Постанова № 120788483, 05.08.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/914/24

Номер провадження 3/220/488/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліції №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2024 р. о 18 год. 30 хв. в с.Шевченко, Волноваського району, Донецької області по вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом та скоїв дане правопорушення вдруге протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб-порталі Судової влади, а тому останній вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. Судові повістки повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідност. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимогст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вина, у зазначеному вище адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 799869 від 27.05.2024 р. в якому викладені обставини скоєного правопорушення;

- копією постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.03.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- відеозаписом правопорушення, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Порушення вимог даного пункту Правил дорожнього руху тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, тобто керуючи автомобілем не мав права керування таким транспортним засобом, при цьому протягом календарного року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, що підтверджується копією постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.03.2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова БАД №726306 від 03.03.2023 р.).

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторно протягом року керував транспортним засобом будучі позбавленим права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, який не працює, відсутність даних, які б з негативного боку його характеризували, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням прав керування транспортними засобами, без оплатного транспортного засобу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч. 5 ст. 126 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн.00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк шість років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.М. Якішина