Рішення № 120838915, 06.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 320/33910/23

Провадження № 2-а/761/375/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови.

У своєму адміністративному позові просила суд визнати протиправними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О. О. щодо винесення постанови від 27.02.2023 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 7 277,35 доларів США, та скасувати постанову Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександра Олександровича від 27.02.2023 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 7 277,35 доларів США.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 21.04.2023 року Позивачем було отримано Постанову Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О.О. про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 27.02.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 7 277,35 доларів США. З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою відкриття провадження НОМЕР_2 є постанова Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.09.2020 року, винесена у виконавчому провадження НОМЕР_3. Виконавче провадження НОМЕР_3 було відкрито 20.04.2017 року за фактом подання до виконання виконавчого документу (виконавчий лист №761/14023/13-ц від 2014 року) щодо примусового виконання Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20.04.2017 за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження НОМЕР_3 - завершено з підстав повернення виконавчого документа Стягувачу. 27.03.2023 року Приватним виконавцем Бердар М. М. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20.04.2017 за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 72 773,54 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят три долара США 54 цента) на підставі того ж самого виконавчого документа, що був пред?явлений і у завершеному на даний час виконавчому провадженні НОМЕР_3 - виконавчого листа №761/14023/13-ц від 2014 року. На думку позивачки, дії Відповідача з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 27.02.2023 року, є такими, що не відповідають положенням ч.8 ст.27 3У «Про виконавче провадження».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року матеріали справи було передано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, однак через канцелярію суду надійшло клопотання представника про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, правом подачі відзиву не скористався.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, 21 квітня 2023 року Позивачем було отримано Постанову Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександра Олександровича про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 27.02.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 7 277,35 доларів США.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою відкриття провадження НОМЕР_2 є постанова Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.09.2020 року, винесена у виконавчому провадження НОМЕР_3.

Виконавче провадження НОМЕР_3 було відкрито 20.04.2017 року за фактом подання до виконання виконавчого документу (виконавчий лист №761/14023/13-ц від 2014 року) щодо примусового виконання Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20.04.2017 за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, з резулятивної частини рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі №761/14023/13-ц вбачається, що суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» суму заборгованості за кредитним договором №28808117 від 13 червня 2008 року у розмірі 72 773,54 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят три долара США 54 цента), що за курсом НБУ на час ухвалення рішення по справі складало 581 678,90 (п?ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень 90 копійок).

Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження НОМЕР_3 - завершено з підстав повернення виконавчого документа Стягувачу.

27 березня 2023 року Приватним виконавцем Бердар М. М. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20.04.2017 за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 72 773,54 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят три долара США 54 цента) на підставі того ж самого виконавчого документа, що був пред?явлений і у завершеному на даний час виконавчому провадженні НОМЕР_3 - виконавчого листа N?761/14023/13-ц від 2014 року.

Тобто, з наведеного вбачається, що наразі актуальним виконавчим провадженням в рамках якого здійснюється примусове виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі №761/14023/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 72 773,54 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят три долара США 54 цента) є саме НОМЕР_4.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

У силу ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання (ч. 6 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає (ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання та є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження, адже одночасно з відкриттям виконавчого провадження, він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору, що є обов`язком державного виконавця.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не було вирішено питання про стягнення виконавчого збору до моменту завершення виконавчого провадження (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу), а винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору вже 27.02.2023.

Окрім іншого, постановляюча частина виконавчого листа №761/14023/13-ц від 17.09.2014 року, який є підставою для відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2, звучить наступним чином: «Стягнути з ОСОБА_1 (ШН. НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (ідент. код 00032112) суму заборгованості за кредитним договором N? 28808C117 від 13.06.2008 р. у розмірі 72 773 дол. 54 цента США, що за курсом НБУ на час ухвалення рішення по справі складає 581 678 грн. 90 коп., судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.»

Тобто, примусовому стягненню підлягає сума грошових коштів у розмірі саме у визначеному рішенням суду гривневому еквіваленті 581 678,90 грн., з якої відповідно має обраховуватися розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з Боржника.

Натомість з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що сумою виконавчого збору, що на думку Відповідача-2 є належною до сплати Позивачем зазначено - 7 277,35 доларів США.

Державний виконавець, не наділений повноваженнями самовільно змінювати суму основного боргу, що є базою при обрахунку виконавчого збору.

Всупереч тому, що сума основного боргу зазначена в гривневому еквіваленті, згідно рішення суду та виконавчого документу, виконавець вираховує та відповідно стягує виконавчий збір в доларах США, що порушує права боржника та значно підвищує суму його фінансової відповідальності.

З тексту Постанови приватного виконавця Бердар М. М. від 27.03.2023 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 вбачається, що пунктом 3 визначено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 54 128,99 грн (UAH), що є сумою у розмірі 10% від суми боргу, що підлягає стягненню згідно рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі №761/14023/13-ц, що є додатковим свідченням неправильного обрахунку Відповідачем розміру виконавчого збору у іноземній валюті.

Позаяк цього також суд зауважує, що положеннями ч.8. ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

Таким чином, з наведеного можливо прийти до висновків про те, що дії Відповідача з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 27.02.2023 року, є такими, що не відповідають положенням ч.8 ст.27 3У «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 271, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександра Олександровича від 27.02.2023 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 7 277,35 доларів США.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 3467593) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 3467593,

Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмак Олександр Олександрович, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, 110.

Суддя: