Рішення № 120793371, 23.07.2024, Вишгородський районний суд Київської області

23.07.2024 Справа № 363/444/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Василенко Г.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування наказу про оголошення догани,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києв про визнання протиправним та скасування Наказу № 902к від 23.10.2020 р. виконавчої дирекції управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про оголошення йому догани, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що він порушення трудової дисципліни не вчиняв, завдання та обов`язки, визначені в Посадовій інструкціїї завідувача сектору - страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідування нещасних випадків відділу профілактики сптрахових випадків Управління та Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Управління, не порушував. Вказаний наказ не відповідає вимогам трудового законодавства та не з`ясовано всіх обставин вчинення працівником дисциплінарного проступку. Вважає, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді догани, Відповідачем не було дотримано вимог законодавства щодо підстав, умов та порядку його застосування. Зокрема, обставини, що передували накладенню дисциплінарного стягнення явно вказують на упередженість керівництва до особи Позивача. Зазначений наказ вважає протиправним та таким, що був винесений без урахування всіх фактичних обставин.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вишгородського райолнного суду Київської області від 23.05.2023 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові та з урахуванням зміненої позовної заяви.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином. Раніше під час судового засідання заперечував проти задоволення позовних вимог.

09.04.2021 року через канцелярію суду подано відзвив управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києв, в якому зазначено, що на протязі трьох років, що минули з моменту зайняття нової посади Позивач мав змогу досконало оволодіти необхідними для належного виконання своїх посадових обов`язків навичками та знаннями, однак на думку Управління та членів трудового колективу, що безпосередньо працюють з Позивачем, цього не сталося. Порушення трудової дисципліни Позивачем носять не одиничний характер. Управлінням було винесено наказ № 902к від 23.10.2020 про накладення дисциплінарного стягнення у зв`язку з порушенням ОСОБА_2 п. 2.5. розділу 2 Посадової інструкції та п. 5 розділу 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Управління. Щодо твердження Позивача про упереджене ставлення, то це спроба відвернути увагу та уникнути відповідальності за свідоме невиконання своїх обов`язків та порушення трудової дисципліни.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказала, що вона є керівником відділу, в якому працює Позивач. Нею було надано завдання Позивачу та встановлено час виконання до 13 год. 00 хв., однак в назначений час завдання було невиконане, тому вона продовжила час до 15 год. 00 хв. Однак він і до цього часу завдання не виконав, тому вона попросила написати пояснення, однак він відмовився, тому на наступний день вона написала доповідну записку на ім`я керівника. Зазначила, що завжди були претензій до роботи, однак вони мали усний характер, оскільки порушення не несли за собою наслідків. Вказала, що раніше він виконував трохи іншу роботу, а цю роботу виконував інший начальник сектору. Нею було підписано один примірник службової записки, вона була присутня на нараді під час оголошення догани. Не пам`ятає чи була надана позивачу службова записка, також їй не відомо про складання акту про відмову надавати пояснення, не пам`ятає який проміжок часу пройшов після відмови надавати пояснення до оголошення догани. Зазначила, що посадова інструкція Позивача не змінювалась, та він був ознайомлений з нею. Також вказала, що тиску керівництва через звільнення дружини не здійснювався.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказав, що він готував службову записку разом з іншими. Вказав, що 18.08.2020 р. Позивач самовільно пішов з роботи, про що дізналося керівництво, його викликали та попросили, щоб Позивач написав письмові пояснення. Він сказав йому або працювати, або звільнятися. Зазначив, що ніхто не здійснював тиск на Позивача. Вказав також, що Позивач часто перебував на лікарняному та був відсутній на роботі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказав, що в жовтні 2020 року начальником відділу ОСОБА_3 було подано службову записку відносно позивача, керівництво хотіло пояснень, однак позивач відмовився, після чого було сформований наказ про оголошення догани.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 вказала, що вона є дружиною Позивача. Чоловік почав працювати з 2015 р. До приходу ОСОБА_7 ніяких питань не виникало по роботі її чоловіка. Потім було її звільнення, яке вона оскаржила в суді. ОСОБА_7 сказав, що працювати з нею він не буде. В жовтні 2021 р. вона поновилася на роботі. Тиск на її чоловіка почалося з моменту оскарження нею наказу про звільнення, почалися претензії щодо якості його роботи, в результаті чого у чоловіка погіршилося здоров`я.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, судом встановлено наступне.

Встановлено, що п. 2.3. Постанови правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 року № 34 призначено виконуючими обов`язки начальників управлінь виконавчої дирекції Фонду в областях та м. Києві, згідно з додатком № 3 (т. 1 а.с. 72-73). Згідно вказаного додатка строк дії трудового договору ОСОБА_7 складає 3 місяці (т. 1 а.с. 74).

Наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 22.12.2018 № 02-149-к покладено з 26.12.2018 по 25.03.2019 виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 75).

Наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування покладено з 26.03.2019 виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 76).

18.08.2020 року о 17 год. 20 хв. був складений Акт про відсутність на робочому місці 18.08.2020 з 16 год. 22 хв. до 17 год. 30 хв. завідувача сектору- страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків управляння виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 132)

З Довідки № 38 від 18.08.2020 року, виданої Новопетрівської амбулаторією загальної практики-сімейної медицини вбачається, що ОСОБА_2 був на прийомі в лікаря-терапевта 18.08.2020 р.(т. 1 а.с. 66)

25.08.2020 р. на ім`я В.о. начальника Управління ВД Фонду соціального страхування України у м. Києві ОСОБА_17 подана службова записка, згідно якої аналіз матеріалів розслідувань нещасних випадків проведених в грудні 2019 та січні -лютому 2020 завідувачем сектором профілактики та розслідування нещасних випадків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві ОСОБА_2 дає привід зробити висновки щодо порушень ним чинного законодавства України і зокрема «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 17.04.2019 № 339 в результаті неналежного виконання ним своїх трудових обов`язків і зокрема через свою недостатню кваліфікацію щодо розслідувань нещасних випадків і зокрема з питань розслідування гострих профзахворювань COVID-19. Так, 19.08.2020 на пропозицію з боку виконувача обов`язки начальника відділу профілактики страхових випадків Управління ОСОБА_4 звільнитись з роботи, як особа, що знаходиться на пенсії за власним бажанням, ОСОБА_2 втік в черговий раз з роботи на лікарняний. У зв`язку з зазначеним вище трудовий колектив відділу профілактики страхових випадків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві просить керівництво Управління звільнити ОСОБА_2 з займаної посади за профнепридатністю (т. 1 а.с. 133).

07.09.2020 року ОСОБА_2 подав заяву на ім`я в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, в якій він повідомляє, що 18.08.2020 р. у зв`язку з погіршенням самопочуття наприкінці дня підійшов до в.о. начальника відділу ОСОБА_4 з проханням піти на годину раніше, щоб встигнути до сімейного лікаря та отримавши дозвіл від нього поїхав до лікарні. Підтвердженням його візиту до закладу охорони здоров`я є довідка від лікаря. Просив розглянути його заяву та надати письмову відповідь: чи пов`язане позбавлення його 100 % преміювання через відсутність на робочому місці 18.08.2020 р. (одна година з 16:30 до 17:30) з дозволу в.о. начальника відділу ОСОБА_4.? якщо так, то просить переглянути відсоток преміювання з урахуванням доданої довідки, якщо ні, то вказати причину та підстави позбавлення його 100 % щомісячної премії (т. 1 а.с. 68-69). Додатком цієї заяви є довідка № 38 від 18.08.2020 року, згідно якої ОСОБА_2 був на прийомі в лікаря-терапевта 18.08.20 р. (т. 1 а.с. 66).

08.09.2020 року ОСОБА_2 написав заяву, в якій зазначив, що на багаторазові та наполегливі усні пропозиції начальника відділу страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві ОСОБА_3 дає свою згоду на переведення з 11.09.2020 р. на займану нею посаду з одночасним звільненням для ОСОБА_3 займаної ним у теперішній час посади завідувача сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків - страхового експерта з охорони праці відділу страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві (т. 1 а.с. 134).

Зі службової записки ОСОБА_2 від 08.09.2020 р. видно, що він доводить до відома Начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві ОСОБА_7, що під час засідання 08.09.2020 року з 10.45 по 11.15 часу за участю начальника відділу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві на його адресу була сказана нецензурна брань. Також, доводить до відома, що засідання 08.09.2020 року у начальника відділу ОСОБА_3 було цілеспрямовано на відсторонення його з посади керівника сектору та супроводжувалося погрозами щодо подальшого звільнення за непокору. Ці погрози розцінює як незаконні дії, пов`язані із незаконним звільненням з роботи в управлінні його дружини - ОСОБА_6 та її поновлення на роботі у судовому порядку (т. 1 а.с. 112).

З Наказу Управління виконавчої дирекції фонду у м. Києві Фонду соціального страхування України від 10.09.2020 № 22од видно, що було наказано провести службове розслідування та з`ясувати обставини викладені у службовій записці ОСОБА_2 від 08.09.2020 щодо можливого постійного тиску на нього з боку керівництва та працівників відділу профілактики страхових випадків Управління, а також застосування до нього погроз та утворена комісія для її проведення (т. 1 а.с. 113-114).

З Протоколу засідання комісії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві з службового розслідування від 16.09.2020 видно, що за результатами проведеного засідання складено акт службового розслідування (т. 1 а.с. 12-128). До матеріалів справи долучений акт службового розслідування від 17.09.2020 року, згідно якого не застосовано заходи дисциплінарного впливу до ОСОБА_4 страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків Управління, у зв`язку з відсутністю підстав. Попереджено ОСОБА_2 завідувача сектору - страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про недопущення в майбутньому розповсюдження неправдивих відомостей щодо керівництва Управління, а також керівництва та працівників відділу профілактики страхових випадків Управління. ОСОБА_3 начальнику відділу профілактики страхових випадків Управління, здійснювати постійний контроль за виконанням посадових обов`язків працівників відділу профілактики страхових випадків Управління та за взаємодією між завідувачами секторів відділу з підпорядкованими працівниками (т. 1 а.с. 129-131).

Зі службової записки ОСОБА_3 від 22.10.2020 р. вбачається, що 21.10.2020 р. о 09.30 на нараді з працівниками відділу нею було надано завдання завідувачу сектору-страховому експерту з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу ОСОБА_2 щодо проведення аналізу виробничого травматизму за 9 міс. 2020 р. на підприємствах Шевченківського, Подільського, Голосіївського, Печерського та Святошинського районів та надання даної інформації йому 21.10.2020 р. до 13.00 (п. 2.5 Посадової інструкції). В подальшому термін виконання ним було подовжено до 15.00, але станом на 17.30 21.10.2020 р., завдання ОСОБА_2 так і не було виконано. Причиною невиконання, на її погляд, є відсутність знань предмета по суті. Надати письмове пояснення з приводу невиконання завдання відмовився (т. 1 а.с. 109, т. 1 а.с. 141).

До матеріалів справи долучений акт про відмову надання письмових пояснень ОСОБА_2 завідувачем сектору-страховим експертом з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 23.10.2020 р., згідно якого 23.10.2020 виконуючий обов`язки начальника Управління ОСОБА_7 довів до ОСОБА_2 завідувача сектору - страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків Управління зміст службової записки ОСОБА_3 від 22.10.2020, в якій було зазначено про невиконання ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків. У зв`язку з обставинами викладеним у службовій записці начальника відділу профілактики страхових випадків Управління ОСОБА_3 в.о. начальника Управління ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_2 надати письмові пояснення із зазначенням причин невиконання своїх посадових обов`язків. Проте ОСОБА_2 відмовився надавати письмові пояснення. Причини своєї відмови не пояснив (т. 1 а.с. 110).

З Наказу від 23.10.2020 р. № 902к вбачається, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві 22.10.2020 було виявлено факт невиконання посадових обов`язків завідувачем сектору- страховим експертом з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків Управління ОСОБА_2, а саме у встановлений керівництвом відділу профілактики страхових випадків Управління термін не надав інформацію щодо проведення аналізу виробничого травматизму на підприємствах Шевченківського, Подільського, Голосіївського, Печерського та Святошинського районів м. Києва за 9 місяців 2020 року, чим порушив п. 2.5. розділу 2 Посадової інструкції завідувача сектору- страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків Управління, затвердженої в.о. начальника Управління 01.04.2019 та п. 5.1. розділу 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Управління, затверджених загальними зборами працівників Управління 15.08.2017. Надати письмові пояснення із зазначених вище обставин ОСОБА_2 відмовився, що підтверджено актом про відмову від надання письмових пояснень від 23.10.2020. За порушення трудової дисципліни завідувачу сектору-страховому експерту з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків Управління ОСОБА_2 оголосити догану (т. 1 а.с. 111, т. 1 а.с.142). Зі зворотної сторінки вищезазначеного Наказу міститься власноручний напис ОСОБА_2 , зроблений о 15 год. 21 хв. 23.10.2020 р., що з наказом не згоден. Даний наказ є незаконним та не відповідає фактичним обставинам. На його вимогу надати йому копію цього наказу ОСОБА_7 категорично відмовив.

02.12.2020 р. ОСОБА_2 надав в.о. начальнику управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві пояснювальну записку, згідно якої 02.12.2020 р. на початку робочого дня ним було отримано усну вказівку надати до 15:00 письмові пояснення з питань неналежного виконання трудових обов`язків. А тому, з метою дотримання процедури відібрання у нього письмових пояснень, просить: надати ОСОБА_3 вказівку забезпечити йому доступ до актуальних локальних нормативно-правових актів, якими, в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, встановлено порядок проведення перевірок дотримання начальниками секторів відділі своїх службових обов`язків, порядок проведення службових перевірок, їх документування та вжиття відповідних заходів дисциплінарного характеру в разі доведення вчинення ними порушень трудових обов`язків; ознайомити його під розпис зі службовою запискою та (або) розпорядчим документом про проведення щодо нього службового розслідування або перевірки з питань недотримання ним вимог трудового законодавства або неналежного виконання службових обов`язків; надати ОСОБА_8 вказівку додатково ознайомити його під розпис з його посадовою інструкцією та надати можливість виготовити копію цієї посадової інструкції. Також з метою фіксування та конкретизації запитань на які Ви бажаєте отримати від мене пояснень, просить письмово оформити перелік запитань, які Вас цікавлять та на які він має відповісти у додатковому письмовому поясненні, з обов`язковим зазначенням в письмовому запиті підстави відібрання у нього письмових пояснень з конкретних питань (т. 1 а.с. 67-68) .

З колективного звернення № Вн-545 від 14.12.2020 вбачається, що в їх відділі, з серпня 2017 р. працює завідувач сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків ОСОБА_2 . За весь цей час він, в силу своєї некомпетентності та непрофесіоналізму чи навмисно, шкодить роботі всього відділу. Будь-яке звернення ОСОБА_2 «виконує» так, що після перевірки виявляється дуже багато помилок, в виправленні яких змушені брати участь всі працівники відділу. А моральний аспект поведінки ОСОБА_2 , по відношенню до колег, взагалі не вкладається у рамках здорового глузду! Шкоду, яку він наносить своєю позицією, якимись нездоровими підозрами та звинуваченнями в нашу адресу, важко переоцінити. (т. 1 а.с. 108).

З наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 04.03.2021 № 02-27 - к видно, що ОСОБА_7 призначено начальником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, за строковим трудовим договором, з 10.03.2021 по 09.03.2023. Увільнено з 10.03.2021 заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві ОСОБА_7 від виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (т. 1 а.с. 135, т. 1 а.с. 157).

З листа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України № 160-08-1 від 27.01.2021 вбачається, що ОСОБА_7 обіймає посаду заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві, а відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду від 22.12.2018 № 02-149-к на ОСОБА_7 покладено виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві на період з 25.03.2018 по 25.03.2019. Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду від 26.03.2019 № 025-23-к на ОСОБА_7 покладено виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві з 26.03.2019. Повідомляють, що виконавчою дирекцією Фонду не укладалось контрактів з ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 70-71).

До матеріалів справи долучені виписки із лікарень (т. 1 а.с. 27-36), Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (т. 1 а.с. 77-86), заява про відкладення розгляду справи від 22.10.2020 № 6087-11 (т. 1 а.с. 87-88), наказ управління виконавчої дирекції фонду у м. Києві Фонду соціального страхування України від 01.10.2020 № 871к (т. 1 а.с. 89-90), посадова інструкція завідувача сектору-страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, яка містить підпис ОСОБА_2 про ознайомлення (т. 1 а.с. 104- 107), службові записки ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 115), ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 116-117) , ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 118), ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 119), ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 120), ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 121), ОСОБА_15 (т. 1 а.с.122), ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 123), стенограми (т. 1 а.с. 192-230), лист ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.05.2023 року № 2600-0602-8/104434 (т. 4 а.с. 25-27) , від 06.03.2024 року № 2600-0801-8/48425 (т. 4 а.с. 28-29), від 19.03.2024 року № 2600-0801/8/57865 (т. 4 а.с. 33-34).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що встановлено ст. 24 Конституції України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Предметом даного спору є визнання незаконним та скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Законодавством про працю. Судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Стаття 30 КЗпП передбачає обов`язок працівника особисто виконувати доручену йому роботу, а саме, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов`язки, зазначено у статті 147 КЗпП. Так, за порушення трудової дисципліни до загального кола працівників може застосовуватися лише один із таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть передбачатися для деяких категорій працівників і інші дисциплінарні стягнення. Право вибору стягнення за порушення трудової дисципліни належить роботодавцеві й не обов`язково у послідовності, зазначеній у статті 147 КЗпП. Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов`язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.

Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Згідно з положеннями ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен затребувати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Це дає змогу керівництву установи об`єктивно з`ясувати причини та обставини здійсненого працівником дисциплінарного проступку. Вимагати від працівника письмових пояснень можна як усно, так і письмово. Письмову форму застосовують в тому випадку, коли працівник узагалі відмовляється надавати будь-які пояснення. Причому доцільно письмове повідомлення вручити працівнику під підпис, а в разі відмови працівника розписатися скласти в довільній формі акт про відмову працівника від підпису про ознайомлення з повідомленням. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

Тому при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

До аналогічних висновків при розгляді такої категорії справ прийшов і Верховний Суду в своїй постанові у справі №554/9493/17 від 22.07.2020, висновки якого є обов`язковими для врахування при розгляді справ.

У постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 219/2474/19 (провадження № 61-10005св20) зроблено висновки про те, що під порушенням трудової дисципліни потрібно розуміти винне, протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Отже, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку). Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Порушення трудової дисципліни це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення це право роботодавця, а не його обов`язок.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Таким чином, в силу ст.ст.147-149 КЗпП України, роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Дана норма узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 19.10.2016 (справа №6-2801цс15), згідно якої пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Аналіз викладених вище норм вказує, що під час вирішення питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності на роботодавцеві лежить обов`язок щодо визначення: в чому конкретно проявилося порушення працівником трудової дисципліні з додержанням власником або уповноваженим ним органом, передбачених статтями 147-149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, зазначення фактичних обставин вчинення дисциплінарного проступку. Для накладення дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 2017 року Позивач працює на посаді завідувача сектору - страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків Управління.

Матеріали справи містять Посадову інструкцію завідувача сектору - страхового експерта з охорони праці сектору профілактики та розслідувань нещасних випадків відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, яка затверджена В.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві ОСОБА_7 01.04.2019 р. та містить підпис ОСОБА_2 про ознайомлення з нею (т. 1 а.с. 104-107). Відповідно до змісту якої:

1.4. Завідувач сектору підпорядковується безпосередньо начальнику відділу;

1.5. Завідувач сектору в процесі виконання своїх посадових обов`язків керується: Конституцією України, указами Президента України, Кодексом законів про правцю України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та ін..

