Ухвала суду № 120837085, 06.08.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.08.2024Справа № 554/11261/20 Провадження № 1-кс/554/7776/2024

У Х В А Л А

01 серпня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020170000000067 від 10 березня 2020 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України,

в с т а н о в и в :

1. 24.07.2024 до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_7 від 24.07.2024 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170000000067 від 10.03.2020. Клопотання погоджено прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

2. Із змісту поданого клопотання слідує, що:

2.1. ОСОБА_6 протягом березня листопада 2019 року з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_8 та його близькими родичами вимагав передачі йому 100000 доларів США та 500000 грн, схиливши його таким чином до написання розписок про нібито існування перед ним боргу на вказані суми.

2.2. В подальшому, реалізуючи свій злочинний намір заволодіти вказаними в написаних розписках сумами грошових коштів, ОСОБА_6 знову висловив погрози потерпілому ОСОБА_8 застосувати відносно нього насильство та відібрати в рахунок повернення вигаданого боргу все його рухоме та нерухоме майно, зокрема насіння, мінеральні добрива, які він використовує під час обробітку землі.

07.03.2020, приблизно о 21 год, під час зустрічі з потерпілим ОСОБА_8 у нежилій будівлі автозаправочної станції АЗС та АГЗП, що по АДРЕСА_3 , яка належить його доньці ОСОБА_6 , підозрюваний з метою подолання очікуваного опору з боку потерпілого, схопив його пальцями своєї руки за щоки в ділянці кутів щелеп та почав розтягувати в сторони, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді подряпин шкіри обличчя та саден шкіри правої кисті.

В подальшому, у невстановлені час та місці, в період до 10 год 11.03.2020 ОСОБА_6 надав вказівку підконтрольній йому особі ОСОБА_9 , який не був обізнаний щодо протиправних намірів підозрюваного, щоб той разом з працівниками СГ «ЄММ» (код ЄДРПРОУ 41363832), яке підконтрольне останньому, перевіз майно ОСОБА_8 до ангару, розташованого по АДРЕСА_4 , належного йому, що той і зробив. Внаслідок протиправного заволодіння чужим майном таким чином потерпілому ОСОБА_8 було спричинено шкоди на загальну суму 2267968,50 грн.

За вказаними епізодами органами досудового розслідування ОСОБА_6 оголошено підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 189 КК України (пункт 2.1.) вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами (вимагання), вчинена з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, та за ч. 4 ст. 189 КК України (пункт 2.2.) - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинена повторно, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

2.3. Продовжуючи свої злочинні дії з метою отримання неіснуючого боргу від потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_6 вирішив і надалі чинити психологічний тиск на нього з метою залякування останнього, організувавши знищення шляхом підпалу транспортних засобів, якими потерпілий користується, вчинивши через невстановлених осіб такий підпал 22.08.2020, приблизно о 02 год 30 хв, внаслідок чого було пошкоджено транспортні засоби на загальну суму 280000 грн та спричинено шкоди шляхом спалювання даху ангару на суму 200000 грн.

Ці дії підозрюваного ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України за ознакою організації умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, вчиненного за попередньою змовою групою осіб.

2.4. В 2018 році ОСОБА_6 познайомився з потерпілим ОСОБА_10 , який попросив позичити йому 245000 доларів США для розширення господарської діяльності, сплати ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП», ТОВ «Тріас» перших лізингових внесків ТОВ «УЛФ Фінанс» за вісім сідлових тягачів та купівлі восьми напівпричепів до цих тягачів, на що він погодився при умові розподілу отриманого прибутку від діяльності ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП», ТОВ «Тріас», пов`язаної з наданням послуг перевезення вказаним вантажним транспортом. Така сума коштів була передана на умовах позики ОСОБА_6 потерпілому не пізніше 28.09.2018 та повернута йому останнім протягом 2019 року.

Після цього ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи намір протиправно заволодіти майном ОСОБА_10 , почав вимагати від нього передачі 300000 доларів США в якості виплати неіснуючого боргу за отримані прибутки від здійснення господарської діяльності ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП», ТОВ «Тріас». При цьому погрожував заподіяти потерпілому тяжкі тідесні ушкодження у вигляді переломів нижніх та верхніх кінцівок, а у подальшому на підтвердження дійсності своїх намірів зімітував нанесення ОСОБА_10 ударів руками.

Вчинивши такий тиск на потерпілого, ОСОБА_6 змусив його власноруч написати розписку про нібито отримання ним 01.01.2020 в борг від підозрюваного грошові кошти у розмірі 300000 доларів США, що той в цей же день і зробив, хоча фактично вказаної суми грошових коштів не отримував.

Ці дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинена повторно, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

2.5. В подальшому,не отримавшивід ОСОБА_10 очікуваної сумив розмірі300000доларів США,підозрюваний ОСОБА_6 за попередньоюзмовою групоюосіб з ОСОБА_6 , яка являється його донькою, здійснили протиправне заволодіння майном ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП», а саме транспортними засобами та часткою в його статутному капіталі, чим спричинили матеріального збитку ОСОБА_10 , як єдиному засновнику ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» на загальну суму 14883136 грн.

За наслідками вчинення цих дій ОСОБА_6 оргнанами досудового розслідування оголошено підозру у протиправному заволодінні майном підприємства, у тому числі частками засновника, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що спричинило велику шкоду, вчиненому за попередньою змовою группою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.

2.6. В подальшому з метою легалізації вищевказаного майна, отриманого шляхом протиправного ним заволодіння, у тому числі частками засновників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_6 вирішив перереєструвати транспортні засоби, належні ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП», ТОВ «Тріас» на підконтрольні йому підприємства ФГ « ОСОБА_12 » та ТОВ «Ювента-Т», що він і здійснив в період з вересня по листопад 2023 року, залучивши до цього ОСОБА_13 , як директора ФГ «Некст», та ОСОБА_14 , як директора ТОВ «Ювента-Т», які заздалегідь не були обізнані у злочинних намірах підозрюваного, внаслідок чого на користь вказаних суб`єктів господарювання було перереєстровано транспортних засобів ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП», ТОВ «Тріас», загальна вартість яких становить 12801233 грн.

За вчинення дій по вказаному епізоду, спрямованих на приховування, маскування походження майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинених за попередньою змовою группою осіб, у великому розмірі, органами досудового розслідування ОСОБА_6 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

2.7. Реалізуючи втілення в життя наміру заволодіти грошовими коштами в сумі 300000 доларів США ОСОБА_10 відповідно до боргової розписки потерпілого, написаної ним під примусом підозрюваного ОСОБА_6 , останній продовжив чинити на нього психологічний тиск та залякування, яке він реалізував шляхом спалювання його автомобіля, залучивши до цього особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (далі Особа 1). Діючи на виконання замовлення ОСОБА_6 , Особа 1 29.07.2023, приблизно о 03 год, з використанням займистої речовини підпалила автомобіль потерпілого, внаслідок чого останньому було спричинено матеріальних збитків на суму 313760 грн.

Ці дії підозрюваного ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

2.8. Органами досудового розслідування ОСОБА_6 також оголошено підозру у вчиненні опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, яке ним було вчинено близько 23 год 03.05.2024 на території Октябрського районного суду м. Полтави під час розгляду стосовно нього слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу.

3. Перевіривши та дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення сторони захисту, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 ,

слідчий судя дійшов таких висновків:

3.1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020170000000067 відповідає вимогам статей 184, 199 КПК України.

3.2. В судовому засіданні було підтверджено надання стороні захисту підозрюваного ОСОБА_6 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, що також відображено у поданих у судовому засіданні запереченнях сторонни захисту на клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_7 .

3.3. 24.06.2024 заступником керівника Полтавської обласної прокуратури строк досудового розслідування у данному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 02.08.2024.

3.4. 16.07.2024 старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковником поліції ОСОБА_7 повідомлено підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000067 від 10.03.2020.

4. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у повному обсязі та не визначити йому розміру застави.

Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що кваліфікація дій підозрюваного є хибною, а повідомлена ОСОБА_6 підозра є необгрунтованою. На теперішній час кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення з матеріалами. Водночас, підозрюваний обмежений у своєму праві ознайомлення з ними, оскільки вже тривалий час перебуває під вартою у слідчому ізоляторі. Додав, що стороні захисту не відомо як буде відбуватись судовий розгляд, тому на даний момент ОСОБА_6 хоче ознайомитись з матеріалами досудового розслідування у повному обсязі, аби розуміти чим буде доводитись його вина в суді, які докази наявні у сторони обвинувачення тощо. Це сприятиме побудові стратегії захисту підозрюваного. Зазначив, що умови перебування у слідчому ізоляторі є нелюдськими, внаслідок перебування у слідчому ізоляторі протягом кількох місяців у ОСОБА_6 погіршується стан здоров`я. Він має хронічні захворювання, цукровий діабет, проблеми з підшлунковою залозою. На момент обрання йому запобіжного заходу він перебував у реанімаційному відділені з діагнозом гіпертонічний криз, що підтверджується відповідно до виписки амбулаторного хворого від 07.12.2023, виписок із медичної карти стаціонарного хворого № 1884 від 03.05.2024 із КНП «КОБЕЛЯЦЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Кобеляцької міської ради.

ОСОБА_6 виховує малолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повністю його утримує. Також на утриманні ОСОБА_6 перебуває його дружина ОСОБА_16 , яка потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до довідки КНП «КОБЕЛЯЦЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» від 11.07.2024 вона має захворювання гіпертонічний криз першої стадії другого ступеню ризику. 16.07.2024 ОСОБА_16 була повторно оглянута лікарем, де їй було поставлено діагноз гіпертонічний криз другої стадії третього ступеню ризику, у динаміці стан її здоров`я погіршується, вона не має змоги повноцінно здійснювати догляд за дитиною та утримувати родину.

Також, у судовому засіданні адвокатом ОСОБА_5 подано письмові заперечення на клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, в якому відображена позиція сторони захисту. Відповідно до її змісту (тезово):

- клопотання слідчого не відповідає вимогам, передбаченим ст. 199 КК України, а саме: клопотання містить формальнее посилання на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, без жодного посилання на матеріали, які їх підтверджують;

- повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України, є необгрунтованою;

- у провадженні відсутні (зменшились із плином часу досудового розслідування) ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які формально перераховані у клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного;

- усе майно підозрюваного, в тому числі нерухоме, безготівкові рахунки арештовані, готівкові заощадження вилучені органом досудового розслідування;

- особисті обставини ОСОБА_6 дозволяють застосувати до нього більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою;

- діагностовані ОСОБА_6 хвороби несуть реальну загрозу для його життя, а здійснювати належний контроль за станом здоров`я, проходити лікування в умовах слідчого ізолятору не є можливим;

- посилання прокурора на відсутність у слідчого судді підстав визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у кримінальному провадженні, так як окремі із інкримінованих йому злочинів вчинені із застосуванням насильства або погрозою його застосування, є надуманими та наданими прокурором доказами не підтверджуються, а сам факт застосування насильства або погроз такого застосування, що категрично заперечується підозрюваним, обгрунтовується лише посиланням на показання потерпілих.

Враховуючи викладені обставини, захисник підозрюваного ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_7 про продовження строку його тримання під вартою, а у випадку, коли слідчий суддя дійде висновку про необхідність продовження застосування запобіжного заходу, застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою або визначити заставу у розмірі, встановленому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Зважаючи на те, що все майно підозрюваного, в тому числі банківські рахунки, нерухоме майно, яке належить йому та його сім`ї, арештовано, в зв`язку з чим останній не має можливості внести заставу особисто за рахунок власних коштів, надав заяву особи, яка готова внести заставу у розмірі встановленому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що встановлені у кримінальному провадженні ризики є суто формальними, він не може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, особливо враховуючи те, що він останні кілька місяців перебуває у слідчому ізоляторі, виїхати за межі території України він також не має права. Більш того, на території України проживає його хвора дружина з малолітньою дитиною, яким потрібен догляд та допомога. На даний момент він ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування, жодних зволікань з цим процесом у його поведінці не було, але враховуючи, що обсяг матеріалів є великим, належно скористатись правом ознайомлення, за таких умов, у слідчому ізоляторі він не може. Додав, що все його майно арештовано, в тому числі банківські рахунки, нерухоме майно, яке належить йому та його сім`ї.

5. 11.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання) з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене повторно з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; вимозі передачі майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене повторно, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах; протиправному заволодінні майном підприємства, у тому числі частками засновника, шляхом вчинення правочинів з використанням підробних документів підприємства, що спричинило велику шкоду, вчиненому за попередньою змовою группою осіб; вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна булла знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинених за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі; організації умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою группою осіб; організації умисного знищення чужого майна, шляхом підпалу, вчиненого повторно, за попередньою змовою группою осіб; у опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини. Так, на це вказують додані до клопотання в копіях:

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 10.03.2020, в якому він розповідає про обставини знайомства та спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та вимагання останнім у нього передачі грошових коштів шляхом висловлювання погроз, які він сприймав як реальні, та застосування щодо нього насильства 07.03.2020 під час спілкування з ним, коли він схопив його за шию руками та почав душити, спричинивши при цьому пошкрябини шиї;

- рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.04.2024, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 борг за договором позики від 01 січня 2020 року в розмірі 300 0000 (триста тисяч) доларів США;

- постанова Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, відповідно до якої стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 заборгованість за договором позики від 20.11.2019 в розмірі 100000,00 (сто тисяч) доларів США (що еквівалентно 3 656 860,00 грн за курсом НБУ станом на 22 липня 2022 року);

- висновок експерта № 262 від 18.03.2020, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_8 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді пошкрябин шкіри обличчя та саден шкіри правої кисті;

- протоколами додаткових допитів потерпілого ОСОБА_8 від 09.04.2020 та 26.08.2020, в яких він більш детально повідомляє про обставини його взаємовідносин та вимагання у нього майна підозрюваним ОСОБА_6 ;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтроль особи від 24.09.2020, за результатами якого зафіксовано обговорення потерпілим ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_6 обставин їх взаємовідносин, пов`язаних з виникненням та існуванням боргових зобов`язань тощо;

- протоколи про результати проведення негласної слідчої (розіпукової) дії- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.11.2020 та 20.05.2020, в яких зафіксовані факти спілкування між вказаними вище особами про обставини їх взаємовідносин з приводу позики грошей, повернення боргу та інших питань, пов`язаних з цим;

- протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 06.10.2021, який був очевидцем вивезення техніки влітку 2020 року з ангарів ОСОБА_8 робітниками ОСОБА_6 , в рахунок погашення фінансових зобов`язань, як про це йому повідомив хтось із присутніх там осіб;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 14 червня 2024 року, який повідомив про обставини переміщення у травні 2023 року на територію ПП «Техно-комплекс» за вказівкою ОСОБА_6 . техніки, яка належала ОСОБА_10 , але була куплена за кошти ОСОБА_6 , про що останній йому повідомив особисто;

- протоколи проведення слідчих експериментів з потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 11.06.2024 та 14.06.2024, в яких названі особи розповідають про обставини взаємовідносин з підозрюваним ОСОБА_6 з приводу незаконного схиляння їх до укладення правочинів та примусу до написання розписок про виникнення боргових зобов`язань;

- протоколи допитів потерпілих ОСОБА_10 від 18.08.2023, 06.11.23, 20.11.2023, 31.01.2024, 01.05.2024 та ОСОБА_11 від 06.11.2023, 01.05.2024, під час яких вони повідомляють про обставини заволодіння їх майном підозрюваним ОСОБА_6 ;

- протокол обшуку від 21.12.2023, в ході якого в АДРЕСА_2 було вилучено майно, в тому числі транспортні засоби, якими протиправно заволодів підозрюваний ОСОБА_6 ;

- акт про пожежу від 29.07.2023, в якому зафіксовано факт підпалу автомобіля «Hyundai Tucson» д. н. з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_10 ;

- ухвала слідчого судді від 19.12.2023 про накладення арешту на майно, яке було вилучено у підозрюваного ОСОБА_6 ;

- висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 7196/24-72 від 24.07.2024, відповідно до якого визначений у висновку економічного дослідження № 16/07-2024 від 16.07.2024 розмір збитків, завданих ОСОБА_10 як єдиному учаснику ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП», внаслідок відчуження належних ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» транспортних засобів за заниженими цінами з урахуванням транспортно-товарознавчих експертиз та матеріалів кримінального провадження № 12020170000000067, підтверджується у загальній сумі 11296279,69 грн, а розмір збитків завданих ОСОБА_11 як єдиному учаснику ТОВ «ТРІАС», внаслідок відчуження належних ТОВ «ТРІАС» транспортних засобів за заниженими цінами з урахуванням транспортно-товарознавчих експертиз підтверджується у загальній сумі 1954437,00 грн;

- протоколи про наданняя доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування та ознайомлення з ними ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та їх захисникам від 17.07.2024.

Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування факти та обставини могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України.

У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Вищезазначене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обгрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Крім того, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень була предметом перевірки слідчого судді під час постановлення ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу та колегії суддів Полтавського апеляційного суду під час її перегляду, а також в процесі постановлення ухвали про продовження строку тримання підозрюваного під вартою та її апеляційного перегляду.

Доводи сторони захисту щодо неправильності або невідповідності кримінально-правової кваліфікації не свідчать про відсутність ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України. У цьому контексті слідчий суддя вважає необхідним звернути увагу учасників кримінального провадження, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду.

