Ухвала суду № 120795822, 02.08.2024, Літинський районний суд Вінницької області

137/1114/24

У Х В А Л А

02.08.2024 с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Літинськогорайонного судуВінницької областінадійшла вищезазначенапозовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні та стягнення грошових коштів.

Разом із позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 заявлено про звільнення її від сплати судового збору за подання вказаного позову в частині майнових вимог, мотивуючи тим, що ціна позовустановить 2500000грн,судовий збірза поданняданого позовустановить 5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб15140,00грн. Оскільки її матір хворіє та потребує постійного догляду, а інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд немає, у неї відсутня можливість влаштуватися на роботу та заробляти кошти. Також повідомляє, що на теперішній час вона також проходить лікування. Саме тому, вважає за необхідне просити суд, звільнити її від сплати судового збору за подання даного позову в частині позовних вимог майнового характеру.

Вивчивши вищевказану позовну заяву та клопотання про звільнення від сплати судового збору в частині майнових вимог, а також долучені до них документи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст.8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст.5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст.5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі за єдиним унікальним номером 940/2276/18 та номером судового провадження 11-336апп20.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (як-от, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

Однак на підтвердження своїх слів, викладених у письмовому клопотанні, що міститься у змісті позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 не приєднала жодного належного та допустимого доказу щодо свого майнового стану (дані про доходи), який лише може бути вирішальним при розгляді клопотання, відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, яка визначає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, позивачкою ОСОБА_1 не надано жодного належного та допустимого доказу щодо утримання та постійного догляду за своєю хворою матір`ю, що позбавило б її можливості влаштуватися на роботу та заробляти кошти, як нею зазначено у клопотанні.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від судового збору за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру слід відмовити.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У своєму позові, позивачка заявляє, в тому числі, майнові вимоги про стягнення з відповідачів належної їй частки одноразової грошової допомоги у загальному розмірі 2500000грн.

Так, відповідно до положень ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява містить ціну позову 2500000грн та є позовною вимогою майнового характеру.

Оскільки позивачка звернулася до суду із позовом, із вимогою про стягнення грошових коштів (вимогою майнового характеру), останній необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, які визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно пункт 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00грн).

Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку від ціни позову у сумі 15140,00грн за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Він.обл./смт Лiтин/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA818999980313101206000002852; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.175,177, 185,258-260 ЦПКУкраїни, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільненнявід сплатисудового зборув частинімайнових вимогза поданняпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні та стягнення грошових коштів.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні та стягнення грошових коштів залишити без руху, запропонувавши позивачці в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути ці недоліки.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Суддя:Я. С. Верещинська