Ухвала суду № 120774216, 02.08.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 4-с/484/8/24

Справа № 484/496/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Шикері І.А.

за участю секретаря судових засідань Туркалової І.В.

прокурора Умриш Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області скаргу Керівника Первомайської окружної прокуратури Мельника Олександра Володимировича на дії та рішення головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюка В.В. та бездіяльність начальника Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Б.М., -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Первомайської окружної прокуратури Мельник О.В. звернувся до суду зі скаргою у якій просив визнати дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюка В.В. щодо винесення 24.06.2024 у виконавчому провадженні № 57451631 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними. Визнати неправомірною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.06.2024 у виконавчому провадженні №57451631, винесену головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюком В.В. Зобов`язати головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюка В.В. у повному обсязі вчинити дії, спрямовані на виконанння судового рішення, у передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" порядку, а також визнати протиправною бездіяльність начальника Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Б.М. при здійсненні відомчого контролю за рішеннями та діями головного державного виконавця Ігнатюка В.В. у виконавчому провадженні № 57451631.

Скарга мотивована тим, що Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 29.08.2018 року було задоволено позов прокурора в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , вирішено знести за рахунок боржника розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4825485100:01:0000756 по АДРЕСА_1 , споруди. Старшим державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ Ігнатюком В.В. 19.10.2018 року за заявою прокурора відкрито виконавче провадження №57451631 з виконання виданого 17.10.2018 року Первомайським міськрайонним судом за вказаною постановою суду виконавчого листа №22-ц/784/1336/18. Однак, 24.06.2024 державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону), оскільки стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження. На думку прокурора, дії та рішення старшого державного виконавця про повернення стягувачу виконавчого документа від 24.06.2024 суперечать вимогам законодавства, тобто є неправомірними, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 18 Закону, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець, відповідно до положень п. п. 6, 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №152/5 від 02.04.2012 (далі Інструкції), приймає рішення шляхом винесення постанов, що повинні містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову.

Пунктом 4 ч. 1 ст.37 Закону визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст. 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа. Кошти виконавчого провадження, згідно норм ч.ч.1,2,3 ст.42 Закону, ч.1 розділу VІ Інструкції, складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону; авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. При цьому, витратами виконавчого провадження визначено витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень і їх фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Разом з тим, в силу приписів абз.8 ч.2 ст.26 Закону державні органи звільняються від сплати авансового внеску. Викладені вище положення законодавства дають підстави стверджувати про здійснення фінансування витрат виконавчого провадження, відкритого за заявою державного органу, виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Як зазначено вище, п.4 ч.1 ст.37 Закону передбачено підстави повернення виконавчого документу стягувачу у випадку перешкоджання стягувачем проведенню виконавчих дій або нездійснення ним авансування витрат виконавчого провадження. При цьому, ч.2 вказаної статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. Проте, не виконавши вказані вимоги Закону, акт про відмову стягувача здійснити додаткове авансування витрат виконавчого провадження старшим державним виконавцем відділу ДВС не складено. Крім цього, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 57451631 прокурором було встановлено, що старшим державним виконавцем було направлено лист до Первомайської районної ради від 13.12.2021 №62684/9 з вимогою авансувати кошти у сумі 30000 грн., яка не є стягувачем у виконавчому провадженні. Факт отримання саме Первомайською районною радою листа підтверджується відбитком штампу цього органу і присвоєним вхідним номером. Згідно п. п. 4-6 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкції), у разі потреби для проведення чи організації виконавчих дій виконавець має право залучити суб`єктів господарювання. Залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб.

Відповідно до п.п.2 та 3 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №554, кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати послуг експертів, суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Водночас, як вбачається з постанови від 24.06.2024 та матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем не вживались заходи щодо встановлення параметрів будівельних елементів, які підлягають знесенню, їх розміри, не визначено переліку та порядку будівельно-монтажних робіт, а також суб`єктів господарювання, які мають можливість вчинити відповідні дії.

З огляду на вищевикладене, в сукупності вбачається, що старший державний виконавець, приймаючи на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, порушив вимоги Закону та Інструкції.

Внаслідок дій державного виконавця, прийняття рішення з порушенням вимог законодавства, зазначене судове рішення залишається невиконаним, що порушує інтереси держави, принципи державної політики у сфері судочинства, адже виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду і забезпечується державою.

Також, прокурор зауважив, що за наслідками перевірки законності виконавчого провадження № 57451631 під час розгляду скарги окружної прокуратури від 17.06.2024, постановою начальника відділу ДВС від 27.06.2024 визнано дії державного виконавця Ігнатюка В.В. такими, що здійснені з порушеннями ст. 18 Закону та факт невжиття ним заходів до своєчасного та повного виконання рішення. Розглядаючи скаргу у порядку ст. 74 Закону, начальник відділу ДВС погодився з доводами прокурора, у тому числі, щодо передчасності направлення вимоги стягувачу здійснити авансування виготовлення кошторисної документації за відсутності згоди товариства провести демонтаж будівель та споруд, водночас заходів ним щодо скасування постанови головного державного виконавця відділу ДВС Ігнатюка В.В. від 24.06.2024 не вжито.

Однак, начальником відділу ДВС не забезпечено здійснення належного контролю за діями державного виконавця, як то передбачено ст. 74 Закону, незаконну постанову не скасовано, державного виконавця вчинити дії не зобов`язано.

Обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За таких умов, прийняття постанови про повернення виконавчого документа є свідченнями надмірного обтяження права стягувача на доступ до суду, а тому прокурор вважає, що зазначені вище дії головного державного виконавця та оскаржувану постанову, необхідно визнати неправомірними, а також слід визнати й протиправною бездіяльність начальника Першого відділу ДВС Крецу Б.М. при здійсненні відомчого контролю за рішеннями та діями головного державного виконавця Ігнатюка В.В. у виконавчому провадженні № 57451631.

18.07.2024 від Головного державного виконавця Ігнатюка В. до суду надійшов відзив, у якому він зазначив, що з 19.10.2018 на виконанні перебуває виконавче провадження № 57451631 у якому було проведено ряд виконавчих дій, зокрема 03.02.2020 до стягувачу - Первомайській РДА та Первомайській місцевій прокуратурі було направлено лист з проханням повідомити про суб`єктів господарювання яких можливо залучити на безкоштовній основі для складання кошторису робіт по знесенню об`єктів визначених у рішенні. 02.06.2020 Первомайській РДА направлено вимогу щодо внесення змін до кошторису на 2020 рік, щодо виділення коштів на проведення будівельних робіт по знесенню об`єктів визначених у рішенні. 16.04.2021 на адресу стягувача направлено вимогу про надання інформації щодо включення до переліку бюджетних видатків на 2021 оплати кошторису щодо будівельних робіт. 27.05.2021 до відділу надійшло повідомлення Первомайської районної державної адміністрації, щодо неможливості включення до переліку видатків на 2021 рік оплати кошторису будівельних робіт, оскільки рішенням передбачено знесення об`єкта за рахунок ОСОБА_1 04.06.2021 на адресу стягувача направлено лист, згідно якого роз`яснено порядок виконання рішень зобов`язального характеру визначений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», запропоновано вжити організаційних заходів, щодо авансування витрат на складання кошторису по знесення об`єкту. При цьому, стягувачу роз`яснено порядок повернення авансового внеску та повідомлено про можливість повернення виконавчого документу без виконання згідно п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 16.06.2021 року на адресу боржника було направлено вимоги щодо надання пояснень стосовно виконання судового рішення та укладення цивільно - правової угоди щодо знесення об`єктів зазначених у виконавчому документі. 13.10.2021 державним виконавцем було повторно направлено вимогу щодо пояснень з приводу виконання судового рішення. 10.12.2021 боржником до відділу надано заяву та оригінал листа ТОВ"АБК "АРХСІТІ", якими визначено вартість надання послуг зі складання кошторисної документації на знесення об`єктів нерухомості зазначених у виконавчому документі. Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. В даному випадку рішення може бути виконано без участі боржника, для чого державний виконавець має залучити суб`єктів господарювання спочатку для виготовлення кошторису, а в подальшому безпосередньо для виконання робіт передбачених рішенням.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувана. Тобто виконання судового рішення без авансування стягувачем витрат на проведення виконавчих дій є неможливим.

13.12.2021державним виконавцем направлено до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області лист щодо обов`язку авансувати витрати на проведення виконавчих дій у строк 10 робочих днів та повідомлено наслідки не авансування витрат. 30.12.2021 жодного листа від стягувача щодо причин не авансування витрат виконавчого провадження до відділу не надходило і 30.12.2021 виконавчий документ було повернуто стягувачу, на підставі п.4 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

30.06.2022 виконавче провадження було поновлене на підставі постанови Миколаївського апеляційного суду від 23.06.2022. 01.04.2024 державним виконавцем було призначено ТОВ АБК «АРХСІТІ» у якості спеціаліста у даному виконавчому провадженні, яке в свою чергу листом від 18.04.2024 повідомило, що вартість робіт з виготовлення кошторису складатиме 50000 грн. 22.04.2024 року стягувачу було направлено листа щодо необхідності авансувати витрати з виготовлення кошторису. Також роз`яснено положення п. 4 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо наслідків не авансування витрат виконавчого провадження. 22.05.2024 від Первомайської районної військової адміністрації до відділу ДВС надійшов лист, яким повідомлено, що можливості здійснити авансування витрат виконавчого провадження немає, оскільки відсутні певні кошторисні призначення на 2024 рік. 24.06.2024 року виконавчий документ було повернено стягувану на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із неавансуванням витрат виконавчого провадження.

Тобто, державний виконавець вважає, що ним було вжито усіх необхідних заходів щодо виконання вказаного судового рішення, а виконавчий документ було повернуто у відповідності до вимог Закону.

Твердження прокурора, що ним не вжито заходів стосовно встановлення будівельних елементів, які підлягають знесенню, вважав хибними, адже відповідно до вимог Закону «Про виконавче провадження», ним було залучено ТОВ АБК «АРХСІТІ» у якості спеціаліста у даному виконавчому провадженні, оскільки знесення є комплексом дій, направленим на зміну фізичного/агрегатного стану вже існуючих конструкцій, то визначення кількості та порядку робіт є спеціалізованим видом діяльності, що потребує певної кваліфікації та знання архітектурно-будівельних нормативів. Маючи необхідних спеціалістів, ТОВ «АКБ «АРХСІТІ» повідомило, що навіть визначення кількості робіт та складання кошторису, є інтелектуально працемістким завданням та потребує окремої оплати даної дії.

Також зауважив, що постанова начальника відділу ДВС від 27.06.2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження, не містить тез щодо згоди або незгоди передчасності направлення вимоги стягувачу здійснити авансування витрат виконавчого провадження.

За наведеного, просив залишити скаргу без задоволення.

18.07.2024 від Первомайської РДА до суду надійшло клопотання, у якому начальник Первомайської РДА просив суд прийняти до уваги, що прийнята 24 червня 2024 року державним виконавцем постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону), з підстав того, що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, суперечать вимогам законодавства та є неправомірною. Так, Згідно зі ст. 18 Закону, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець, відповідно до положень п. п. 6, 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №152/5 від 02.04.2012 зі змінами (далі - Інструкції), приймає рішення шляхом винесення постанов, що повинні містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову. Пунктом 4 ч. 1 ст.37 Закону визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст. 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа. Кошти виконавчого провадження, згідно норм ч.ч.1,2,3 ст.42 Закону, ч.1 розділу VI Інструкції, складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону; авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. При цьому, витратами виконавчого провадження визначено витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень і їх фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Разом з тим, в силу приписів абз.8 ч.2 ст.26 Закону державні органи звільняються від сплати авансового внеску. Викладені вище положення законодавства дають підстави стверджувати про здійснення фінансування витрат виконавчого провадження, відкритого за заявою державного органу, виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. З огляду на вищевикладене, в сукупності вбачається, що старший державний виконавець, приймаючи на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, порушив вимоги Закону та Інструкції. Внаслідок дій державного виконавця, прийняття рішення з порушенням вимог законодавства, зазначене судове рішення залишається невиконаним, що порушує інтереси держави, принципи державної політики у сфері судочинства, адже виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду і забезпечується державою.

Зауважили, що Первомайська РДА листом від 17.05.2024 року вих. № 1122-01.02-07 повідомляла державного виконавця про відсутність можливості включити до переліку бюджетних видатків на 2024 рік оплати будівельних робіт щодо знесення об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 4825485100:01:0000756 по АДРЕСА_1 . В силу приписів ст.ст. 22,23 Бюджетного кодексу України, ст.47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», фінансування місцевих адміністрацій залежить від Державного бюджету України та здійснюється за його рахунок. При цьому будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. За відсутності бюджетного призначення та відповідних бюджетних асигнувань прийняття бюджетною установою на себе будь-яких зобов`язань, в тому числі щодо сплати авансових внесків, прямо заборонене ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України. Враховуючи викладене, майновий стан стягувача, що прямо пов`язаний із відсутністю у бюджеті відповідних призначень і асигнувань не дозволяє стягувачу здійснити фінансування проведення виконавчих дій, а дії державного виконавця позбавили стягувача можливості вжити заходів до виконання рішення суду. За таких умов, прийняття постанови про повернення виконавчого документа є свідченнями надмірного обтяження права стягувача на доступ до суду, а тому Первомайська РДА вважає що зазначені вище дії головного державного виконавця та оскаржувану постанову, необхідно визнати неправомірними.

30.07.2024 від заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецької О. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання навела твердження, аналогічні тим, що містяться у скарзі.

Прокурор Умриш Н.О. в судовому засіданні повністю підтримала вимоги, викладені у скарзі, просила їх задовольнити.

Представник Первомайської РДА в судове засідання не з`явився, однак від голови Первомайської РДА до суду надійшло клопотання про проведення розгляду скарги за відсутності представника Первомайської РДА.

Головний державний виконавець Ігнатюк В. в судовому засіданні проти задоволення вимог скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві, просив залишити скаргу без задоволення.

Вислухавши поясненнядержавного виконавця,думку прокурора,дослідивши матеріалисправи, матеріали виконавчого провадження № 57451631, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.447 Цивільного процесуального кодексу України,сторони виконавчогопровадження маютьправо звернутисядо судуіз скаргою,якщо вважають,що рішенням,дією абобездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 447 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Судом встановлено, що постановою апеляційного суду Миколаївської області від 29.08.2018 року було задоволено позов прокурора в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , вирішено знести за рахунок боржника розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4825485100:01:0000756 по АДРЕСА_1 , споруди.

19.10.2018 року за заявою прокурора, старшим державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ (далі відділу ДВС) у Миколаївській області Ігнатюком В.В. було відкрито виконавче провадження №57451631 з виконання виданого 17.10.2018 року Первомайським міськрайонним судом за вказаною постановою суду виконавчого листа №22-ц/784/1336/18.

В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем було проведено виконавчі дії, зокрема 03.02.2020 року державним виконавцем до стягувача - Первомайської РДА та Первомайської місцевої прокуратури було направлено листа з проханням повідомити про суб`єктів господарювання, яких можливо залучити на безкоштовній основі для складання кошторису робіт по знесенню об`єктів, зазначених у рішенні.

02.06.2020 року до Первомайської РДА було направлено вимогу про внесення змін до кошторису на 2020 рік, щодо виділення коштів проведення будівельних робіт по знесенню зазначених вище об`єктів.

16.04.2021 року до стягувача було направлено вимогу щодо включення до переліку бюджетних видатків на 2021 рік оплати кошторису будівельних робіт.

27.05.2021 року до відділу ДВС від Первомайської РДА надійшло повідомлення щодо неможливості включення до переліку видатків на 2021 рік оплати кошторису будівельних робіт, оскільки рішенням передбачено знесення об`єкта за рахунок ОСОБА_1

04.06.2021 року державним виконавцем на адресу стягувача було направлено лист та роз`яснено порядок виконання рішень зобов`язального характеру, визначений ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» та запропоновано вжити організаційних заходів, щодо авансування витрат на складання кошторису по знесенню об`єкта, при цьому стягувачу було роз`яснено порядок повернення авансового внеску та повідомлено про можливість повернення виконавчого документу без виконання.

16.06.2021 року та 13.10.2021 року державним виконавцем боржнику направлялись вимоги щодо надання пояснень з приводу виконання вказаного судового рішення.

10.12.2021 року боржником ОСОБА_1 до відділу ДВС було надано заяву та оригінал листа ТОВ «АБК «АРХСІТІ», якими було визначено вартість надання послуг зі складання кошторисної документації на знесення об`єктів, зазначених у виконавчому документі.

30.12.2021 року державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.

30.06.2022 виконавче провадження було поновлене на підставі постанови Миколаївського апеляційного суду від 23.06.2022, № 22-ц/784/639/22.

01.04.2024 державним виконавцем було призначено ТОВ АБК «АРХСІТІ» у якості спеціаліста у даному виконавчому провадженні, яке в свою чергу листом від 18.04.2024 повідомило, що вартість робіт з виготовлення кошторису складатиме 50000 грн.

22.04.2024 року стягувачу було направлено листа що необхідності авансувати витрати з виготовлення кошторису. Також роз`яснено положення п. 4 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо наслідків не авансування витрат виконавчого провадження.

22.05.2024 від Первомайської районної військової адміністрації до відділу ДВС надійшов лист яким повідомлено, що можливості здійснити авансування витрат виконавчого провадження немає, оскільки відсутні певні кошторисні призначення на 2024 рік.

24.06.2024 року виконавчий документ було повернено стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із не авансуванням витрат виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими для виконання на всій території України.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», (далі Закон), державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець, відповідно до положень п.п.6,7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №152/5 від 02.04.2012 (далі Інструкції), приймає рішення шляхом винесення постанов, що повинні містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову.

Пунктом 4 ч.1 ст.37 Закону визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст.43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Кошти виконавчого провадження, згідно норм ч.ч.1,2,3 ст.42 Закону, ч.1 розділу VІ Інструкції, складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону; авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

При цьому, витратами виконавчого провадження визначено витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, і їх фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

В силу приписів абз.8 ч.2 ст.26 Закону, державні органи звільняються від сплати авансового внеску.

Отже, викладені вище положення законодавства дають підстави стверджувати про здійснення фінансування витрат виконавчого провадження, відкритого за заявою державного органу, виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Пунктом 4 ч.1 ст.37 Закону передбачено підстави повернення виконавчого документу стягувачу у випадку перешкоджання стягувачем проведенню виконавчих дій або нездійснення ним авансування витрат виконавчого провадження.

Відповідно до п.п.2 та 3 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №554, кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати послуг експертів, суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Крім того, Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29.08.2018 було ухвалено, зокрема, що обов`язок щодо знесення самовільних споруд, які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , покладено саме на боржника ОСОБА_1 , проте під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57451631, головний державний виконавець на це уваги не звернув. До того ж, суду не надано належного розрахунку вартості робіт з виготовлення кошторису ТОВ «АРХСІТІ», відповідного висновку суду не надано і матеріали виконавчого проведення такого висновку не містять.

До того ж, відповідно до приписів абз. 8 ч.2 ст.26 Закону «Про виконавче провадження», державні органи звільняються від сплати авансового внеску.

Наведене вказує на те, що повернення державним виконавцем виконавчого документу стягувачу було передчасним, здійснене з порушенням вимог Закону та Інструкції, оскільки відповідно до положень ч.1ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавець зобов`язанийвживати передбаченихцим Закономзаходів щодопримусового виконаннярішень,неупереджено,ефективно,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, на підставі аналізу вищевказаних норм Закону та Інструкції можна зробити висновок, що державний виконавець не мав підстав для висновку про наявність у стягувача обов`язку щодо авансування витрат виконавчого провадження.

До того ж, суду не надано остаточного рішення про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, а жодна зі сторін, в тому числі прокурор, не володіють достатньою інформацією з цього питання.

Також суддійшов висновку, що начальником відділу ДВС ОСОБА_2 не забезпечено здійснення належного контролю за діями державного виконавця Ігнатюка В.В., як це передбачено ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», тому слід визнати протиправною його бездіяльність при здійсненні відомчого контролю за рішеннями та діями головного державного виконавця Ігнатюка В.В. у виконавчому провадженні № 57451631.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України,у разівстановлення обґрунтованостіскарги судвизнає оскаржуванірішення,дії чибездіяльність неправомірними та зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем не вжито всіх заходів для виконання покладених на нього обов`язків, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тобто дії державного виконавця, щодо повернення виконавчого документу стягувачу, є неправомірними, а відтак оскаржувану постанову слід визнати неправомірною, винесеною передчасно та такою, що порушує права заявника (стягувача).

Відповідно до ст.452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки, судом задоволено скаргу стягувача, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на орган державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст.258,260,261,352,354,447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Керівника Первомайської окружної прокуратури Мельника Олександра Володимировича на дії та рішення головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюка В.В. та бездіяльність начальника Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Б.М.- задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюка В.В. щодо винесення 24.06.2024 у виконавчому провадженні № 57451631 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу - неправомірними.

Визнати неправомірною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.06.2024 у виконавчому провадженні №57451631, винесену головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюком В.В.

Зобов`язати головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатюка В.В. у повному обсязі вчинити дії, спрямовані на виконанння судового рішення, у передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Б.М. при здійсненні відомчого контролю за рішеннями та діями головного державного виконавця Ігнатюка В.В. у виконавчому провадженні № 57451631.

Стягнути з Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь держави судовий збір, в розмірі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) грн. 20 коп.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.08.2024.

Суддя: І.А. Шикеря