Рішення № 120791884, 02.08.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2445/24

Провадження № 2/210/1084/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 серпня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом 15 років працював на підприємстві Відповідача, з них: 07.07.2008 року по 24.02.2023 року - барильєтником (загрузка печей) коксового цеха № 1 коксохімічного виробництва дільниці «Газове господарство і обігрів» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

При роботі барильєтника, позивач обслуговував газозбірники, газоскідні свічки і стояки на коксових батареях, очищав газовивідну арматуру від відкладень смоли і графіту, забезпечував працездатність систем зрошення клапанових коробок, газозбірників і перекидних газопроводів аміакопроводів, систем пневмоущільнення кришок стояків, системи гідрозмиву смоли і фусів з газозбірників, систем гідроуїцильнення розтрубних з`єднань, прибирав робочі майданчики газозбірника, прибирав верх коксової батареї між газовивідними стояками за допомогою ручного інструменту.

Відповідно до Медичного висновку №38 Лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» позивачу було установлено такі професійні захворювання: Радикулопатія попереково-крижова L4,L5,S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні гриж дисків L4- L 5, L-5- S1, стійким больовим та м`язово - тонічним синдромами часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого-третього ступеня), фаза загострення. Стан після інтерламінарної дискектомії (04.08.2022) L5-S1 ліворуч.

Захворювання професійне 29.06.2023 року. Ступінь важкості хвороби уточнена на підставі прогресуючого розвитку захворювання підтвердженої клінічною картиною, прогресуючого розвитку нейродистрофії, тривалого стажу роботи в умовах виробничих шкідливостей характерних змін на МРТ.

Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої

стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня. Захворювання

професійне 29.06.2023 року.

Згідно даних Інформаційної довідки умов праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) № ПС-3.1/11955-23 від 18.05.2023 року, затверджено Начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці В. Трегубенком на робочому місці позивача, барильєтника основними шкідливими факторами є важкість праці, пил фіброгенної дії, хімічні речовини, шум, мікроклімат, напруженість праці, які мають місце при виконанні основних технологічних операцій.

Умови праці на робочому місці позивача відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» по вмісту пилу та хімічним речовинам в повітрі робочої зони до 4 класу (небезпечні), по рівню шуму - до 3 класу 3 ступеня (шкідливі), по мікроклімату до 3 класу 2 ступеня (шкідливі), по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі), по напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення захворювання від 20.07.2023 року підставою в позивача професійного захворювання стало, те що він працюючи барильєтником з 07.07.2008 року по 24.02.2023 року, виконував роботи з обслуговування газозбірників газоскідних свічок, стояків на коксових батареях, очищав газовивідну арматуру від відкладення смоли і графіту, забезпечував працездатність систем зрошення клапанових коробок газозбірників і перекидних газопроводів, аміакопроводів, систем пневмоущільнення кришок стояків, системи гідрозмиву смоли і фусів з газозбірників, систем гідроущильнення розтруби з`єднань, прибирав робочі майданчики газозбірника, прибирав верх коксової батареї мі газовивідними стояками за допомогою ручного інструменту, внаслідок чого підпадав під дію шкідливих виробничих факторів, таких як важкість праці, пил та шкідливі хімічні речовин параметри яких перевищували нормативні.

Пунктом 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено, що причиною виникнення в позивача професійного захворювання і важкість праці: величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажі докладанні зусиль за участі м`язів тулуба та ніг становило 144 576 кг/с при нормативному значенні до 70 000 кг/с, величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантаж докладанні зусиль за участі м`язів тулуба та ніг становило 268 400 кг/с при нормативному значенні до 100 000 кг/с, робоча поза: незручна 33,4-37% робочої зміни при нормативно значенні до 25%, нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну: 120-250 разів за зміну при нормативному значенні 100 разів за зміну, пил: концентрація пилу вуглецю: кок- кам`яновугільний, нековий, нафтовий, сланцевий становила 8.5-15,2 мг/мЗ, при нормативно 6,0 мг/м3.

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, які характеризувалися наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищували граничнодопустимі норми, через недосконалість робочого місця, з вини Відповідача, позивач отримав хронічні професійні захворювання.

21.09.2023 року первинно Обласною МСЕК №2 позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 30% (20% радикулопатія, 10% ХОЗЛ).

04.04.2024 року позивач повторно пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було визначено - 60% (50% - радикулопатія, 10% -ХОЗЛ) з переоглядом 10.03.2026 року, та 3 група інвалідності з 04.04.2024 року з переоглядом 10.03.2026 року.

На даний час позивача постійно турбує стійкий біль в попереку та хребті, біль віддається в ліву ногу, обмеження рухів в колінах та суглобах, крутячий біль, загальна слабкість, утруднена хода, задишка при фізичному навантаженні, вологий довготривалий кашель. Внаслідок отриманого професійного захворювання, позивач змушений постійно бути під наглядом лікарів, щороку проходити стаціонарне лікування для підтримання свого здоров`я, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування.

У зв`язку з отриманим професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою та постійними болями. Стан здоров`я не дає змоги тривалий час виконувати фізичну роботу, довго сидіти в одному положенні, погано переносить спеку та холод, адже суглоби швидко реагують на зміну температури і починається біль. При найменшому охолодженні загострюється захворювання легень, тому позивач часто хворіє на запалення легень та бронхіт. Ночами довгий час може не спати з-за болю, постійно користується медикаментами полегшуючими його страждання. Попри вік та стан здоров`я позивача, йому важко влаштуватися на роботу, щоб матеріально допомагати сім`ї.

Тривалий процес лікування захворювання, пов`язаного з виробництвом, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. Він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані поганим самопочуттям та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманого ушкодження здоров`я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача, що позбавляє його можливості жити нормальним життям.

Тому, виходячи із зазначеного розрахунку та глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, керуючись принципом розумності та справедливості, розмір спричиненої моральної шкоди позивач оцінює в 355000 гривень, що на його думку буде еквівалентним завданим йому моральних страждань і достатнім для їх відшкодування.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву.

10 червня 2024 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 , згідно якого останній просить в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання у розмірі 355000,00 грн. відмовити у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що позивач при пред`явленні вимог про стягнення моральної шкоди має довести в чому полягає завдана шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її заподіяно, з яких міркувань виходив позивач визначаючи розмір шкоди, та якими доказами він це підтверджує. Однак, твердження позивача, які складають зміст позовної щодо вимог про стягнення моральної школи, є не що інше, як припущення можливого розміру заподіяної шкоди, оскільки вони не підтверджується жодним належним та допустимим доказом, навіть словесно в своєму змісті позовної заяви позивач не вказав, у чому саме проявляються душевні страждання їх глибина та тривалість, як це відобразилось у його повсякденному житті. Позивачем не було надано жодного доказу в обґрунтування своїх доводів з урахуванням характеру і обсягу душевних страждань, взагалі не вмотивовано та не обґрунтовано висновок щодо розміру морального відшкодування. На підтвердження зазначеного вище, позивач не надає суду будь-яких належних та допустимих доказів, що вказували б на те, що він дійсно зазнає моральних страждань, оскільки позивачем не доведено вину відповідача щодо завдання йому шкоди в наслідок якої у нього виникло б право на відшкодування моральної шкоди, а відтак у позивача апріорі не може виникнути моральних страждань без існування завданої йому шкоди. За таких обставин ПАТ «АМКР» вважає вимоги позивача щодо сплати йому моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, такими, що є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача 15 років, з них: 07.07.2008 року по 24.02.2023 року - барильєтником (загрузка печей) коксового цеха № 1 коксохімічного виробництва дільниці «Газове господарство і обігрів» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 7-8).

Згідно з висновком про умови праці працівника, затвердженого 18.05.2023 року, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України 08.04.2014 року №248, умови праці ОСОБА_1 відносяться до 4 класу «Небезпечні». Відсутні дані про умови праці за період роботи з 01.08.2007 року по 30.05.2008 року слюсар дільниці механізації ТОВ «КОКСОХІМ РЕМОНТ». По назві професій та при відсутності характеристик факторів виробничого середовища і трудового процесу, зробити висновки умови праці та використовувати дані по аналогічним робочим місцям неможливо. (а.с.12, зворот).

З Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання Форми П-4 від 20.07.2023 року встановлено, що хронічне професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин. Працюючи барильєтником коксового цеху №1 коксохімічного виробництва ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» з 07.07.2008 року по 24.02.2023 року ОСОБА_1 виконував робот із обслуговування газозбірників, газоскідних свічок та стояків на коксових батареях, очищення газовивідної арматуру від відкладення смоли і графіту, забезпечував працездатність систем зрошення клапанових коробок газозбірників і перекидних газопроводів, аміакопроводів, систем пнемо-ущільнення кришок стояків, системи гідрозмиву смоли і фусів з газозбірників, систем гідроущильнення розтруби з`єднань, прибирав робочі майданчики газозбірника, прибирав верх коксової батареї мі газовивідними стояками за допомогою ручного інструменту, внаслідок чого підпадав під дію шкідливих виробничих факторів, таких як важкість праці, пил та шкідливі хімічні речовин параметри яких перевищували нормативні. (а.с. 15.).

За результатами первинно огляду обласною МСЕК № 2 від 21.09.2023 року відповідно до довідки серії 12ААА №129714 позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 30% (20% радикулопатія, 10% ХОЗЛ) з 04.09.2023 року по 01.10.2024 року з датою переогляду 10.09.2024 року. 04.04.2024 року.

При повторному переогляді позивачу було визначено - 60% (50% - радикулопатія, 10% -ХОЗЛ) з переоглядом 10.03.2026 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА № 129982 від 04.04.2024 р. та 3 група інвалідності з 04.04.2024 року, що підтверджується довідкою МСЕК Серія 12ААГ № 558416 від 04.04.2024 року з переоглядом 10.03.2026 року. (а.с. 18-20).

Згідно з ст.4ЗУ «Проохорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до вимог ст.173КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з нормами Конституції України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Водночас, пунктом 13 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Так, Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання Форми П-4 від 20.07.2023 року підтверджено факт отримання професійного захворювання позивачем саме при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються письмовими матеріалами справи (а.с. 21-35).

Виходячи з норм ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Суд приймає до уваги зазначені у позовній заяві обставини про те, що у зв`язку з захворюванням було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.23ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками професійного захворювання порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв`язки, що в свою чергу призвело до моральних страждань.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного зв`язку.

Оскільки в письмових матеріалах справи всі перелічені умови знайшли своє відображення, оскільки позивач отримав професійне захворювання безпосередньо через виконання трудових обов`язків, тобто підприємство належним чином не забезпечило безпечних умов праці, суд погоджується з необхідністю грошового відшкодування, пов`язаного зі спричиненням моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, отримання професійного захворювання, безумовно, змінила його нормальний життєвий ритм.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Тому, при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим стягнути на його користь з відповідача 200000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Відповідно до ст.141ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000,00 (двісті тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, на користь держави судові витрати в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 02 серпня 2024 року.

Суддя: В. Є. Сільченко