Рішення № 120823176, 31.07.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/221/24

Справа № 356/390/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

представника позивача Сергієнка В.К.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі вони перебували у фактичних шлюбних відносинах, які виникли у вересні 2011 року та припинились у грудні 2012 року. Від їхніх стосунків у позивача з відповідачем народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до сімейного законодавства батьки рівні у своїх обов`язках щодо утримання дітей. Належний рівень життя дитині позивач самостійно забезпечити не може, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти в частці від свого доходу. Як вказує позивач, відповідач ОСОБА_2 інших утриманців не має, є працездатним, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому він може сплачувати заявлений до стягнення позивачем розмір аліментів.

ОСОБА_3 у позовній заяві зазначила, що розмір заробітку (доходу) відповідача їй не відомий і він відмовляється їх повідомити та надати відповідну довідку. Ніяких стягнень по виконавчих листах з ОСОБА_2 не проводиться.

Отже, позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з червня 2024 року і до повноліття дитини. Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач ОСОБА_2 отримав, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив.

Позивач ОСОБА_3 до суду не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Представник позивача адвокат Сергієнко В.К. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини не заперечував, пояснив, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дійсно його донькою, дитина проживає разом із матір`ю - ОСОБА_7 . Окрім цього зазначив, що він є біологічним батьком ОСОБА_8 , 2016 року народження.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Заслухавши думку представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28 вересня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції у Київській області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 28 вересня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції у Київській області складено відповідний актовий запис за № 159. Батько: ОСОБА_2 , мати: ОСОБА_3 (а.с. 4).

Як вбачається з копії витягу № 10-13-390 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 29.05.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 6).

Згідно з копією акту обстеження житлово-побутових умов № 698 від 03.06.2024, складеного депутатом Березанської міської ради Київської області Дегтярьовою Л.П. у присутності ОСОБА_3 , 1994 р.н., яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та свідків, зі слів ОСОБА_3 за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , 1992 р.н., ОСОБА_9 , 1965 р.н., а фактично проживають: ОСОБА_3 , 1994 р.н., ОСОБА_9 , 1965 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н. ОСОБА_4 , донька ОСОБА_3 , проживає за вказаною адресою разом з мамою та бабусею з дня народження. В ході обстеження було встановлено, що в сім`ї створені всі умови для проживання та навчання неповнолітньої дитини, які створені матір`ю та бабусею. Батька дитини востаннє бачили в родині у 2015 році (а.с. 8).

Відповідач ОСОБА_2 надав довідку про доходи від 19.07.2024 за період з січня 2024 року по червень 2024, з якої вбачається що останній за цей період отримав загальну суму доходу у розмірі 49 024,13 гривень, місце роботи: ТОВ «ТОРГРУП» (а.с. 30).

Згідно з копією акту обстеження житлово-побутових умов № 748 від 18.06.2024, складеного депутатом Березанської міської ради Київської області ОСОБА_10 в присутності ОСОБА_11 , яка винаймає житло за адресою: АДРЕСА_2 , за даною адресою з нею проживають діти: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), та співмешканець: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) (а.с. 31).

Долучену відповідачем у судовому засіданні копію результату тесту від 13.05.2024 суд оцінює критично, оскільки документ викладений іноземною мовою, без перекладу, тому зміст документу для суду та сторін не зрозумілий (а.с. 32-33).

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Відповідно до ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Так, копія результату тесту від 13.05.2024, які складені іноземною мовою, не є процесуальними документами в розумінні ЦПК України, а є документами, якими відповідач обґрунтовує свою правову позицію.

Вказану вище копію результату тесту від 13.05.2024 не можна вважати належним та допустимим доказом у справі, з огляду на те, що він викладений іноземною мовою, а до матеріалів справи не долучено його переклад на державну мову, якою згідно приписів ст. 10 Конституції України, є українська мова.

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 7-10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 (набула чинності для України 27.09.1991) передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до частини 5 статті 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд вважає, що розмір аліментів на одну дитину - 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.

Доказів того, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини у такому розмірі суду не надано. Не надано відповідачем і доказів наявності у нього на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків тощо.

Відповідно до п. 1) ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

В силу приписів ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з огляду на задоволення позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі статей 141, 180, 182-183, 191 Сімейного кодексу України, статті 5 Закону України "Про судовий збір", керуючись статтями 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання якого: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Реквізити для сплати судового збору: стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 26255795, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Повний текст рішення буде складено 05 серпня 2024 року.

Суддя Т. В. Дудар