Постанова № 120831354, 06.08.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21782/24

Провадження 3/127/5508/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого на посаді керівника ТОВ «Вінголовмет», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 1632 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

26.06.2024 головним державним інспектором Вінницького відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області Копчинською О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 802. З даного протоколу вбачається, що « ОСОБА_1 керівник ТОВ «Вінголовмет» несвоєчасно подав платіжне доручення № 667406623 від 11.06.2024 на перерахування належної до сплати суми податкового зобов`язання по податковій декларації з податку на додану вартість, граничний термін сплати 30.05.2024», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1632 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а саме шляхом надіслання повістки про виклик до суду до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу. Таким чином, судом дотримано прав та процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом прийнятодо уваги,що реалізаціяправ тапроцесуальних гарантійучасників судовогопроцесу підчас розглядусправи проадміністративне правопорушенняповинна здійснюватисьтаким чином,щоб цене перешкоджалорозгляду справиу встановлені КУпАП строки. При цьому, судом враховано, що явка особи, яка притягається доадміністративної відповідальності в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Причини неявки ОСОБА_1 суду не повідомлено. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подано.

Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1632 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1632 КУпАП неподання абонесвоєчасне поданняпосадовими особамипідприємств,установ таорганізацій платіжнихдоручень наперерахування належнихдо сплатиподатків тазборів (обов`язковихплатежів), тягне за собою настання адміністративної відповідальності.

Так, об`єктивна сторона порушення передбаченого ч. 1 ст. 1632 КУпАП полягає у неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 802 від 26.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 порушив ст. 31, п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 31 ПК України визначено строк сплати податку та збору.

У відповідності до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення № 802 від 26.06.2024 складений відносно ОСОБА_1 на підставі акта про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень та квітень 2024 року ТОВ «Вінголовмет» № 23502/02-32-04-06-07/41931340 від 12.06.2024.

Як вбачається з вищевказаного акта про результати камеральної перевірки, ні директор, ні головний бухгалтер ТОВ «Вінголовмет» під час такої перевірки присутні не були.

Водночас судом враховано, що у відповідності до ст. 76 ПК України згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У відповідності до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Вищевказаний акт ОСОБА_1 у день його складення вручено не було. Належних доказів дотримання суб`єктом перевірки положень п. 86.2 ст. 86 ПК України щодо надсилання платнику податків акту перевірки для підписання протягом трьох робочих днів суду не надано.

Повідомлення ДПС платника податків про проведення камеральної перевірки і її результати, а також запрошення саме на «складання протоколу про адміністративне правопорушення», не доказом виконання вимог п. 86.2 ст. 86 ПК України. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що таке повідомлення взагалі було направлено на адресу платника податків.

З акту № 1205/02-32-04-06/41931340 від 26.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 було запрошено на 26.06.2024 на 10 год. 00 хв. для ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення № 802 від 26.06.2024, однак ОСОБА_1 не з`явився.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 802 від 26.06.2024 його було складено у відсутність ОСОБА_1 .

Водночас, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки відсутність платника податку або його представника, виключно в разі його повідомлення в передбаченому ст. 86 ПК України порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки. Однак, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення платника податків про розгляд матеріалів перевірки.

Таким чином, суд закономірно допускає, що ОСОБА_1 могло бути невідомо про наявність відповідно акта про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень та квітень 2024 року ТОВ «Вінголовмет» № 23502/02-32-04-06-07/41931340 від 12.06.2024, на підставі якого відносно нього, як керівника, було складено протокол про адміністративне правопорушення № 802 від 26.06.2024.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свої правовій позиції, яка міститься в постанові від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З аналізу норм ПК України слідує, що акт, складений за результатами податкової перевірки, як і рішення про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, платник податків має право оскаржити.

Таким чином, суд закономірно допускає, що за результатами оскарження результатів камеральної перевірки, рішення про визначення грошових зобов`язань, що приймається на підставі такого акту, у випадку його винесення, може або могло бути скасоване.

Будь-які інші докази, окрім акта про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень та квітень 2024 року ТОВ «Вінголовмет» № 23502/02-32-04-06-07/41931340 від 12.06.2024 та протоколу про адміністративне правопорушення № 802 від 26.06.2024 щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1632 КУпАП, матеріали справи не містять.

Сам по собі акт камеральної перевірки, як і протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Водночас, кожен із цих доказів не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Складання протоколу - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов`язків.

Тому докази у справі оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо - є неналежними доказами.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши відповідно до ст. 252 КУпАП докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1632 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, формулювання абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).

Таким чином, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1632 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Враховуючи положення ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Оскільки до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 24 КУпАП, не застосовується, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, підстави для справляння судового збору з ОСОБА_1 відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 7, 9, 23, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 1632, ст.ст. 221, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1632 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце роботи: ТОВ «Вінголовмет».

Суддя: