Ухвала суду № 120838534, 18.07.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17827/24-к

пр. 1-кс-16813/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , а саме на:

- Мобільний телефон марки Redmi 6А, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Орган досудового розслідування вважає встановленим, що ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншими невстановленими на даний час особами, у період часу з 25.11.2023 по 09.04.2024 вчинили кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , будучи начальником відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, був обізнаним, що в зоні діяльності його митного поста здійснює митне оформлення ТОВ «Паваріс» (Код ЄДРПОУ 44663888), представниками за дорученням якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Знаючи, що ОСОБА_6 надає послуги з декларування товарів ТОВ «Паваріс», як митний брокер та спілкується із представниками ТОВ «Паваріс», ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_6 про висунення вимог представникам ТОВ «Паваріс», передачі неправомірної вигоди за безперешкодне оформлення митних товарів, розмитнення яких здійснюється співробітниками відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_5 , ОСОБА_6 25.11.2023 використовуючи месенджер «WhatsApp» з номером телефону НОМЕР_3 на месенджер «WhatsApp» з номером НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_8 в якому було зазначено - «керівництво 50» (нова витрата, деталі не в повідомленнях).

У подальшому, 26.11.2023, ОСОБА_6 зустрілась з ОСОБА_8 та під час зустрічі зазначила останньому, що у повідомленні, фраза «керівництво 50» означає грошову винагороду у вигляді 50 доларів США за невчинення перешкод під час розмитнення товарів, які містяться в одному контейнері, які вона має передати ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою, групою осіб, відповідно до вказівок ОСОБА_5 вчинила вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_8 .

Надалі, 18.12.2023 біля будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 повторно зустрілась з ОСОБА_8 та повторно наголосила на необхідність передачі грошових коштів ОСОБА_5 через неї.

У подальшому, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 12.12.2023 № 44051; від 14.12.2023 № 44530; від 14.12.2023 № 44537; від 16.12.2023 № 44729; від 15.12.2023 № 44736; від 21.12.2023 № 45456; від 27.12.2023 № 45975; від 27.12.2023 № 46273; від 03.01.2024 № 129; від 18.01.2024 № 1843; від 26.01.2024 № 2880, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 29.01.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_8 1330 доларів США (станом на 29.01.2024 згідно курсу НБУ становить 51856 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_6 надала вказані грошові кошти ОСОБА_5 , які останній розподілив між всіма учасниками організованої групи.

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 09.02.2024 № 4526; від 13.02.2024 № 4830; від 17.02.2024 № 5510, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 22.02.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , повторно отримала від ОСОБА_8 855 доларів США (станом на 22.02.2024 згідно курсу НБУ становить 33336 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_6 надала вказані грошові кошти ОСОБА_5 , які останній розподілив між всіма учасниками.

Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного умислу продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , повторно надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 26.02.2024 № 6558; від 26.02.2024 № 6566; від 20.03.2024 № 8810, від 19.03.2024 № 8949, від 20.03.2024 № 9769, від 20.03.2024 № 9776; від 20.03.2024 № 9800; від 21.03.2024 № 9835; від 21.03.2024 № 9839; від 28.03.2024 № 10742; від 29.03.2024 № 10985; від 02.04.2024 № 11390, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

09.04.2024, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , повторно отримала від ОСОБА_8 2765 доларів США (станом на 09.04.2024 згідно курсу НБУ становить 107807 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс».

10.04.2024 приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на території відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, що за адресою: АДРЕСА_3 , отримані грошові кошти від ОСОБА_8 передала ОСОБА_5 , які останній розподілив між співучасниками.

Так, 10.04.2024 в період часу з 19 години 18 хвилин по 22 годину 12 хвилин на підставі Ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 № 757/15365/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_10 , в ході проведення якого виявлено та вилучено:

- Мобільний телефон марки Redmi 6А, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Таким чином, у вищевказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи наведене, виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник власника майна/власник майна у судове засідання не з`явився про причини неявки не повідомив.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, 10.04.2024 в період часу з 19 години 18 хвилин по 22 годину 12 хвилин на підставі Ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 № 757/15365/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_10 , в ході проведення якого виявлено та вилучено:

- Мобільний телефон марки Redmi 6А, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Керуючись ст. 98, 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 10.04.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_10 , майно, а саме:

- Мобільний телефон марки Redmi 6А, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1