Рішення № 120789139, 24.07.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/1226/24

2/465/1838/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

за участю секретаря судового засідання Балаболки В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представниця відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту, що померлий ОСОБА_6 є батьком позивача.

В обгрунтування позовної заяви вказує на те, що ОСОБА_5 проживалаз ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю.Під часспільного проживанняу нихнародився син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свідоцтвіпро народженнясерії НОМЕР_1 від 01.08.1995року усина ОСОБА_8 зіслів ОСОБА_5 було зазначенопрізвище ОСОБА_9 ,а побатькові,батька - ОСОБА_6 . ОСОБА_5 та ОСОБА_6 невстигли зареєструватишлюб зогляду нате,що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 у віці26років помер.При цьому,при житті ОСОБА_6 визнавав ОСОБА_3 своїмсином,опікувався тадопомагав уйого вихованні,не ухилявсявід виконаннябатьківських обов`язків.Протягом всьогоподружнього,сімейного життявони такі незареєстрували шлюб,однак,разом виховувалидитину,вели спільнегосподарство,разом організовувалисвій побут,проводили дозвілля.Із фото,які долученідо заявивбачається,що померлий ОСОБА_6 неодноразово проводив час із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Зазначає,що ОСОБА_6 перебував вродинних стосункахз ОСОБА_5 та єбатьком ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ,померла мати ОСОБА_6 ОСОБА_10 яка булабабусею ОСОБА_3 .Після смертібабусі ОСОБА_10 ,відкрилася спадщинау виглядіквартири,єдиним спадкоємцемякої є ОСОБА_3 .В подальшомупозивачу сталовідомо,що приватнимнотаріусом Львівськогоміського нотаріальногоокругу ЮрківО.М.була відкритаспадкова справа ОСОБА_10 .

Для оформленняспадщини ОСОБА_3 звернулася доприватного НотаріусаЛьвівського міськогонотаріального округуЮрків О.М.з приводуподання заявипро Прийняттяспадщини,але йомубуло роз`яснено,про те,що зогляду нате,що всвідоцтві пронародження серії НОМЕР_1 від 01.08.1995року вказанопрізвище ОСОБА_9 ,не можливовстановити,що ОСОБА_6 був батьком ОСОБА_3 ,а відповідноостанній єонуком померлої ОСОБА_10 .Таким чином,встановлення батьківстванеобхідне дляоформлення спадщинина ОСОБА_3 після смертібабусі унотаріальному порядку. Крім цього,приватний нотаріусЛьвівського міськогонотаріального округуЮрків О.М.повідомила,що донеї звернуласьневідома Позивачуособа іззаявою провступ успадщину зазаповітом. 3копії заповітуномер вреєстрі 168від 03.03.2016року посвідченогоприватним нотаріусомЛьвівського міськогонотаріального округуЛуцевич Мар`яноюДмитрівною Позивачустало відомо,що ОСОБА_10 ніби заповіла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 належну їїквартиру яка АДРЕСА_1 .знаходиться заадресою:м. Вважаючи заповіт ОСОБА_10 посвідченийприватним нотаріусомЛьвівського міськогонотаріального округуЛуцевич Мар`яноюДмитрівною вреєстрі заномером 168від 03.03.2016року незаконним, ОСОБА_3 звернувсядо Личаківськогорайонного судум.Львова зпозовною заявоюпро визнаннянедійсним заповіту(справа№463/5630/23).

Просить визнати померлого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та внестизміни доактового записупро народження ОСОБА_3 №4318від 01серпня 1995року тавказати вграфі «Відомостіпро батька»-« ОСОБА_6 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

В ході розгляду справи представник позивача зменшив позовні вимоги шляхом уточнення позовних вимог та просить суд встановити факт батьківства, а саме, що померлий ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись з поданим позовом, від представниці відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначає, що позивачем не долучено до позовної заяви та не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які з достовірністю підтверджували, що його мати та ОСОБА_6 спільно проживали й вели спільне господарство до його народження, спільно виховували та утримували його, а також, що померлий ОСОБА_6 за жититя визнавав позивача своїм сином.

Також увідзиві вказує,що відповіднодо відповідінаданої ВідділомРАЦС ум.Львові від25травня 2023р.представнику позивача-адвокату ТихоходМ.М.,яка долученадо позовноїзаяви,згідно данихтравня реєструактів цивільногостану громадяннаявний актовийзапис просмерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ,натомість упозовній заявіпозивач проситьвстановити батьківствота визнати ОСОБА_6 батьком ОСОБА_3 .Про такурозбіжність такожзазначає ВідділДРАЦС ум.Львовіу своїхпоясненнях від28лютого 2024р.наданих судуписьмово. 3аналізу доказівподаних позивачемне можназробити беззаперечнийвисновок щодоспільного утриманняабо вихованняпозивача матір`юта померлим ОСОБА_6 ,які бмали усталенийта систематичнийхарактер. Відтак, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , ВДРАЦС у м. Львові західного міжрегіонального управління МЮ про визнання батьківства до задоволення не підлягає.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив такий задоволити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представниця відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову, просила відмовити у такому. Надала пояснення аналогічні викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 являвся її цивільним чоловіком. Разом проживали в АДРЕСА_2 . В 1995 році в них народився спільний син ОСОБА_12 (позивач). Шлюб не оформляли так як хотіли заробити гроші щоб справити весілля, але потім ОСОБА_6 захворів і помер. Сина ОСОБА_13 записала в РАЦСі на своє призвище, так як реєструвала його сама і так їй підказали працівники РАЦСу. По батькові вказала ОСОБА_14 . На фотографіях що долучені до матеріалів справи зображені вона з ОСОБА_15 та їхнім спільним сином ОСОБА_12 . Просила позов задоволити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що знає позивача як сина ОСОБА_17 та ОСОБА_6 . Вони дружили сім`ями, так як зналися з ОСОБА_18 ще з дитинства. Бачила що ОСОБА_19 дуже добре ставився до свого сина ОСОБА_12 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що ОСОБА_5 є її подружкою, разом ходили до школи в м.Львові. ОСОБА_21 познайомилась з ОСОБА_15 у 16 років. Разом проживали на вул.Пулюя в м.Львові. ОСОБА_21 завагітніла ОСОБА_12 . Ходили один до одного в гості, планували одружитись, але ОСОБА_19 захворів і помер у молодому віці. На самих хрестинах ОСОБА_12 присутня не була, але була присутня на його дні народженні. Знає що хресними батьками ОСОБА_12 були ОСОБА_22 і ОСОБА_23 . Може ствердно сказати, що ОСОБА_12 є сином ОСОБА_6 , адже все відбувалося на її очах.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що являється мамою ОСОБА_17 та бабусею позивача. Її донька проживала разом з ОСОБА_25 . В них народився син ОСОБА_12 . Донька ОСОБА_21 не розписалася з ОСОБА_14 через батька останнього ОСОБА_26 , який хотів велике весілля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що знав ОСОБА_6 . Про ОСОБА_21 дізнався, коли ОСОБА_19 почав з нею зустрічатись, а потім разом проживати. В них народився спільний син ОСОБА_12 . Ходили один до одного в гості. Спілкувався з їхньою сім`єю до смерті ОСОБА_19 у 1998 році.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного із доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається зі змісту ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачем 23.05.2023 року до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юрків О.М. подано заяву про прийняття спадщини за законом. У даній заяві позивач ОСОБА_3 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла його бабуся ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9 і спадщину він приймає.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 від 01.08.1995 року в графі батько зроблено запис ОСОБА_24 .

Відповідно до ухвали від 12.07.2023 року в провадженні Личаківського районного суду м.Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юрків О.М. про визнання недійсним заповіту.

Згідно заповіту від 03.03.2016 року посвідченого Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Луцевич М.Д., належну ОСОБА_10 квартиру в АДРЕСА_1 а остання заповіла ОСОБА_4 .

З метою реалізації права на спадкування за законом, позивач звернувся до суду про встановлення факту родинних відносин з померлим ОСОБА_6 після смерті матері якого відкрилася спадщина, і факт таких родинних відносин заперечує відповідач.

Оскільки позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , тобто до набрання чинності Сімейного кодексу України, то на думку суду, до спірних правовідносин слід застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім`ю України.

За змістом ст.53 КпШС України, походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як зазначено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», яка була діючою на час дії КпШС України, згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_3 - задоволити.

Встановити факт, що померлий ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиці, ЄДРПОУ:19170503, адреса: м. Львів, вул. І.Франка, буд.157.

Повний текст рішення виготовлено 02.08.2024р.

Суддя Дзеньдзюра С.М.