Рішення № 120843114, 29.07.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року справа № 580/6673/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ Сенс Банк про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Петренко Світлани Василівни у знятті арешту у межах ВП №66382477 із зарплатного рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ Ощадбанк на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати;

зобов`язати старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Петренко Світлану Василівну зняти арешт у межах ВП №66382477 із зарплатного рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ Ощадбанк на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в провадженні Другого ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 66382477 стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Постановою державного виконавця накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк». Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_1 зараховується заробітна плата ОСОБА_1 . Отже, державним виконавцем накладено арешт на заробітну плату ОСОБА_1 .

Крім того, згідно довідки АТ «Ощадбанк» та платіжних доручень на рахунок НОМЕР_1 зараховується заробітна плата ОСОБА_2 (який є чоловіком ОСОБА_1 ) з військової частини НОМЕР_3 . Наразі згідно довідки ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_2 знаходиться в полоні. Отже, державним виконавцем також накладено арешт на заробітну плату ОСОБА_2 .

Однак, державним виконавцем безпідставно не знято арешт із зарплатного рахунку позивача.

Ухвалою від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Також суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ Сенс Банк (далі третя особа).

23.07.2024 третя особа подала письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що при вивченні матеріалів виконавчого провадження, третя особа зазначає таке:

- згідно звіту про здійснення відрахування та виплати за жовтень, листопад та грудень 2023 року, по 0,20 % стягнення за кожен місяць. Загальна утримана сума за період складає 63 722 грн. 54 коп.;

- згідно звіту про здійснення відрахування та виплати №1781/8374 від 05.04.2024 за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 відраховано за січень, лютий, березень 2024 року, по 0,20 % стягнення за кожен місяць. Загальна утримана сума складає 35 554 грн. 14 коп.;

- згідно звіту про здійснення відрахування та виплати №1781/17709 від 09.07.2024 за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 відраховано за квітень, травень та червень 2024 року, по 0,20 % стягнення за кожен місяць. Загальна утримана сума за період складає 55 372 грн. 44 коп.

Таким чином, на даний час рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова та виданого виконавчого листа № 6-2179/11 від 19.09.2011 виконується відповідно до норм чинного законодавства та визначеною нормою п.2 ч.2 ст.70 та ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».

26.07.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №66382477 з примусового виконання виконавчого листа №6-2179/11 від 19.09.2011 виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» боргу на суму 210787,40 грн., яке відкрито 09.08.2021. Залишок боргу станом на 23.07.2024 39472,03 грн. (35888,13 грн. сума основного боргу та 3588,90 грн. виконавчий збір).

Для забезпечення виконання виконавчого документа державним виконавцем 23.06.2023 накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеним постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено законом.

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову державного виконавця, визначає статус коштів і рахунку на якому вони знаходяться та в разі, якщо накладення арешту на такі кошти заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів і повернути постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту коштів згідно із ч.4 ст.59 Закону України Про виконавче провадження".

Крім того, довідка AT «Ощадбанк» від 24.04.2024, яка додана до заяви підтверджує, що рахунок НОМЕР_1 є звичайним поточним рахунком, оскільки на нього можуть були зараховані будь-які виплати (переказ)

Також відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» на AT «Ощадбанк» покладено обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти.

При цьому, постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти ОСОБА_1 виконано. Зазначене свідчить про те, що банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд встановив таке.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігів від 16.09.2011 видано Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» виконавчий лист №6-2179/11 згідно рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» під головуванням судді Веремій Т.М. у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено і стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 210687 грн. 40 коп.

На виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №66382477 з примусового виконання виконавчого листа №6-2179/11 від 19.09.2011 виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь боргу на суму 210787,40 грн., яке відкрито 09.08.2021.

В межах вказаного виконавчого провадження, постановою державного виконавця від 23.06.2023 накладено арешт на кошти на рахунках боржника (позивача у справі).

03.05.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про скасування арешту на рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ Ощадбанк, призначеного для зарахування заробітної плати.

Листом від 24.05.2024 державний виконавець повідомив про відсутність підстав для зняття арешту з рахунків позивача, оскільки на адресу ДВС не надходило повідомлення, що на кошти, які містяться на рахунку, накладення арешту та звернення стягнення заборонено законом.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VІІІ).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 6, 7 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт майно, кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин 1-4 ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання, статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Приписами частин 1, 2 ст.56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З наведених норм права вбачається, що у разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах.

При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 зазначила, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, пунктами 3, 14, 21 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт.

При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому.

Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII.

Суд зазначає, що законодавцем окремо у розділі IX Закону №1404-VIII визначено порядок звернення стягнення звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, приписами частин 1, 3 ст.68 Закону №1404-VIII визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Частиною 1 ст.69 Закону №1404-VIII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції №512 контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції).

Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення.

Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

Розмір відрахувань, зокрема, із заробітної плати встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч.2 ст.70 Закону №1404-VIII із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Отже, Законом №1404-VIII визначено окремий порядок здійснення відрахувань із

заробітної плати, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Тому звернення стягнення на всю виплачену фізичній особі заробітну плату суперечить законодавчо встановленому порядку.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20.

З виписок з карткового рахунку позивача № НОМЕР_1 відкритого в АТ Ощадбанк, вбачається, що на вказаний рахунок здійснюється зарахування грошового забезпечення позивача від військової частини НОМЕР_2 , а також її чоловіка ОСОБА_2 , який відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 03.08.2022 №151 перебуває у полоні.

Крім того, згідно звіту військової частини НОМЕР_2 про здійснення відрахування та виплати за жовтень, листопад та грудень 2023 року, загальна утримана утримання з позивача коштів грошового забезпечення у межах виконавчого провадження №66382477 складає 63722 грн. 54 коп.

Згідно звіту військової частини НОМЕР_2 про здійснення відрахування та виплати №1781/8374 від 05.04.2024 за період з 01.01.2024 по 31.03.2024, загальна утримана утримання з позивача коштів грошового забезпечення у межах виконавчого провадження №66382477 складає 35554 грн. 14 коп.

Згідно звіту військової частини НОМЕР_2 про здійснення відрахування та виплати №1781/17709 від 09.07.2024 за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 загальна утримана утримання з позивача коштів грошового забезпечення у межах виконавчого провадження №66382477 складає 55372 грн. 44 коп.

Отже, за місцем служби позивача щомісяця здійснюється відрахування грошового забезпечення у межах виконавчого провадження №66382477.

З огляду на викладене, залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання позивачем будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела та порушує її право на отримання винагороди за працю.

Згідно з частинами 3, 4 ст.59 Закону 1404-VII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

На підставі абз.2 ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Крім того, відповідно до п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття арешту.

Отже, підтвердження (довідки банку) про те, що на арештований картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк позивач отримує грошове забезпечення є підставою зняття арешту з коштів боржника (позивача) в частині надходжень заробітної плати на вказаний банківський рахунок.

У даному випадку, кошти, які отримує особа в якості заробітної плати, мають особливу правову природу та захищені законодавцем від звернення на них стягнення безпосередньо у повному обсязі, тому дія арешту, накладеного на картковий рахунок особи, на який надходить заробітна плата, порушує гарантоване Конституцією України право на одержання винагороди за працю та ставить під загрозу засоби існування такої особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Аналогічні норми, як вже було зазначено вище, закріплені у статті 70 Закону №1404-VІІІ.

З огляду на викладене, оскільки рахунок № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк використовується позивачем для отримання грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що наявні всі передбачені Законом підстави для зняття арешту із вказаного рахунку в частині надходжень грошового забезпечення.

При цьому, зобов`язання зняти арешт з вказаного рахунку у повному обсязі суд вважає необґрунтованим, оскільки на вказаний рахунок можуть бути зараховані будь-які кошти, окрім грошового забезпечення, а тому зняття арешту у повному обсязі суперечитиме вимогам Закону №1404 щодо вчинення заходів примусового виконання рішення.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк в частині надходжень грошового забезпечення.

Зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (18601, м. Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50, код ЄДРПОУ 36157425) зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк в частині надходжень грошового забезпечення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (18601, м. Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50, код ЄДРПОУ 36157425) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