Рішення № 120779976, 01.08.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2024 року Справа№200/4246/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Малькевича Є.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , з порушенням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 29.03.2023 року відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі №200/3084/23 йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, починаючи з 29.03.2023. При ознайомленні з протоколом розпорядження про призначення пенсії позивач з`ясував, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії не було застосовано положення ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», щодо призначення пенсії у розмірі 80 % заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 ЗУ № 1058. Вважає дії відповідача, щодо не застосування при розрахунку пенсії положення ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02 липня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.

18 липня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №200/3084/23 заяву позивача від 29.03.2023 про призначення пенсії повторно розглянуто. Вказує, що рішеннями суду не покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зобов`язань щодо проведення позивачу перерахунку пенсії відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про заміну неналежного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області 16 січня 2001 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року по справі №200/3084/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 05.04.2023 № 052530003776 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 29.03.2023, із зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058: - періодів роботи/навчання з 01.06.2013 року по 02.11.2015 року, з 17.02.1996 року по 19.06.1996 року, з 08.08.2008 року по 15.08.2008 року, з 02.02.2012 року по 10.02.2012 року, з 10.12.2015 року по 17.12.2015 року, з 16.01.2021 року по 15.04.2022 року, з 07.03.2023 року по 29.03.2023 року (дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії) з урахуванням висновків викладених у даному рішенні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року по справі №200/3084/24 внесено у мотивувальну та резолютивну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №200/3084/23 в частині зарахування періодів спеціального (пільгового) стажу позивача, а саме замість невірного з 16.01.2021 по 15.04.2022 на вірний з 16.01.2021 по 29.11.2021, з 06.12.2021 по 15.04.2022, відповідно до записів № 41-42 та №43-44 трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 .

На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року по справі №200/3084/24 та ухвали про виправлення описки від 09.04.2024 року по справі №200/3084/24 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з рішення № 052530003776 від 08.05.2024 про перерхаунок пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2023 року призначено пенсію за віком, умови призначення: ЗУ №1058-IV,Прик.полож.,п.2,ч.1; ЗУ №1788,ст.14 (Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)). Страховий стаж (повний) 38 років 8 місяців 21 день, в т.ч. роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 25 років 5 місяців 14 днів.

На звернення позивача від 08.05.2024 Головне управління ПФУ в Донецькій області листом від 31.05.2024 року №14472-12140/Б-02/8-0500/24 повідомило, що за даними електронної пенсійної справи в травні 2024 року на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянуто заяву від 29.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 та з цієї дати призначена пенсія. Страховий стаж, врахований по 28.02.2023 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону №1058, склав 38 років 08 місяців 21 день, в тому числі на пільгових умовах, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, - 25 років 05 місяців 14 днів. Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення Вашої пенсії з урахуванням норм абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058 та статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці в рішенні суду відсутні.

Отже, з наявного рішення вбачається, що позивачу була призначена пенсія без застосування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при обчисленні розміру пенсії.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не перерахунку пенсії із застосуванням при обчисленні розміру пенсії ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року (далі Закон № 1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Таким чином, необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом № 345-VI є зайнятість на підземних роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як вже було зазначено вище, пільговий стаж позивача за Списком №1 роботи підземні дорівнює 25 років 05 місяців 14 днів.

Таким чином позивач працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону № 345.

Відповідно матеріалів справи, пільговий стаж, який обраховувався при визначенні права позивача на пенсію певного розміру, було визначено на підставі рішення суду по справі № 200/3084/23 без врахування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у відзиві на позовну заяву, посилається на те, що зобов`язань щодо обчислення розміру пенсії позивача відповідно до статті 28 Закону № 1058, як особі, на яку поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці рішення суду не містить.

Суд критично ставиться до такої позиції відповідача, оскільки позивач, з урахуванням наявного пільгового стажу має право на отримання пенсії з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте відповідачем, протиправно, всупереч норм чинного законодавства, проведено розрахунок пенсії без врахування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, враховуючи те, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії позивача без врахування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на підставі його заяви від 07.12.2023 року, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 29.03.2023 року відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. відповідно до квитанції наявної в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позовна заява подана до суду через систему «Електронний Суд», а отже, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7; код ЄДРПОУ 21084076) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок пенсії з 29.03.2023 року відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7; код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова