Ухвала суду № 120838578, 06.08.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4919/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Білоус А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_4 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №712/4776/23 та завершення розгляду Верховним Судом справи №750/7085/23.

Обґрунтовуючи таке клопотання, представник вказує на зміст ухвали Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №712/4776/23 за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_4 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, де Верховний Суд зазначив, що результат аналізу судової практики свідчить про винесення судом суперечливих судових рішень у питанні що стосується юрисдикції спірних правовідносин, відсутності єдності судової практики, зокрема, у зв`язку із відсутністю правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо такого роду питань. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має, як правило, оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний ілюструє той факт, що така проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема.

Таким чином, оскільки правовідносини у даній справі є подібними із правовідносинами у справі №712/4776/23, судове рішення у якій переглядається у касаційному порядку Об`єднаною палатою Верховного Суду, існують беззаперечні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Додатково представник позивача вказує на те, що згідно з ухвалою Верховного Суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі №750/7085/23 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підставою для оскарження рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19.07.2023 та постанови Чернігівського апеляційного суду від 20.09.2023, постановлених у вказаній справі, стала відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, статті 5 Закону України «Про державну службу», частини п`ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (в частині відсутності заборони на переведення працівника, який не є державним службовцем (хоча виконує владно-управлінські функції) на посаду державного службовця в органі, до якого здійснюється приєднання в процедурі реорганізації.

Отже, враховуючи те, що предметом спору у даній справі є поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, зазначені справи пов`язані між собою, оскільки стосуються оскарження дій Пенсійного фонду України під час реорганізації та звільнення працівників Фонду соціального страхування України.

Представник відповідача при вирішення клопотання про зупинення провадження покладається на розсуд суду. Разом із цим, вона підтвердила, що їй відомо про перегляд у касаційному порядку судових рішень у вказаних справах. Крім того, нею було подане клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки відповідач вважає, що даний спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України, виходячи із того, що він стосується проходження позивачем публічної служби, тобто між сторонами існує спір з публічно-правових відносин.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подане клопотання про зупинення провадження у справі та додані до нього письмові докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до заявлених позовних вимог у даній справі позивач ОСОБА_3 просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення №141-к від 13.04.2023;

- поновити його на посаді головного спеціаліста відділу господарського забезпечення управління адміністративного забезпечення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України;

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.04.2023 по дату ухвалення судового рішення, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати, яка становить 1197,21 грн.;

- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Представником відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, обґрунтовуючи яке представник посилається на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами існує спір з публічно-правових відносин.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо юрисдикції спірних правовідносин.

Встановлено також, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №712/4776/23 за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання незаконним наказу та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Вказана справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо юрисдикції спірних правовідносин.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі №188/741/23, статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Із урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду судового рішення у справі №712/4776/23.

Разом із цим, суд вважає, що клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Верховним Судом справи №750/7085/23 за позовом ОСОБА_5 до ГУ ПФУ в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є передчасним, оскільки на даний час судом не вирішуються питання, які підлягають встановленню під час судового розгляду, а лише перевіряється предметна підсудність даного спору.

Із цих же підстав суд вважає передчасним клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням позивача на військовій службі.

При цьому суд звертає увагу на те, що перевірка підсудності справи є першочерговим обов`язком суду.

Згідно з ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на наведене, враховуючи, що усі наведені вище доводи представника позивача фактично є підставами для зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про задоволення такого клопотання та необхідність зупинення провадження у даній справі на підставі п. 10 ч.1 ст. 252 ЦПК України.

При цьому суд звертає увагу учасників справи на те, що в подальшому, у разі наявності для того підстав, вони не позбавлені можливості заявити відповідні клопотання про зупинення провадження у справі з інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 253, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі №758/4919/23 за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_4 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди зупинити до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судусудового рішення у подібних правовідносинах, а саме судового рішення у справі №712/4776/23 за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання незаконним наказу та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.08.2024.

СуддяОлена КОВБАСЮК