Таким чином, заперечення сторони захисту в частині необґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри на даному етапі досудового розслідування, слідчим суддею відхиляються.

6. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.05.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» без визначення застави, який залишено без змін Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30.05.2024.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2024 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» до 02.08.2024 включно також без визначення застави.

7. Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст 194 КПК України).

Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, крім обставин, зазначених у статті 194 КПК України, має з`ясувати чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

8. Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_6 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування) продовжує існувати.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України, одне із яких є особливо тяжким правопорушенням і передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів та/або суду, зокрема може покинути територію України, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що на даний час продовжує існувати й ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, про що свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними, враховуючи те, що більшість із них його знають та проживають з ним в одному населеному пункті.

Більш того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином свідчить той факт, що підозрюваний тривалий період часу займався протиправною діяльністю, до якої були залучені інші особи, тим чи іншим чином залежні від нього або піддаються його впливу, яких він може використати для сприяння в ухиленні від кримінальної відповідальності в разі, якщо матиме змогу спілкуватись з ними.

Слідчий в своєму клопотанні не зазначає і не вказує на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним, в зв`язку з чим наявність його слідчим суддею не оцінюється.

Таким чином, враховуючи встановлені у ході розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою факти та обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

9. Дії, які стосуються виконання вимог ст 290 КПК України, беручи до уваги факт продовження існування зазначених вище ризиків, необхідність завершення стороною обвинувачення певних процесуальних дій (складення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, їх вручення учасникам кримінального провадження тощо), неможливо виконати до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного під вартою та у своїй сукупності виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .

10. На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності існування інших обставини, а саме:

- вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 342 КК України;

- повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні рядку тяжких та особливо тяжкого кримінального правопорушення, у разі визнання винуватим у їх вчиненні, з врахуванням його ролі у вчиненні цих правопорушень, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна;

- станом на дату розгляду клопотання підозрюваному виповнилось 50 років; стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копії медичної документації (виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого), із зазначенням у них діагнозів підозрюваного;

- підозрюваний має малолітнього сина, 2020 року народження, якого утримує, та дружину, яка має захворювання та також перебуває на його утриманні;

- майновий стан підозрюваного та членів його родини;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, слідчий судя вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 обгрунтоване та підлягає задоволенню. Продовжуючи строк виняткового заходу, слідчий судя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які встановлені в ході розгляду даного клопотання. Так, особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; заяв про взяття на поруки підозрюваного до слідчого судді не надходило; умови домашнього арешту не запобігають можливості вільного спілкування з особами, стосовно яких може бути встановлено обов`язок утриматись від спілкування у зв`язку з необхідністю запобігти ризику впливу на них. Враховуючи такі обставини, дієвість кримінального провадження не зможе забезпечити і застава як основний запобіжний захід.

11. Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, питання про продовження якого наразі розглядається, відповідно до кримінально-процесуального закону не є безальтернативним, оскільки відповідно до статті 183 КПК України не позбавляє права суд визначати розмір застави, проти чого заперечує прокурор та на чому наполягає сторона захисту, пропонуючи визначити її, виходячи з розмірів визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя погоджується, зважаючи на обставини вчинення кримінальних правопорушень підозрюваним, характеристику його особи, стан його здоров`я та сімейний стан і сімейні обставини, якість і достатність для прийняття рішення про продовження строку тримання підозрюваного під вартою доказів, наданих слідчим до клопотання, на можливість визначення розміру застави, але при цьому виходить з того, що цей випадок є виключним і розмір застави має бути призначений у розмірі, який перевищує максимальний розмір 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який просить застосувати сторона захисту.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на законність та відповідність змісту клопотання про застосування запобіжного заходу приписам КПК, а також на опис фактичних обставин протиправних дій підозрюваного і відповідність кваліфікації описаних дій кваліфікації за статтями кримінального закону. Дані обставини потребують ретельної перевірки, оскільки вони прямо впливають на наявність чи відсутність підстав для не застосування застави як альтернативного запобіжного заходу.

Враховуючи те, що питання застосування або не застосування альтернативного запобіжного заходу є правом суду а не обов`язком, слід дійти висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, повинне мати у своєму змісті відповідне обгрунтування неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі внесення ним застави. При цьому, вказані доводи слідчого не повинні бути абстрактними, загальними або шаблонними, як того вимагає практика ЄСПЛ.

Оцінюючи зміст клопотання слідчого про продовження строку триманння підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, слідчий суддя звертає увагу на те, що крім пропозиції не визначати розміру застави, слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні не наводять обґрунтувань і не посилаються на наявність доказів, які б підтверджували підстави не застосування застави як альтернативи триманню під вартою. Більше того, слідчий в клопотанні пропонує не визначати розмір застави, виходячи з положень п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, який надає право слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчинення якого відповідно до оголошеної підозри ОСОБА_6 не інкримінується.

Даючи оцінку вагомості доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження факту вчинення підозрюваним окремих злочинів із застосуванням насильства або погрозою його застосування, слідчий суддя звертає увагу, що стверджуваний стороною обвинувачення факт застосування насильства та погроз його застосування підтверджується тільки показаннями потерпілого, що свідчить про невагомість доказів застосування насильства та необґрунтованість вимоги сторони обвинувачення щодо не застосування застави, в зв язку з чим вважає за можливе визначити розмір застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 , починаючи з 04.05.2024, тобто протягом більше трьох місяців, утримується під вартою, дотримується належної процесуальної поведінки; 16.07.2024 стороною обвинувачення повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування, відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, з якими сторона захисту на теперішній час ознайомлюється, а встановлені судовими рішеннями ризики, передбачені ст. 177 КПК України, протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_6 під вартою суттєво не зменшилися. Фактично, тримання під вартою виправдовується, крім встановлених ризиків, необхідністю ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, оскільки збір доказів завершено і слідчі дії не проводяться.

Також, слідчий суддя бере до уваги проблеми підозрюваного зі здоров`ям та необхідність отримання належної медичної допомоги, яку не завжди вчасно можна отримати у тимчасовому слідчому ізоляторі, в якому він перебуває, що документально підтверджено долученою стороною захисту до матеріалів справи медичною документацією підозрюваного ОСОБА_6 .

Відомості, які в ній містяться, свідчать про те, що ОСОБА_6 є особою, яка потребує медичного нагляду, враховуючи діагностовані у нього захворювання, виникнення та перебіг яких є неконтрольованим процесом. Належний медичний нагляд та надання хворому медичних послуг, з врахуванням перебування його під вартою, є необхідними заходами, спрямованими на забезпечення невід`ємного права особи на життя.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає доречним з`ясувати питання щодо визначення належного розміру застави.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях наголошував на тому, що органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави, в т. ч. під час вирішення питання про необхідність продовження тримання особи під вартою. Сторонами під час розгляду клопотання не заперечувалось, що всі активи, які належать підозрюваному чи його сім`ї, арештовані, отже за їх рахунок внести суму застави у розмірі понад 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підозрюваний не здатен. З огляду на такі обставини, підозрюваному доводиться розраховувати тільки на добру волю третіх осіб.

Тому, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, вважає за необхідне встановити заставу в розмірі 665 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2013 620 грн, що, на переконання слідчого судді, дозволить стримати підозрюваного від втечі та з такою ж вірогідністю дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

12. У разі внесення застави, з врахуванням встановлених ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, існує необхідність контролю дій та процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим обгрунтованим є покладення обов`язків на підозрюваного ОСОБА_6 , передбачених ч. 5 ст 194 КПК України, а саме:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими по кримінальному провадженню;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Зі змісту ч. 4 ст 176, ч. 7 ст. 194 та ч. 2 ст 196 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадження ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Вказане питання регулюється ч. 7 ст. 194 КПК України, у відповідності до якої строк дії ухвали в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може становити більше двох місяців.

Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення ним застави, має бути визначений на строк два місяці.

13. Підсумовуючи досліджені в ході розгляду клопотання факти та обставини, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданного слідчим клопотання, а саме: продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою на 45 днів, тобто до 14.09.2024 включно, визначивши при цьому розмір застави 665 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2013 620 грн.

В іншій частині в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_7 , а також в задоволенні клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на тримання під вартою із визначенням застави в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - відмовити.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 45 днів, тобто до 14 вересня 2024 року 16 год 39 хв, в рамках строку досудового розслідування, який не може перевищувати трьох місяців, в разі закінчення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження раніше строку, до якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В іншій частині в задоволенні клопотання слідчого - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на тримання під вартою із визначенням застави в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - відмовити.

Визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 665 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2013 620 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/рUA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими по кримінальному провадженню;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком на 45 днів, тобто до 14 вересня 2024 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12020170000000067 від 10 березня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 06 серпня 2024 року о 17 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_18