Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 рокуСправа №160/13753/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/13753/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10, код ЄДРПОУ: 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
28 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії № 047050026317 від 24.04.2024 р.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до загального страхового стажу, період роботи з 10.05.1984 року по 02.04.1992 року в Ошській грузовій автобазі № 2 та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням зарахованих до загального страхового стажу періоду роботи з 10.05.1984 року по 02.04.1992 року в Ошській грузовій автобазі № 2, починаючи з 15.04.2024 р. з дня подачі мною заяви про перерахунок мені пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, саме щодо не зарахування періоду роботи з 10.05.1984 року по 02.04.1992 року в Ошській грузовій автобазі № 2 . Вказує, що відповідач-2 не зарахував окремий період роботи позивача через формальні зауваження до його оформлення.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/13753/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13753/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
01 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі, повторює виклад спірного рішення та зазначає про його правомірність та також посилається на наявність у нього дискреційних повноважень. Разом з відзивом надано матеріали пенсійної справи позивача.
Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
В трудовій книжці позивача від 15.09.1982 року НОМЕР_2 в наявності наступні записи:
6) 10.05.1984 року прийнята на роботу секретарем (в Орській грузовій автобазі №2);
7) 01.11.1985 року переведена інспектором відділу кадрів;
8) 08.08.1988 року - переведена старшим інспектором відділу кадрів;
9) 02.04.1992 року - звільнена з роботи.
На відповідних записах проставлена печатка, відтиск якої не придатний до прочитання.
Рішенням відповідача-2 від 24.04.2024 року №047050026317 відмовлено позивачу в донарахуванні стажу. Зазначено, що період роботи з 10.05.1984 року по 02.04.1992 року засвідчено нечіткою печаткою, через що зарахувати даний стаж неможливо.
Не погодившись з цим рішенням відповідача-2, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 року №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі Порядок №656).
Порядок №656 містить наступні положення:
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Порядку №656).
Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Порядку №656).
З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Порядку №656).
Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Порядку №656).
При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Порядку №656).
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Порядку №656).
Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі Інструкція №162)
Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;
відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не записуються.
Пунктом 2.3. Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).
Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки позивача чіткої печатки підприємства та виправлення щодо дати заповнення трудової книжки. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Вищевикладені правові висновки є актуальними і для юридичної ситуації позивача, оскільки попри відмінність правових актів, які регулювали спірні правовідносини, юридичний зміст таких актів є тотожним фактичне ведення трудових книжок, а також відповідальність за таке ведення, покладається на роботодавця, а не працівника.
Суд констатує формальний характер зауважень відповідача до запису в трудовій книжці позивача.
В цій справі позивач не є та не може бути відповідальною особою за формальні недоліки в оформленні його трудової книжки, допущені посадовою особою роботодавця при веденні трудової книжки. Слід враховувати і тривалість зберігання трудової книжки, адже відповідні записи вчинено близько 30 років назад, що об`єктивно впливає на відображення відтиску печатки.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання зарахувати відповідний період роботи до страхового стажу позивача суд зазначає, що такий період роботи підтверджується записом в трудовій книжці позивача, єдине зауваження до такого запису визнано судом необґрунтованим, в зв`язку з чим підстав для незарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу позивача не існує.
За обставин цієї справи судом встановлено, що відповідач-2 розглядав заяву позивача про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності, а позивач перебуває на обліку у відповідача-1, обов`язок виплати пенсії позивачу залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації та проживання позивача, в зв`язку з чим ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язати відповідача-1 зарахувати відповідний період роботи до страхового стажу позивача та провести перерахунок пенсії позивача.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 20.05.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 як суб`єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10, код ЄДРПОУ: 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.04.2024 року №047050026317 про відмову в донарахуванні стажу пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.05.1984 року по 02.04.1992 року та провести перерахунок пенсії з 15.04.2024 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10, код ЄДРПОУ: 21318350) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко
Судове рішення № 120779718, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 01.08.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/13753/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: