Рішення № 12080123, 03.11.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1390-2010р.

РІШЕННЯ

Іменем України

3 листопада 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Шилової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» про стягнення заборгованості по заробітної платі, компенсації за порушення строків виплати зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ «ФСК «Море» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків виплати зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що працював у відповідача з 1998 року до 09.09.08 року. На день звільнення відповідач має перед ним заборгованість по заробітної платі з 2005 року по вересень 2008 року у сумі 11103 грн. 35 коп., компенсація на цю суму складає 6380 грн. 20 коп. В день звільнення з ним не зроблений розрахунок, що привело до порушення його законних прав. Просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітної плати з урахування компенсації за порушення строків виплати зарплати станом на 01.08.09р. у загальної сумі 17483 грн. 58 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку станом на 01.08.09р. в сумі 11210 грн. 65 коп., компенсацію цієї суми – 465 грн. Крім того, він працював у відповідача без оплати праці, випробував позбавлення, заощаджував на необхідному. Свої моральні страждання оцінює в 1000 грн., що також просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав, збільшивши їх станом на 901.06.2010р., пояснивши, що відповідач має перед ним заборгованість по заробітної плати у сумі 11017 грн. 05 коп. На цю суму він звертався до Господарського суду, щоб його визнали кредитором. Таке рішення було прийнято, однак заборгованість йому не сплачена, тому він вважає, що відповідач повинен сплатити цю заборгованість. Згідно довідки відділу статистики, сума компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в загальної сумі 11017 грн. 05 коп. складає 7665 грн. 05 коп. станом на 01.06.2010р. Заробітну плату за 2008 рік він одержав у травні-червні 2010 року. Сума середнього заробітка за час затримки розрахунку за період з дня звільнення складає 21062 грн. 43 коп. з рахунку середнього заробітку - 1019 грн. 15 коп., яку і просить стягнути. Крім того, він випробував позбавлення, заощаджував на необхідному. Через невиплату заробітної плати він змушений був позичати гроші на лікування. Просить стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітної плати включена в реєстр кредиторів, затверджених Господарським судом АР Крим по справі про банкрутство, тому знову цю суму позивач не має право стягувати. Підприємство не мало можливості розрахуватися з позивачем після його звільнення, оскільки їх рахунки були арештовані державними виконавцями. Позивач не надав доказів свої моральних страждань, крім того, вимоги про відшкодування моральних страждань заявлені їм за межами строку позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з заявою про включення його вимог про стягнення заробітної плати за період з квітня 2005 року по грудень 2007 року в сумі 11017 грн. 05 коп. в реєстр кредиторів (ар.с. 19, 53) та на підставі ухвали Господарського суду АР Крим від 18.04.08р. вона включена до реєстру кредиторів (ар.с. 31-36), тобто його вимоги задоволені, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітної плати за період з квітня 2005 року по грудень 2007 року в сумі 11017 грн. 05 коп. задоволенню не підлягають.

Однак позивач вправі вимагати компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати по підставах ст. 95 ч. 6 КЗпП України.

Порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01р. № 159 з наступними змінами, відповідно до якого і зроблений розрахунок, представлений позивачем.

Компенсація за несвоєчасність виплати заробітної плати в сумі 11017 грн. 05 коп. станом на 01.06.2010р. складає 7665 грн. 05 коп. (ар.с. 72). Його вимоги про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати обгрунтовані.

Згідно ст. ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У судовому засіданні встановлено, що на день звільнення, на 09.09.08р., з позивачем не зроблений цілком розрахунок.

Посилання відповідача на відсутність його вини у затримці розрахунку заслуговують на увагу, оскільки з представлених документів вбачається, що рахунки ВАТ «ФСК «Море» були арештовані відповідно до постанов державних виконавців підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції МЮ в АР Крим від 10.05.06р. та квітні 2007 року. При таких обставинах вина підприємства як обставина для виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки відсутні, тому в цій частині підстав для задоволення позовних вимог немає.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від ньго додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності зі ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р. з наступними змінами, також зазначено, що до вимог про вішкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності, що позивачем пропущений без поважних причин, тому його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 95 ч. 6, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» Код 14309008 на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати станом на 1 червня 2010 року в сумі 7665 грн. 05 коп. (сім тисяч шістсот шістдесят п’ять грн. 05 коп.).

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» Код 14309008 судовий збір в дохід держави у розмірі 76 грн. 65 коп. (сімдесят шість грн.. 65 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. (сто двадцять грн.).

В решті частини позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя – секретар -