Вирок № 120825141, 01.08.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/727/24

провадження № 1-кп/691/288/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

(участь в режимі відеоконференції поза межами

приміщення суду, з використанням власних технічних засобів)

сторона кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12024255310000290 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жовте Іванівського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимого 30 січня 2019 року вироком Городищенського районного суду Черкаської області за ч.1 ст.190 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , орієнтовно навесні 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , виявив на присадибній ділянці домоволодіння ростучі рослини коноплі, після чого у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне вирощування рослин конопель. Надалі, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне вирощування рослин конопель, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, в порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», умисно не сполював їх, а почав вирощувати для власних потреб без мети збуту, прополюючи від бур`яну з метою доведення рослин до стадії дозрівання, і таким чином незаконно виростив 20 рослини коноплі. Протиправна діяльність була припинена поліцейськими, які 02 червня 2024 року, в період часу з 20:03 год. по 20:46 год. під час проведення санкціонованого огляду місця події на території його домоволодіння, виявили та вилучили 20 рослин зеленого кольору з кореневою системою, стеблами, листям, які, згідно з висновком експерта є рослинами роду коноплі Cannabis L, які містять психотропну речовину.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України - незаконне вирощування конопель в кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.

Судовий розгляд кримінального провадження №12024255310000290 проведено в межах пред`явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту затвердженого 02 липня 2024 року начальником Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до ст.337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , вирощував для власних потреб, без мети збуту, шляхом прополювання від бур`яну до стадії дозрівання 20 рослини коноплі, які були вилучені працівниками поліції.

Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, знайшла своє підтвердження в здобутих та досліджених у ході розгляду кримінального провадження доказах, а тому є доведеною.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального провадження, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши обвинуваченому про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність, п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України».

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено за ч.1 ст.310 КК України до кримінальних проступків, особу винного, який має вік 24 роки, осудний, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючий, до лікаря-психіатра і лікаря-нарколога за медичною допомогою не звертався згідно довідки №01-03-06/739 від 04 червня 2024 року Комунального некомерційного підприємства "Городищенське медичне об"єднання" Городищенської міської ради Черкаської області, згідно характеристики Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 03 червня 2024 року №16-18/118/4 за місцем проживання характеризується негативно, згідно вимоги УІАП в Україні від 04 червня 2024 року №2935/64-2024 до кримінальної відповідальності притягується не вперше, так 30 січня 2019 року вироком Городищенського районного суду Черкаської області засуджений за ч.1 ст.190 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 680 грн., який не сплатив, вину визнав, обставинами, які пом`якшують покарання є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, і обставин, які обтяжують покарання не встановлено;

- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

- роз`яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;

- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, щоб втручання вважалося пропорційним, і воно має відповідати тяжкості правопорушення та не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.310 КК України у виді обмеження волі із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків для виконання.

Згідно ч.1 ст.76 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов`язки.

Частиною 3 ст.75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов`язане з його ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому остаточне покарання у виді обмеження волі, із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов`язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.

У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та прекурсорів згідно довідки № СЕ-19/124-24/8527-НЗПРАП від 06 червня 2024 року в сумі 3029 грн. 12 коп., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави, у зв`язку з постановленням вироку щодо нього, як обвинуваченого.

Речовий доказ рослини зеленого кольору в кількості 20 штук, які зовні схожі на рослини роду конопель, поміщено до упакування та опечатано паперовою биркою з пояснюючим написом, зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліцейської діяльності № 2 Звенигородського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, і є таким, що не представляє цінності, слід знищити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 Кримінального Кодексу України і призначити покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо останній протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1,п.2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Нагляд за засудженим ОСОБА_4 , як за особою звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати уповноваженому органу з питань пробації Звенигородському районному сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на час вступу вироку суду у законну силу судом не обиралися.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та прекурсорів, згідно довідки № СЕ-19/124-24/8527-НЗПРАП від 06 червня 2024 року в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп. на користь Держави отримувач коштів ГУК у м.Києві код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Речовий доказ рослини зеленого кольору в кількості 20 штук, які зовні схожі на рослини роду конопель, зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліцейської діяльності № 2 Звенигородського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області знищити.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому і надіслати для виконання до Звенигородського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області по набранню законної сили.

Суддя ОСОБА_1