Ухвала суду № 120792053, 25.07.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/6853/24

Номер провадження 1-кп/201/823/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Дніпро

вул. Гусенко, 13

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах кримінального провадження, внесеного 26 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650000819 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 26 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650000819 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор ОСОБА_3 посилалася на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком на 1 рік, підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів саме в період іспитового строку, визначеного вказаним вироком, що вказує на те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також прокурор посилаючись на обізнаність обвинуваченого щодо анкетних відомостей та місця проживання потерпілої і свідків у цьому кримінальному провадженні, вважає, що ОСОБА_4 може здійснювати психологічний тиск на цих осіб.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просила клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила його задовольнити та продовжити застосований відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підтвердження викладених у клопотанні доводів надала належним чином завірені копії судового рішення слідчого судді щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2023 року відносно обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем мешкання дідуся, який є його опікуном. До затримання проживав в орендованій квартирі за вказаною в обвинувальному акті адресом.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечення сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 176 КПК Українипередбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зіст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того,статтею 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставінаданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2024 року, з можливістю внесення застави у розмірі 60560 гривень.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні окрім іншого тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Поряд із цим, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, зареєстрований у тимчасово окупованому АДРЕСА_3 .

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , який раніше судимий вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком на 1 рік, підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів саме в період іспитового строку, визначеного вказаним вироком, що вказує на те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Поряд із цим, суд не може врахувати посилання прокурора у клопотанні на наявність передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженню, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цього ризику.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України і кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 02 серпня 2024 року вважає за доцільне продовжити тримання останніх під вартою строком на 60 днів до 22 вересня 2024 року включно.

В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та обставини злочинів, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 60 560 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 314-315, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 22 вересня 2024 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 під вартою, є 22 вересня 2024 року включно.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі у розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560, 00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду у якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти суд про зміну місця проживання; не відлучатися з м. Дніпра без дозволу суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 13 годині 30 хвилин 26 липня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1