Ухвала суду № 12078569, 09.09.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 р. Справа № 66383/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Обрізка І.М., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання Куземському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2009 року в справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Електро»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді місяці 2008 року позивач звернувся з позовом до суду, з якого вбачається, що 21 листопада 2008 року ЗАТ «Електро»отримало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі міста Львова від 21 листопада 2008 року № 0002582321/0 про визначення податкового зобовязання та застосування штрафної санкції з податку на додану вартість в сумі 52500,00 гривень, в тому числі за основним платежем 35000,00 гривень, за штрафними санкціями 17500,00 гривень. Зазначене повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 12 листопада 2008 року № 842/23- 209/00132486.У пункті 3.2.2 акта перевірки стверджується про те, що ЗАТ»Електро»зайво включило до податкового кредиту ПДВ в розмірі 35000,00 гривень, сплачене у складі вартості юридичних послуг, наданих Позивачу ПП «Аваль-Гарант».Позивач зазначає, що юридичні послуги, надані ЗАТ «Електро»юридичною фірмою ПП «Аваль-Гарант»відповідно до умов Договору № ЗАТ-08 від 08.03.2008 року повязані з усуненням перешкод в організації, веденні виробничої діяльності та продажу товарів, робіт, послуг. Виконавець надавав юридичні послуги, повязані із захистом товариства в судових та інших органах влади від недобросовісного поглинання та захоплення з боку певних осіб, яке могло призвести до повної зупинки та припинення господарської діяльності підприємства. Факт наданих юридичних послуг засвідчується належним чином оформленим актом виконаних робіт №1 від 10 квітня 2008 року, в якому розписана номенклатура наданих послуг і присутні всі обовязкові реквізити, передбачені вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996 від 16 липня 1999 року. Позивач ставив питання визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.11.2008 року № 0002582321/0 про визначення податкового зобовязання та застосування штрафної санкції з податку на додану вартість у сумі 52500,00 гривень, в тому числі за основним платежем 35000,00 гривень, за штрафними санкціями - 17500,00 гривень.

У запереченні на позов ДПІ у Сихівському районі міста Львова зазначає, що понесені витрати на придбання у ПП «Аваль- Гарант»юридичних послуг у другому кварталі 2008 року на суму 240000, 00 гривень, в тому числі ПДВ 35000,00 гривень не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг. Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У поясненні від 28.04.2009 року представник ДПІ у Сихівському районі міста Львова зазначає, що жоден з наданих документів не містить підтвердження повязаності витрат, понесених Позивачем згідно з договором №ЗАТ-08 від 03.03.08 року із фактичною діяльністю позивача саме із будівельно-монтажними роботами мереж електропостачання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2009 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002582321/0 від 21.11.2008 року в повному обсязі з моменту його прийняття. Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що в акті перевірки (а.с.22) зазначено, що ПП «Аваль Гарант»надало ЗАТ «Електро»юридичні послуги. Факт наданих юридичних послуг засвідчується належним чином оформленим актом виконаних робіт №1 від 10 квітня 2008 року, як первинного облікового документу.

На згадане рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга Державною податковою інспекцією у Сихівському районі міста Львова. Апелянт, зокрема, вказує на те, що до перевірки не було надано жодного документу, а акт виконаних робіт не містить жодних відомостей, які б підтверджували фактичну повязаність отриманих від ПП «Аваль-Гарант»юридичних послуг із господарською діяльністю підприємства, тобто із фактичними господарськими процесами, які є підставою для отримання підприємством доходів, та на виконання яких спрямовано роботу виробничих потужностей підприємства, а саме з операцій із здавання приміщень в оренду, транспортними перевезеннями, будівельно - монтажних мереж електропостачання.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

На підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю розуміється зазначена діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків та не є обмеженою в часі. Тому, будь-який період, який передує звітному, є попереднім щодо звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Верховний Суд України орієнтує суди на те, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування (ЛІГА-Закон;Постанова Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року-Справа за позовом ТзОВ «Добриня і К»).

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст.69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як випливає із матеріалів справи, між ПП «Альфа-Гарант»та ЗАТ «Електро»укладено договір про надання юридичних послуг №ЗАТ-08 від 03.03.08 року на загальну суму 570000,00 гривень. Позивачем включено до податкового кредиту ПДВ з вартості обумовлених Договором послуг на підставі податкових накладних №3 від 08.04.08 року та №4 від 18 квітня 2008 року на загальну суму 210000,00 гривень.

Колегія суддів не погоджується з тим, що з наданих Позивачем 24 документів лише шість безпосередньо стосуються виконання умов даного договору і вказані як надані в Акті виконаних робіт. Тому колегія суддів не погоджується з апелянтом в тому, що віднесення вартості спеціальних заходів до податкового кредиту є безпідставним, так як без розкриття змісту цих заходів неможливо встановити їх повязаність із господарською діяльністю Позивача, що у відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є обовязковою умовою для формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції в належній мірі зясував, чи надавалися фактично юридичні послуги, у яких обсягах, розмежував їх вартість, зясував, яким чином формувалася їхня вартість.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що на виконання договору позивачем, оплата проведена у повному обсязі шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.04.2008 року, видане ПП «Аваль-Гарант»є підтвердженням того, що останній мав право виписувати податкові накладні за наслідком наданих послуг (виконаних робіт) та їх оплати.

Тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо реальності наданих послуг, наявності правових та фактичних підстав для віднесення витрат з придбання послуг до складу валових, можна визнати правомірним віднесення до складу валових витрат, витрати з придбання послуг та, відповідно право на формування податкового кредиту.

Пункт 9.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, визначають вартість яких саме послуг з викладених у Акті виконаних робіт включена до податкових накладних, на підставі яких Позивач сформував податковий кредит, так як до податкових накладних включено частину коштів, сплата яких була обумовлена договором.

Згідно акту виконаних робіт №1 до договору про надання юридичних послуг №ЗАТ-08 від 03.03.2008 року підписання даного Акту виконаних робіт, Замовник запевнив, що претензії щодо виконання умов Договору до Виконавця відсутні.

На підставі приписів вказаних у п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд апеляційної інстанції констатує, що юридичні послуги, які надавалися позивачу, були спрямовані на збереження господарської діяльності позивача та запобігання рейдерському захопленню товариства, які в подальшому в результаті втілення плану розроблених заходів, забезпечили подальше нормальне функціонування господарської діяльності позивача. Витрати, понесені при цьому, безпосередньо повязані із здійсненням господарської діяльності.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду першої інстанції є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196. 198 ч.1 п.3, 200 п.1 ч.1, 205 ч.1; 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2009 року по справі №2а-10111/08/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, а у разі складення в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя І.О.Яворський

Судді І.М. Обрізко

В.П. Сапіга

Повний текст

виготовлено та підписано

14.09.2010 р.