Ухвала суду № 120779979, 31.07.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2024 року Справа №200/5119/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , щодо невиплати компенсації втрати частини доходу та щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок - протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, відповідно зазначеним банком у заяві реквізитам;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 року по 31.03.2024 року за невиплачені суми пенсійних виплат, з 31.03.2024 року за невиплату пенсії у встановленому законом розмірі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України від 09.11.2023 року № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.

Позивачкою у позовній заяві заявлені вимоги про визнання протиправною відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії позивачці, щодо невиплати компенсації втрати частини доходів позивачці та щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок - протиправною, а також про зобов`язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивачці та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, відповідно до зазначеним у заяві реквізитам, та про зобов`язання відповідача виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом установлено, що дану позовну заяву разом із додатками подано до суду засобами "Електронного кабінету" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з цим позовом до адміністративного суду, становить 968,96 грн.

Проте документа про сплату судового збору позивачкою до позовної заяви не додано.

Водночас, у позовній заяві позивачкою заявлено клопотання, у якому вона просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання позову.

Заявлене клопотання мотивовано тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки - фізичної особи за попередній календарний рік, скрутним майновим станом позивачки, її похилим віком та соціальним характером цього спору.

До позовної заяви позивачкою додано довідку з органу державної податкової служби України від 19.07.2024 року про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якої за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року відсутні доходи.

Інших доказів на підтвердження майнового стану позивачкою до суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, а також відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Наведений вище перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони та за відсутності інших умов, передбачених Законом України "Про судовий збір".

Водночас зазначеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити розмір судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, але таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, згідно з якою в якості однієї із засад судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейська конвенція з прав людини, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

У розумінні положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати можуть мати місце лише за наявності виключних обставин, і сторона має довести існування фінансових труднощів.

При цьому відповідно до частини 1 статті 77 КАС України особа, що подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору за подання позову в установленому законодавством порядку і розмірі.

Суд зазначає, що надана позивачкою довідка свідчить про відсутність у неї доходів за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року, але, як вказує сама позивачка у позові, у квітні 2024 року їй було виплачено заборгованість із пенсії у розмірі 343759,57 грн.

Наведені обставини суперечать викладеним у позовній заяві аргументам про скрутний майновий стан позивачки, у тому числі на момент її звернення до суду з цим позовом.

З огляду на таке, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд зауважує, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко та зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, із настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Заявлені позовні вимоги та обставини у їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко та зрозуміло, із використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває зі змістом позовних вимог (тобто із предметом позову) у нерозривному логічному взаємозв`язку.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги до відповідача.

На вказане також неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах.

Зі змісту заявлених позивачкою позовних вимог незрозуміло, який саме перерахунок пенсії та за який саме період позивачка просить суд зобов`язати здійснити відповідача.

Також, є не повністю зрозумілим, за який саме період та щодо якої конкретно суми пенсійних коштів, виплаченої відповідачем, позивачка просить суд зобов`язати останнього виплатити компенсацію втрати частини доходів.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з цим суд зазначає, що позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам частини 5 статті 160 КАС України (із урахуванням викладених судом у цій ухвалі висновків);

- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), із зазначенням номеру справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачці строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про її звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам частини 5 статті 160 КАС України (із урахуванням викладених судом у цій ухвалі висновків);

- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), із зазначенням номеру справи.

Ухвала складена і підписана 31 липня 2024 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.І. Бабіч