З Розділу 2 якої вбачається його завдання та обов`язки, зокрема п. 2.1 встановлено, що завідувач сектору забезпечує опрацювання, оперативний облік та систематизацію отриманих повідомлень про нещасні випадки, що сталися на підприємствах та ін. Згідно п. 2.5. він забезпечує: оперативний облік та контроль за розслідуваннями нещасних випадків та їх результатами, з залученням до справ копій підтверджуючих документів чи відповідної інформації; надання у визначені строки звітності та аналітичної інформації з основних напрямів своєї діяльності; проведення моніторингу та розширеного аналізу виробничого травматизму; ведення та формування Реєстру нещасних випадків на виробництві, тощо.

Розділом 4 Посадової інструкції передбачена відповідальність, зокрема завідувач сектору несе персональну відповідальність за результати діяльності сектору в частині покладених на сектор завдань, а також: за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків та ін. Неналежне виконання завідувачем сектору посадових обов`язків визначених цією Посадовою інструкцією, перевищення повноважень або зловживання ними, порушення вимог законодавчих чи нормативно-правових актів, може служити підставою для притягнення його до відповідальності згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 статті 78 ЦПК України).

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд звертає увагу на ті обставини, що при притягненні до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 відповідачем застосований найменш суворий захід стягнення передбачений ст. 147 КЗпП.

Посилання позивача про не ознайомлення з Посадовою інструкцією та, що працівники відділу по роботі з персоналом Управління за вказівкою ОСОБА_7 йому навмисно не надали є тільки його твердженням, оскільки Посадова інструкція містить його підпис про ознайомлення з нею, а згідно з ДСТУ 4163:2020 відмітка про ознайомлення з документом свідчить про факт ознайомлення працівників зі змістом управлінської дії стосовно нього.

Також спростовується і твердження позивача щодо заборони іншим працівникам відділу контактувати з ним з робочих питань, що обумовило неможливість отримання необхідної інформації для здійснення дорученої йому роботи, оскільки до його посадових обов`язків входить оперативний облік та контроль за розслідуваннями, відповідальне зберігання наданих матеріалів розслідувань та внесення відповідної інформації в електронну базу та журнал обліку нещасних випадків, надання у визначені строки звітності та аналітичної інформації основних напрямів своєї діяльності, тощо.

Суд також відхиляє твердження позивача щодо упередженого ставлення до нього у зв`язку з оскарженням в судовому порядку його дружиною ОСОБА_6 звільнення, оскільки це твердження спростовується Протоколом засідання комісії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві з службового розслідування від 16.09.2020 р., Актом службового розслідування від 17.09.2020 року та стенограмами від 08.09.2020 та 10.09.2020 року.

Суд також критично відноситься до твердження позивача щодо ненадання ним пояснень по службовій записці, оскільки з долученої стенограми від 23.10.2020 року вбачається, що йому був наданий час для ознайомлення та надання пояснень в письмовому вигляді, які матеріали справи не містять. Однак матеріали справи містять належним чином оформлений Акт про відмову надання письмових пояснень.

Також суд не приймає до уваги пояснювальну записку ОСОБА_2 від 02.12.2020 р., оскільки позивачем надано свої пояснення вже після того, як керівництвом відносно нього було винесено наказ № 902к від 23.10.2020 р., і не могли бути враховані при прийнятті вказаного рішення, а тому посилання на них є безпідставними.

Також суд не приймає до уваги твердження позивача про видачу наказу про оголошення догани неуповноваженою особою, оскільки матеріали справи містять накази про покладення виконання обов`язків начальника Управління на ОСОБА_7 № 02-149-к від 22.12.2018 та № 02-23-к від 26.03.2019 р. не оскаржувалися та законної сили не втрачали. Окрім того, питання відповідності наказів вимогам чинного законодавства не є предметом даного спору та не є обставинами встановленими судовими рішеннями чи підкріпленими будь-якими іншими доказами поданими Позивачем. Не приймається до уваги твердження позивача про порушення керівництвом Відповідача запроваджених на державному рівні противоепідеміологічних заходів, оскільки судове засідання, яке було призначене 23.10.2020 р., відкладено Управлінням з метою уникнення ризиків поширення епідеміологічної ситуації працівниками Управління у зв`язку з чим подавалося клопотання про відкладення розгляду судових справ де Управління було стороною.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому розгляді, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.08.2024 року.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 92/2)

Суддя М.Б. Баличева