Ухвала суду № 120795198, 18.07.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17811/24-к

пр. 1-кс-16798/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4

власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть борогебу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Орган досудового розслідування вважає встановленим, що ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час особами, у період часу з 25.11.2023 по 09.04.2024 вчинили кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , будучи начальником відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, був обізнаним, що в зоні діяльності його митного поста здійснює митне оформлення ТОВ «Паваріс» (Код ЄДРПОУ 44663888), представниками за дорученням якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Знаючи, що ОСОБА_8 надає послуги з декларування товарів ТОВ «Паваріс», як митний брокер та спілкується із представниками ТОВ «Паваріс», ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_8 про висунення вимог представникам ТОВ «Паваріс», передачі неправомірної вигоди за безперешкодне оформлення митних товарів, розмитнення яких здійснюється співробітниками відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 25.11.2023 використовуючи месенджер «WhatsApp» з номером телефону НОМЕР_1 на месенджер «WhatsApp» з номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 в якому було зазначено - «керівництво 50» (нова витрата, деталі не в повідомленнях).

У подальшому, 26.11.2023, ОСОБА_8 зустрілась з ОСОБА_10 та під час зустрічі зазначила останньому, що у повідомленні, фраза «керівництво 50» означає грошову винагороду у вигляді 50 доларів США за невчинення перешкод під час розмитнення товарів, які містяться в одному контейнері, які вона має передати ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , діючи за попередньою змовою, групою осіб, відповідно до вказівок ОСОБА_7 вчинила вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_10 .

Надалі, 18.12.2023 біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 повторно зустрілась з ОСОБА_10 та повторно наголосила на необхідність передачі грошових коштів ОСОБА_7 через неї.

У подальшому, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 12.12.2023 № 44051; від 14.12.2023 № 44530; від 14.12.2023 № 44537; від 16.12.2023 № 44729; від 15.12.2023 № 44736; від 21.12.2023 № 45456; від 27.12.2023 № 45975; від 27.12.2023 № 46273; від 03.01.2024 № 129; від 18.01.2024 № 1843; від 26.01.2024 № 2880, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 29.01.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_10 1330 доларів США (станом на 29.01.2024 згідно курсу НБУ становить 51856 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_8 надала вказані грошові кошти ОСОБА_7 , які останній розподілив між всіма учасниками організованої групи.

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 09.02.2024 № 4526; від 13.02.2024 № 4830; від 17.02.2024 № 5510, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 22.02.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , повторно отримала від ОСОБА_10 855 доларів США (станом на 22.02.2024 згідно курсу НБУ становить 33336 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_8 надала вказані грошові кошти ОСОБА_7 , які останній розподілив між всіма учасниками.

Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного умислу продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , повторно надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 26.02.2024 № 6558; від 26.02.2024 № 6566; від 20.03.2024 № 8810, від 19.03.2024 № 8949, від 20.03.2024 № 9769, від 20.03.2024 № 9776; від 20.03.2024 № 9800; від 21.03.2024 № 9835; від 21.03.2024 № 9839; від 28.03.2024 № 10742; від 29.03.2024 № 10985; від 02.04.2024 № 11390, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

09.04.2024, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , повторно отримала від ОСОБА_10 2765 доларів США (станом на 09.04.2024 згідно курсу НБУ становить 107807 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс».

10.04.2024 приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи на території відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, що за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Усатове, вул. Новомосковська дорога, буд. 23 , отримані грошові кошти від ОСОБА_10 передала ОСОБА_7 , які останній розподілив між співучасниками.

Так, 11.04.2024 в період часу з 11 год. 20 хв. по 15 год. 34 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15455/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено:

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом номенклатури товару та виконаному на вказаному аркуші рукописний текст та рукописні помітки;

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом, зокрема «ОСОБА_12» та виконаному на ньому рукописному тексті;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів вих. N?ФО 6003 від 24.04.2023 на 1 арк. в 2х примірниках;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів вих. N?ФО 5190 від 26.06.2023 на 1 арк.;

- Грошові кошти у розмірі 20 100 доларів США (201 купюра номінальом 100 доларів США);

- Дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами KB49721343D та HL41201981E.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що враховуючи вищевикладене, є підстави вважати, що вилучені грошові кошти, є речовими доказами у кримінальному провадженні, які самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними в кримінальному провадженні доказами, мають суттєве значення для з?ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення.

А тому прокурор вказує, що на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів.

Підставою арешту прокурор в клопотанні зазначив те, що є достатні підстави вважати, що вилучені під час зазначеного вище обшуку речі та документи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінальних правопорушень та (або) зберегли на собі їх сліди, а також є предметом кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що вилучені грошові кошти мають бути арештовані з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Представник власників тимчасово вилученого майна - адвокат ОСОБА_4 подав до суду письмові заперечення на клопотання прокурора, у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що: грошові кошти, вилучені 11.04.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 (20 100 доларів США), які належать ОСОБА_5 , остання зберігала їх там (у квартирі доньки) для запобігання знищенню внаслідок обстрілів. Підтвердження законного походження вказаних коштів підтверджується виписками про доходи з пенсійного фонду, які долучені до письмових заперечень.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно протоколів огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих та оглянутих засобів грошових коштів від 29.01.2024, 22.02.2024, 09.04.2024 ОСОБА_10 було вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які використовувались як предмет кримінального правопорушення.

11.04.2024 в період часу з 11 год. 20 хв. по 15 год. 34 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15455/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено:

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом номенклатури товару та виконаному на вказаному аркуші рукописний текст та рукописні помітки;

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом, зокрема «ОСОБА_12» та виконаному на ньому рукописному тексті;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів вих. N?ФО 6003 від 24.04.2023 на 1 арк. в 2х примірниках;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів вих. N?ФО 5190 від 26.06.2023 на 1 арк.;

- Грошові кошти у розмірі 20 100 доларів США (201 купюра номінальом 100 доларів США);

- Дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами KB49721343D та HL41201981E.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 від 11.04.2024 усе вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України арешт майна також допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в ході розгляду клопотання не спростовано ту обставину, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_5 (особа, з фактичного володіння якої вилучались грошові кошти).

Також слідчий суддя бере до уваги те, що ухвала про надання дозволу на проведення обшуку не містила прямого дозволу на відшукання та вилучення грошових коштів з квартири ОСОБА_8 .

При постановленні ухвали слідчий суддя також враховує положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Відповідно до 4 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи встановлені особисті життєві обставини ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що задоволення клопотання прокурора про арешт майна в частині грошових коштів у цьому випадку буде становити особистий і надмірний тягар для власників майна.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, оскільки таке майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, не містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не може вважатися майном, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не належить підозрюваним у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 11.04.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом номенклатури товару та виконаному на вказаному аркуші рукописний текст та рукописні помітки;

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом, зокрема «ОСОБА_12» та виконаному на ньому рукописному тексті;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів вих. N?ФО 6003 від 24.04.2023 на 1 арк. в 2х примірниках;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів вих. N?ФО 5190 від 26.06.2023 на 1 арк.;

- Дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами KB49721343D та HL41201981E.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1