Рішення № 120792446, 24.04.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1136/24

№ 2-а/183/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

в с т а н о в и в:

05 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Інспектора відділу регіональної патрульної поліції Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Левоненка Іллі Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.

15 лютого 2024 року на виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся з позовною заявою в новій редакції, згідно якої усунув недоліки первісної.

В обґрунтування позову, ОСОБА_1 посилався на те, що 26 січня 2024року інспектором відділу регіональної патрульної поліції Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Левоненко І.С. винесена постанова серії ББА № 303261 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510,00грн.

Адміністративне правопорушення виразилось у тому, що він 26 січня 2024 року о 13.30 год., керуючи транспортним засобом Mercedes Benz GLE 400, державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі на блокпоста «Обухівка» Дніпропетровської області, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР.

З даноюпостановою інспекторапозивач непогоджується,оскільки вонанеобґрунтована,недоведена,а інкримінуємейому правопорушенняне підтверджуєтьсяжодним доказом.Зазначив,що підчас винесенняпостанови інспекторвзагалі нерозібрався ізситуацією,яка сталася,та належнимчином недослідив всіхобставин справи.На думкупозивача,інспектору здалося,що позивачначебто порушивправила дорожньогоруху -був непристебнутий ременембезпеки підчас руху. ОСОБА_1 наголошує натому,що підчас рухувін бувпристебнутий ременембезпеки,а вжепісля того,як йогозупинив інспектор,він його відстібнувдля того,щоб дістатитехнічний паспортна транспортнийзасіб таводійське посвідчення.На проханняпозивача інспекторомбуло надановідеозапису збоді-камери,під часперегляду якого позивач не побачив факту порушення ним п. 2.3 «в» ПДР.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до статті 262 КАС України, 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 3. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного провадження не проводиться. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в якому посилався на правомірність ухваленої інспектором ОСОБА_2 постанови з дотриманням процедури її складення та наявності всіх доказів вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі. Зокрема, до відзиву додав оптичний диск DVD-R4,7 GB з відеозаписом із боді-камери, що був покладений в основу прийняття інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та перевіривши достатність наявних у справі доказів для їх встановлення, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 січня 2024року інспектором відділу регіональної патрульної поліції Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Левоненко І.С. винесена постанова серії ББА № 303261 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510,00грн.

Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 26 січня 2024 року о 13.30 год., керуючи транспортним засобом Mercedes Benz GLE 400, державний номерний знак НОМЕР_1 , на блокпосту «Обухівка» Дніпропетровської області, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом позову, позивач визнає, що при оформленні оскаржуваної постанови він не вносив письмові заперечення до постанови і не надавав такі заперечення на окремому аркуші.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені Кодексом Українипро адміністративніправопорушення (далі-КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 9КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, визначені ст.121 КУпАП.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух»визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу.

Пунктом 1.3Правил дорожнього рухуУкраїни зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Згідно п. 2.3 «в»ПДРводій для забезпечення безпеки дорожньогоруху зобов`язаний , зокрема на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно п. 2.4Правил дорожнього рухуУкраїни, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Частина 5статті 121КУпАП передбачає порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати іншіобставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбаченост. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський можезупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушивПравила дорожнього руху.

Згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідност. 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Статтею 72 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2ст.77КАС Українивстановлено,що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283та284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відтворений в судовому засіданні диск DVD-R 4,7 GB з відеозаписом із боді-камери, який був покладений в основу прийняття інспектором патрульної поліції рішення щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП свідчить про те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (про те, що позивач не був пристебнутий ременем безпеки) мали місце. Так, згідно відеозапису вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував у салоні транспортного засобу не пристебнутий ременем безпеки як під час руху, так і під час зупинки його інспектором, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови серії ББА № 303261 від 26 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З урахуванням вище встановленого суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративні правопорушення була ухвалена інспекторомі з врахуванням принципу правомірної адміністративної поведінки, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно із ст.288КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Так, приписами п. 3 ч. 1 ст.293КУпАП передбачено, що в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

За правилами ч. 3 ст. 286КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішеннясуб`єкта владнихповноважень беззмін,а позовнузаяву беззадоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, даючи оцінку наявним у справі письмовим доказам, судом встановлено, що адміністративне стягнення застосовано інспектором у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для скасувати рішення суб`єкта владних повноважень відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства. Доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5ст.121КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без задоволення.

Згідно дост. 139 КАС України,у зв`язку з відмовою в позові, судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 73, 77,79, 120,139,241-246,250-251, 257-263,268-271, 286, 297 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, адреса місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 24 квітня 2024 року.

Суддя Д. І. Городецький