Рішення № 120809265, 05.08.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 рокуСправа №160/18729/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів

УСТАНОВИВ:

26.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, у якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону протиправною щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з переїздом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в іншу місцевість (в інший населений пункт) - до міста Кривий Ріг Дніпропетровської області - в розмірі місячного посадового окладу, а саме грошових коштів у сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот гривень);

- визнати бездіяльність Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону протиправною щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з переїздом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в іншу місцевість (в інший населений пункт) - до міста Миколаїв Миколаївської області - в розмірі місячного посадового окладу, а саме грошових коштів у сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот гривень);

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 суму несплаченої одноразової допомоги - компенсації у зв`язку з переїздом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в іншу місцевість (в інший населений пункт) - до міста Кривий Ріг Дніпропетровської області - в розмірі місячного посадового окладу, а саме грошових коштів у сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот гривень);

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 суму несплаченої одноразової допомоги - компенсації у зв`язку з переїздом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в іншу місцевість (в інший населений пункт) - до міста Миколаїв Миколаївської області - в розмірі місячного посадового окладу, а саме грошових коштів у сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот гривень);

- стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на користь ОСОБА_1 суму несплаченої одноразової допомоги - компенсації у зв`язку з переїздом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в іншу місцевість (в інший населений пункт) - до міста Кривий Ріг Дніпропетровської області - в розмірі місячного посадового окладу, а саме грошових коштів у сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот гривень);

- стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на користь ОСОБА_1 суму несплаченої одноразової допомоги - компенсації у зв`язку з переїздом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в іншу місцевість (в інший населений пункт) - до міста Миколаїв Миколаївської області - в розмірі місячного посадового окладу, а саме грошових коштів у сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот гривень).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу протиправно та необґрунтовано не здійснено виплату грошових коштів, у зв`язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року поновлено позивачу строк звернення до суду; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.09.2023 року представником Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмові пояснення. В обґрунтування пояснень представник Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону зазначив, що відповідно до акту приймання-передачі справ, документів та майна від керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону керівнику Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від 12.04.2023 накази про визначення тимчасових робочих місць працівникам Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у м. Кривому розі Дніпропетровської області та м. Миколаєві не передавались.

Крім цього, представником Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону вказано, що відповідно до наказу «Про розподіл службових обов?язків між працівниками Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері» №26 від 26.07.2021 та наказу «Про розподіл службових обов?язків між працівниками Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону» Nє3 від 05.01.2023, посадові обов?язки ОСОБА_1 не змінювались.

13.09.2023 року представником відповідача подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що стаття 120 КЗпП України передбачає право працівників на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв?язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 № 255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» (далі - Постанова № 255) регулює питання виплати працівникам компенсації також у зв?язку з переведенням їх на іншу роботу, якщо це пов?язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт).

Згідно з ч. 4 Постанови №255 усі витрати на виплату сум компенсації несе те підприємство, установа або організація, до яких переводиться, направляється або якими приймається працівник.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором (ст. 32 КЗпП України).

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором. Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці.

Зважаючи на викладене, представник відповідача вважає, що працівник має право на одержання компенсації, передбаченої ст. 120 КзпП України та Постановою № 255, виключно у разі наявності факту його переведення в інший населений пункт на іншу роботу, тобто з обов?язковим дорученням іншого обсягу роботи, який не відповідає його посаді.

Разом з цим, відповідач, не будучи роботодавцем та безпосереднім керівником ОСОБА_1 , не міг прийняти рішення про виплату йому указаної компенсації без належного документального підтвердження факту переведення позивача на іншу роботу.

Натомість, як вказує представник відповідача, ОСОБА_1 будь-яких документів, які свідчили б про прийняття рішення свого безпосереднього керівника щодо здійснення такого переведення та зміну через це функціональних обов`язків позивача до своєї заяви від 28.03.2023 не надав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 року позов залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №160/18729/23 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На виконання розпорядження керівника апарату суду від 17.05.2024 року № 292 д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/18729/23 за допомогою автоматизованої системи документообігу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №160/18729/23 передано на розгляд судді Горбалінському В.В.

23.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу №160/18729/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.07.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону:

- колективний договір укладений між роботодавцем (Спеціалізована прокуратура сфері оборони Південного регіону) та трудовим колективом (працівниками, які виконують функції з обслуговування, та робітників органів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону), та/або,

- правила внутрішнього трудового розпорядку працівників, які виконують функції з обслуговування, та робітників органів Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року, представником Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону надано до суду копії Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників, які виконують функції з обслуговування, та робітників Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону та Правил внутрішнього трудового розпорядку державних службовців Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Херсонської спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері від 02.04.2021 року №13к, ОСОБА_1 з 05.04.2021 року призначено на посаду державного службовця категорії «В» - головного спеціаліста Херсонської спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері Спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері Південного регіону.

Відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 06.04.2022 року №20, визначено з 07.04.2022 року тимчасовим робочим місцем працівників Херсонської спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері приміщення Криворізької спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері.

Відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 28.12.2022 року №90, визначено з 05.01.2023 року розташування робочих місць для працівників Херсонської спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері за місцем постійної дислокації у м. Херсоні, а також тимчасових робочих місць у м. Миколаєві.

ОСОБА_1 звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону із заявою від 28.03.2023 року, в якій просив виплатити йому одноразову допомогу в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника, у зв`язку з переїздами в інші місцевості України для виконання роботи в містах Кривий Ріг та Миколаїв.

Листом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 11.04.2023 року за №21-1680ВИХ-23, позивачу відмовлено у виплаті одноразової допомоги в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника, у зв`язку з переїздами в інші місцевості України для виконання роботи в містах Кривий Ріг та Миколаїв, з огляду на те, що вказаний вид грошової допомоги підлягає виплаті, у зв`язку з переведення такого працівника саме на іншу роботу, якщо це пов`язано з переїздом в іншу місцевість.

Наказом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 01.05.2023 року за №13к, звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, з 02.05.2023 року.

ОСОБА_1 звернувся до Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону із заявою від 03.07.2023 року, в якій також просив виплатити йому одноразову допомогу в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника, у зв`язку з переїздами в інші місцевості України для виконання роботи в містах Кривий Ріг та Миколаїв.

Листом Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 05.07.2023 року позивача повідомлено, що Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони не є розпорядником коштів.

Вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачено компенсацію, у зв`язку з переведенням та прийняттям на роботу в іншу місцевість, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № р. 108/95-ВР, норми оплати праці і гарантії для працівників, а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Статтею 120 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість.

Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв`язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім`ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім`ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Працівникам, які переїжджають у зв`язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.

Розміри компенсації, порядок їх виплати та надання гарантій особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв`язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлюються законодавством.

Загальні положення щодо видів компенсацій та механізму їх виплати встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 року № 255 "Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість" (далі - Постанова № 255).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 255, працівникам у зв`язку з переведенням їх на іншу роботу, якщо це пов`язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт), зокрема виплачуються одноразова допомога самому працівникові - в розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи і кожному члену сім`ї, який переїжджає, - в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника.

До членів сім`ї працівника, на яких виплачується компенсація, належать чоловік, дружина, а також діти і батьки подружжя, які перебувають на їх утриманні і проживають разом з ними.

Працівникам, які переїжджають у зв`язку з прийняттям їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються суми компенсації і надаються гарантії, передбачені підпунктами "а", "б", "в" і "д" цього пункту. Одноразова допомога цим працівникам може виплачуватися за погодженням сторін.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що виплата одноразової допомоги працівникам, які переїжджають у зв`язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість не передбачена, окрім випадку такої виплати за погодженням сторін.

Як вже встановлювалося судом, відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 06.04.2022 року №20, визначено з 07.04.2022 року тимчасовим робочим місцем працівників Херсонської спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері приміщення Криворізької спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері; відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 28.12.2022 року №90, визначено з 05.01.2023 року розташування робочих місць для працівників Херсонської спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері за місцем постійної дислокації у м. Херсоні, а також тимчасових робочих місць у м. Миколаєві.

Судом також досліджено, Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників, які виконують функції з обслуговування, та робітників Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону та Правила внутрішнього трудового розпорядку державних службовців Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону для визначення наявності погодженням сторін щодо виплати одноразової допомоги, у зв`язку з прийняттям їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, доказів наявності такого погодження позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи вказане, суд доходить висновку про відсутність підстав для компенсації позивачу одноразової допомоги у зв`язку з прийняттям його на роботу в іншу місцевість.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський