Рішення № 120836950, 18.07.2024, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1456/24

Номер провадження 2/541/629/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 липня 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Третяка О. Г.,

секретаря судового засідання Олешко Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 03.01.2024 ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» укладено електронний кредитний договір «13438». Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 3000 гривень. Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору строк кредиту до 23 березня 2024 року включно. ТОВ «ФК «АБЕКОР» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 3000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника, маска картки № НОМЕР_1 . У встановлений строк узгодженої дати повернення кредиту 23.03.2024 відповідач не виконала свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 3000 грн - тіло кредиту та 5526 грн - нараховані проценти.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР» суму боргу за кредитним договором № 13438 від 03 січня 2024 року в розмірі 8 526,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 526,00 грн - нараховані проценти, а також судовий збір у розмірі 2 684 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.05.2024 року відкрито провадження у справі, справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив суд провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 4).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином, проте на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 49).

В зв?язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 03 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний кредитний договір №13438, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Абекор» надало відповідачу кредит на суму 3 000 грн, строком до 23 березня 2024 року на 80 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Базова процентна ставка 2,49000% в день; основна процентна ставка 2,49000% в день; акційна процентна ставка 0,01000% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 204 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 3382,50 грн. (а. с. 13-20).

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (перший період користування кредитом в період пролонгації до 30 днів, другий період користування кредитом в період пролонгації 50 днів).

Також судом встановлено, що додаток № 1 до кредитного договору № 13438 від 03 січня 2024 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та погоджений сторонами договору (а. с. 20-21).

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «f34827».

Відповідно до квитанції за сплату № 327776845 від 03 січня 2024 року на картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 3000 грн., що здійснювалось за допомогою системи iPay.ua, час операції 03.01.2024 (а.с. 7).

У встановлений строк узгодженої дати повернення кредиту 23.03.2024 відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 8526 грн, з яких 3000 заборгованість за тілом кредиту та 5526 грн - нараховані проценти (а.с. 25).

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка використала кредитні кошти, однак, умов договору не виконала і не погасила борг.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Дослідивши письмові докази, на підставі ст. 12 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач визнала, що має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» за кредитним договором № 13438 від 03.01.2024 року у сумі 8526 грн, яка складається з наступного: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5526 грн нараховані проценти, що призвело до порушення права позивача на своєчасне та повне повернення кредиту та отримання сплати процентів за користування кредитом, оскільки відповідач визнала позов і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості є законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 8526 грн, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору саме в розмірі 2422,40 грн, відповідно до платіжної інструкції № 6157133005 від 29 березня 2024 року (а.с. 26), а не в розмірі 2684 грн, як було зазначено у прохальній частині позовної заяви.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. ст. 133 та 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: Договір про надання правничої (правової) допомоги від 26.03.2024; додаток до Договору про надання правничої допомоги від 26.03.2024 з переліком робіт, які виконавець зобов`язується надати замовнику; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5506 від 29.05.2019.

В той же час, стороною позивача не надано суду детального опису фактично виконаних адвокатом робіт із зазначенням часу, витраченого для надання правничої допомоги залежно від обсягу послуг, а також переліку витрат, понесених адвокатом під час надання правничої допомоги, та доказів на підтвердження таких витрат.

За викладених вище обставин, виходячи з положень статті 81 ЦПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, витрати на правову допомогу не доведені позивачем належними та допустимими доказами, тому суд вважає необхідним відмовити у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 551, 554, 610, 623, 651, 1049 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 13438 від 03 січня 2024 року в розмірі 8526 (вісім тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок, з яких: 3000 гривень заборгованості за тілом кредиту; 5526 гривень нараховані процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат понесених позивачем при зверненні до суду.

В задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», місцезнаходження: 04080 м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 75, приміщення 601 А, ЄДРПОУ: 39287145.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Миргород Полтавської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 23 липня 2024 року.

Суддя: О. Г. Третяк