фотографії позивачки; листок непрацездатності; картка первинного обліку інформації; заява; письмові пояснення позивачки, 3-ї особи, ОСОБА_6, ОСОБА_7, постанова про відмову у відкриті провадження у справі; товарні та фіскальні чеки; картка травматологічного хворого; довідка про заробітну плату позивачки; довідка про курс лікування; довідка ЦЗ; трудові договори; заява про звільнення; договір купівлі-продажу; свідоцтво про реєстрацію СПД; ліцензія з додатком; торговий патент; книга відгуків і пропозицій; фотографії; акт судово-медичного обстеження.

Також судом досліджені матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи №41, матеріал прокуратури м. Лисичанська за результатом розгляду скарги ОСОБА_4

Вислухавши пояснення сторін та їх представників і 3-ї особи, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 13 лютого 2010 року приблизно о 20-00 год. у приміщенні кафе-бару "Восток" у м. Лисичанську 3-я особа - ОСОБА_5, що перебувала у трудових відносинах з відповідачкою - приватним підприємцем ОСОБА_4, знявши з барної стійки тацю з посудом з окропом, починаючи рух до залу, зіткнулася з позивачкою - ОСОБА_11, внаслідок чого позивачка була облита окропом і отримала тілесні ушкодження у вигляді опіків 2-3 А ступеню верхньої правою кінцівки, площа ураження приблизно 1%.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Згідно із ст.1172 ч.1 ЦК України фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Суд вважає, що позивачкою доведене нанесення працівником відповідачки тілесних ушкоджень. Так, з матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи, копії якої є у цивільній справі, вбачається, що позивачка ще 13 лютого 2010 р. у травмпункті поясняла, що була облита окропом офіціанткою. Те ж саме вказала у заяві від 15 лютого та надалі давала послідовні пояснення стосовно подій, що відбулося з нею 13.02.10..

Пояснення позивачки підтверджують показання свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які є стабільними, не суперечать поясненням позивачки та одна одній.

Нанесення позивачці тілесних ушкоджень 15 лютого під час опитування підтвердила і 3-я особа. Суд критично ставиться до її пояснень, нібито ОСОБА_5 розповідала ОСОБА_10 про сік, той записав про окріп, а 3-я особа не прочитала пояснень і підписала їх. Як вбачається з пояснень позивачки, 3-ї особи і ОСОБА_10 вони до 15 лютого знайомі не були, неприязних стосунків не мали, як не мав ОСОБА_10 неприязних стосунків і з відповідачкою.

Докази порушення діючого законодавства з боку свідка ОСОБА_10 під час відібрання пояснень у 3-ї особи суду також не надані.

Не приймає суд у якості заперечень і пояснення свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_12. Їх показання суперечать поясненням ОСОБА_5 щодо того, що 3-я особа ходила з позивачкою до туалету. Ці свідки пояснили, що кампанія позивачки складалася з 4-5 дівчат, які замовляли шампанське, але у фіскальному чеку за 13 лютого 2010 року шампанське відсутнє, а свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пояснили, що інші знайомі підійшли пізніше. Окрім того, ОСОБА_8 на час розгляду справи перебуває у трудових відносинах з відповідачкою.

Не надані суду відповідачкою, незважаючи на наявність представника та численні судові засідання, докази списання нібито розбитих 13 лютого 2010 р. графину та двох стаканів.

Відсутні у справі і докази того, що 3-я особа за розумних заходів безпеки пересування з окропом у приміщенні, де неможливо почути застереження від сторонніх осіб про можливість зіткнення, не мала можливості уникнути зіткнення з позивачкою. Також, не вбачає суд і грубої необережності з боку позивачки, яка б вплинула на виникнення шкоди.

Разом з тим, суду не надані докази втрати позивачкою заробітку у вказаному нею розмірі. Також, наданими докази підтверджені витрати на лікування тільки в розмірі 120,81 грн., які підлягають стягненню на користь позивачки.

Витрати на витяг з єдиного державного Реєстру.. не відноситься до витрат, пов’язаних з нанесенням шкоди, та до судових витрат. Тим більш, що провадження відносно зазначеного у витягу ОСОБА_13 залишено без розгляду.

2.Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення її прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв'язку з нанесенням шкоди здоров'ю.

Обставини, які підтверджують обов’язок відповідачки, зазначені вище. Між моральною шкодою і діями працівника відповідачки є прямий причинний зв’язок, оскільки моральна шкода була результатом винних дій 3-ї особи, що причинило тілесні ушкодження позивачці.

Визначаючи розмір підлягаючої стягненню моральної шкоди, суд виходить з характеру і об'єму психічних страждань позивачки, якій були нанесені легкі тілесні ушкодження, моральні страждання, які потягла ця травма.

Разом з тим, суд вважає, що, виходячи з принципів розумності та справедливості, позовні вимоги зі стягнення моральної шкоди є занадто завищеними, а тому підлягають задоволенню у розмірі 2000 грн..

3.Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 51 грн. та 8,5 грн. за задоволені позовні вимоги в частині матеріальної та моральної шкоди відповідно, а всього 59,5 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного керуючись, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 81 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн., а всього 2120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 81 коп.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 59 (п’ятдесят дев'ять) грн. 50 коп.

4.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь УДК в м. Лисичанську Луганської області: р/р 31211259700051, код 24180679, МФО 804013 витрати за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя