Рішення № 120773719, 30.07.2024, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2591/23

провадження № 2/445/206/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2024 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.,

за участю секретаря Назар С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Золочів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТзДВ СК "Кредо" про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

У листопаді 2023 року представник позивачів звернулася до суду з позовом до ТДВ «СК «Кредо», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачів страхове відшкодування моральної шкоди, витрат на поховання, неустойку та інфляційні втрати у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо страхових виплат та судові витрати на правничу допомогу.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 01.07.20220 сталася ДТП, внаслідок якої загинула ОСОБА_3 , яка була дочкою позивачів. За даним фактом відкрито кримінальне провадження, проте в подальшому постановою слідчого провадження закрито. Представник позивача вказує, що відповідач на звернення позивачів здійснив виплату відшкодувань лише частково, мотивуючи це тим, що особами, відповідальними за спричинену шкоду внаслідок ДТП, є водій автомобіля марки «Iveko», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , та загиблий пішохід ОСОБА_3 . Дані обставини стали приводом для звернення до суду з відповідним позовом.

07.02.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти її задоволення, оскільки в ході проведення досудового розслідування встановлено, до причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії малолітнього пішохода ОСОБА_3 , а отже в діях водія ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до п. 36.3. ст. 36 Закону України у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов?язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Враховуючи вищезгадану норму Закону, розмір моральної шкоди на кожну особу повинен складати: 28 338,00 грн. / 2 = 14 169,00 грн. Факт відшкодування моральної шкоди підтверджується платіжними інструкціями № 4161 від 21.08.2023 № 6458 від 28.08.2023.

Враховуючи вищевикладене, у зв?язку з виконанням в повному обсязі Відповідачем зобов?язань з виплати страхового відшкодування, ІДВ «СК «КРЕДО» заперечує стосовно задоволення позовних вимог Позивачів щодо стягнення недоотриманого, на думку Позивачів, страхового відшкодування, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними, а саме: 14 169,00 грн. страхове відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 ; 28 338,00 грн, страхове відшкодування витрат, пов?язаних з похованням та спорудженням надгробного пам?ятника на користь ОСОБА_1 ; 14 169,00 грн. страхове відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 .

Також зазначено, оскільки ТДВ «СК «КРЕДО» повністю не визнає вищевказані позовні вимоги Позивачів щодо стягнення недоотриманого, на думку Позивачів, страхового відшкодування, а відтак ІДВ «СК «КРЕДО» категорично заперечує й стосовно відшкодування на користь Позивачів штрафних санкцій, серед яких:

3 249,29 грн, на користь ОСОБА_1 ; 1 226,49 грн, на користь ОСОБА_2 .

У зв?язку з невизнанням ТДВ «СК «КРЕДО» в повному обсязі позовних вимог Позивачів, ТДВ «СК «КРЕДО» категорично заперечує стосовно задоволення позовної вимоги Позивачів в частині стягнення на їх користь витрат на правничу допомогу у попередньому (орієнтованому) розмірі по 6000,00 грн. на користь кожного з Позивачів, а в загальній сумі - 12 000,00 гри., вважаючи дану позовну вимогу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

27.02.2024 надійшла відповідь на відзив. Де представник позивачів вказує, що у відзиві відповідач зазначає, що відсутність технічної можливості для уникнення наїзду у діях у водія транспортного засобу ОСОБА_4 є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі. Згідно ч. 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Що стосується непереборної сили, то форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов?язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Як вбачається, перелік обставин непереборної сили не містить такої умови, як відсутність у водія технічної можливості уникнути наїзду на пішохода.

Постановою про закриття кримінального провадження за фактом ДТП встановлено відсутність у діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тоді як цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, передбачена ст.1187 ЦК України. Відповідачем не враховано, що водій забезпеченого страховим полісом автомобіля на момент ДТП керував вказаним транспортним засобом, отже повинен відповідати за завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки, а одне лиш посилання в постанові про закриття кримінального провадження на те, що ДТП трапилась у зв?язку з тим, що потерпіла вийшла на смугу руху автомобіля та позбавила водія технічної можливості уникнути наїзду, не є безумовною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі.

Оскільки, згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу, а тому він не є джерелом підвищеної небезпеки, а тому наявність чи відсутність вини пішохода у настанні дорожньо-транспортної пригоди не може бути підставою для покладення на нього зобов?язання із відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Останньою актуальною позицією з аналогічних правовідносин викладено у Постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі 369/13458/20:

Обов?язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та вина зазначеної особи. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі в порядку, передбаченому ЦІК України.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об?єкта зобов?язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Перед потерпілим несуть однаковий обов?язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об?єктів, діяльність з якими е джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності.

Згідно з ст.36.3 Закону у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов?язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Тобто, вказане положення про ділення страхової виплати на кількість осіб, винних заподіянні шкоди, застосовується у разі здійснення страхової виплати потерпілим внаслідок взаємодії кількох об`єктів підвищеної небезпеки (наприклад - пішоходу у раз наїзду на нього двох автомобілів). Відповідно до позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі № 554/858/19 від 01 липня 2020 року «особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв?язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною».

Підсумовуючи у відповіді на відзив зазначено, що аргументи відповідача, наведені у відзиві, є необґрунтованими і непереконливими, відповідач безпідставно не виконує у повному обсязі свої зобов`язання, визначені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою користування коштами позивача для ведення власної господарської діяльності.

21.03.2024 надійшла заява про збільшення позовних вимог у якій зазначено, що штрафні санкції, відповідно до вимог Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачають виплату пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат із суми страхового відшкодування, що належить Позивачам. Враховуючи, що з моменту звернення до Золочівського районного суду Львівської області із позовною заявою збільшилась кількість днів прострочення виплати страхового відшкодування, вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог з урахуванням суми нарахованої пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування.

Тому просить суд:

1. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія«Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев?ять) гривень 00 копійок, відшкодування витрат на поховання та встановлення надгробного пам?ятника у розмірі 28 338 (двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок. триста тридцять вісім) гривень 00 копійок, а всього разом 42 507 (сорок дві тисячі п?ятсот сім).

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 8 072 (вісім тисяч сімдесят дві) гривні 95 копійок, три відсотки річних у розмірі 733 (сімсот тридцять три) гривні 96 копійок, інфляційні втрати у розмірі 1 246 (однієї тисячі двісті сорок шість) гривень 85 копійок, а всього разом - 10 053 (десять тисяч п`ятдесят три) гривні 76 копійок.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у зв?язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев?ять) гривень 00 копійок.

5.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України з розмірі 2 941 (двох тисяч дев?ятсот сорок одної) гривні 50 копійок, три відсотки річних з розмірі 261 (двісті шістдесят одну) гривню 73 копійки, інфляційні втрати у розмірі 415 (чотириста п?ятнадцять) гривень 62 копійки, а всього разом - 3 618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 85 копійок.

6. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКП: НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у зв?язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

12.06.2024 надійшла заява про збільшення позовних вимог де позивачі просять:

1. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев?ять) гривень 00 копійок, відшкодування витрат на поховання та встановлення надгробного пам?ятника у розмірі 28 338 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень 00 копійок, а всього разом 42 507 (сорок дві тисячі п?ятсот сім) гривень 00 копійок.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 10 509 (десять тисяч п?ятсот дев?ять) гривень 55 копійок, три відсотки річних у розмірі 998 (дев?ятсот дев?яносто вісім) гривень 76 копійок, інфляційні втрати у розмірі 1 685 (однієї тисячі шістсот вісімдесят п?ять) гривень 75 копійок, а всього разом - 13 194 (тринадцять тисяч сто дев?яносто чотири) гривні 06 копійок.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у зв?язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев?ять) гривень 00 копійок.

5. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 3 753 (три тисячі сімсот п?ятдесят три) гривні 70 копійок, три відсотки річних у розмірі 350 (триста п?ятдесят) гривень 00 копійок, інфляційні втрати у розмірі 561 (п?ятсот шістдесят одну) гривню 92 копійки, а всього разом - 4 665 (чотири тисячі шістсот шістдесят п?ять) гривень 62 копійки.

6. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у зв?язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Суд своєю ухвалою від 06.11.2023 відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання.

Представник позивачів в судове заясідання не з`явилася, подала заяву в якій просила розгляд справи проводити за відсутності позивачів та їх представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений, як зазначено в прохальній частині його відзиву просить провести розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено, що 01 липня 2020 року о 13 год 02 хв водій а/м «Iveko», д.п.з. ВС5159С, ОСОБА_4 , проїжджаючи автодорогою М-09 Терпопіль-Львів-Рава Руська, в селі Підгайчики, Золочівського району, на прямій ділянці дороги здійснив паїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка від отриманих травм загипула па місці дорожньо транспортної пригоди. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 02 липня 2020 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202014000000526 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 27 вересня 2020 року старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції у Львівській області Пилип`як Р.С. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12020140000000526 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Цивільно-правова відповідальність водія а/м «Iveko», д.п.з. ВС5159С, ОСОБА_4 , на момент дорожньо-трапспортної пригоди (01.07.2020) була застрахована у ТДВ «СК «КРЕДО» за Полісом № АР438699.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 06.02.2010 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У довідці № 9 від 03.07.2020 виданої Підгайчиківською сільською радою ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за однією адресою з нею постійно проживала та була зареєстрована: ОСОБА_2 (мати).

4 червня 2023 року на адресу ТДВ «СК «КРЕДО» представником заявника надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах матері загиблої - ОСОБА_2 та батька загиблої - ОСОБА_1 - і долучено всі необхідні для прийняття рішення документи, передбачені статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складала 56 676, 00 гри, що включала у себе відшкодування моральної шкоди у розмірі по 28 338,00 гри для матері загиблої ОСОБА_2 та батька загиблої ОСОБА_1 .

15 червня 2023 року ТДВ «СК «КРЕДО» надіслало лист, у якому просило надати документи, які стосуються первинного фінансового моніториніу представника заявника - ТОВ «ПЕНТР АВТОВИШАТ «НОЛІС».

27 червня 2023 року на адресу ТДВ «СК «КРЕДО» представником заявника надіслано заяву про долучення додаткових документів та виплату страхового відшкодування в інтерсах матері загиблої - ОСОБА_2 та батька загиблої - ОСОБА_1 . Загальна сума страхового відшкодування після долучення додаткових документів з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складала 113 352, 00 грн, з яких відшкодування моральної шкоди у розмірі 28 338,00 грн для матері загиблої ОСОБА_2 : відшкодування моральної шкоди у розмірі 28 338,00 грн та відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам?ятника у розмірі 56 676, 00 гри для батька загиблої ОСОБА_1 .

05 липня 2023 року на адресу ТДВ «СК «КРЕДО» представником заявників на виконання листа останнього від 15.06.2023 надіслано заяву про долучення додаткових документів, які стосувалися первинного фінансового моніторингу представника заявників - ТОВ «ЦЕНТЕ АВТОВИШАТ «ПОЛІС».

21 серпня 2023 року на банківський рахунок представника заявників надійшли кошти у розмірі 14 169, 00 гри страхового відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_2 від ТДВ «СК «КРЕДО» (дата отримания та розмір страхового відшкодувания сторонами не оспорюються).

28 серпня 2023 року на банківський рахунок представника заявників надійшли кошти у розмірі 14 169, 00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_1 від ГДВ «СК «КРЕДО» (дата отримання та розмір страхового відшкодування сторонами це оспорюються).

12 вересня 2023 року на банківський рахунок представника заявників надійшли кошти ) «розмірі 28 338, 00 грп страхового відшкодувания витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника для ОСОБА_1 від ТДВ «СК «КРЕДО» (дата отримання та розмір страхового відшкодування сторонами не оспорюються).

22 вересня 2023 року ТДВ «СК «КРЕДО» надіслано лист, у якому часткову виплату страхового відшкодування пояснювало тим, що особами, відповідальними за спричинену школу впаслідок ДТП, є водій автомобіля марки водій «Iveko», д.п.з. НОМЕР_5 , ОСОБА_4 , та загиблий пішохід ОСОБА_3 .Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 Глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 2 ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, страховик у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону, відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону, особами, відповідальність яких застрахована страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно пункту 27.3 частини 1 статті 27 Закону відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Пунктом 27.2 частини 1 статті 27 Закону встановлено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові), або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно вимог ст. 990 ЦК України та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом Закону (ст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

З урахуванням зазначеної норми закону, пішохід не є джерелом підвищеної небезпеки, а тому наявність чи відсутність вини останнього у настанні дорожньо-транспортної пригоди не може бути підставою для поділу страхової виплати на кількість осіб винних у заподіянні шкоди застосовується у разі здійснення страхової виплати потерпілому внаслідок взаємодії кількох об`єктів підвищеної небезпеки.

В розумінні Закону, положення про ділення страхової виплати на кількість осіб винних у заподіянні шкоди застосовується у разі здійснення страхової виплати потерпілому внаслідок взаємодії кількох об`єктів підвищеної небезпеки (наприклад - пішоходу чи велосипедисту у разі наїзду на нього двох автомобілів).

На вказану вище позицію також неодноразово вказував Верховний Суд у своїх Постановах (від 03.06.2020 року справа №345/3335/17, від 05.12.2018 у справі №757/59802/16-ц та від 10.01.19 у справі №500/2095/15-ц)

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону, страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (абзац перший Закону). Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Розмір страхового відшкодування пов`язаного із смертю потерпілого передбачено ст. 27 Закону, а саме н. 27.2 та п. 27.3. Вказані норми не передбачають можливості для страховика на власний розсуд визначати його розмір з врахуванням вини потерпілого.

Отже, прийнявши рішення про виплату страхового відшкодування відповідач мав виплатити його у порядку і розмірах, що визначені в законі, а саме моральну шкоду заподіяну смертю особи у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку та витрати па утримання у розмірі, не меншому 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Крім того, з аналізу чинного законодавства, а саме глави 67, глави 82 ЦК України, Закону України «Про страхування» та Закону, можливо прийти до висновку, що «страхове відшкодування», обов`язок сплати якого випливає з договірних правовідносин між страховиком та страхувальником внаслідок певної події (страхового випадку) не є тотожним поняттю «шкода», обов`язок відшкодувати заподіяння якої виникає з позадоговірних деліктних правовідносин між заподіювачем шкоди та потерпілим та не дорівнює розміру фактично заподіяної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 1193 ЦК України, вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

Коли шкода, пов`язана із смертю потерпілого, була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, то відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє страховика від обов`язку відшкодувати шкоду. Вказана позиція зазначена у Постанові Верховного Суду у справі №345/3335/17 від 03.06.2020 року.

З огляду на вище наведене, відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у даній дорожньо-транспортній пригоді покладається па водія транспортного засобу, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, а у даному випадку - на страховика забезпеченого транспортного засобу - ТДВ «СК «Кредо» в повному обсязі.

Окрім зазначеного вище, Законом покладено на страховика обов`язок проведення виплати у розмірах та на підставах, передбачених п. 27.2 та п. 27.3 ст. 27 Закону, тобто розмір виплати останнім не може коригуватись за власним бажанням.

Згідно ст. 36.5 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути три проценти річних від простроченої суми боргу та інфляційні втрати.

Також судом встановлено, що факт сплати грошових коштів 21 серпня 2023 року у розмірі 14 169,00 грн., 28 серпня 2023 року 14 169,00 грн. та 12 вересня 2023 року 28 338,00 грн страхового відшкодування, сторонами не заперечується та підтверджується копіями платіжних доручень.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з обставин справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

У разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, тому враховуючи кількість позовних вимог (чотири позовні вимоги), судовий збір у сумі 2 684,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Представником позивачів заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.1 - ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Інтереси позивача в даній справі представляв адвокат Скочиляс Ірина Мирославівни, що підтверджується долученим до матеріалів справи ордером на надання правничої допомоги. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивачів подав попередній розрахунок суми судових витрат, згідно якого загальна сума складає 12 000 грн.

Орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи: вивчення матеріалів справи - 2 000,00 грн., підготовка та написання позовної заяви - 2 000,00 грн., підготовка інших процесуальних документів - 2 000,00 грн.

Орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_2 понесла і очікує понести у зв`язку з розглядом справи: вивчення матеріалів справи - 2 000,00 грн., підготовка та написання позовної заяви - 2 000,00 грн., підготовка інших процесуальних документів - 2 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд прийшов до висновку про задоволення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 23, 1168, 1187, 1200, 1201 ЦК України, ст. 202 СК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст 12, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 265 , 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТзДВ СК "Кредо" про стягнення страхового відшкодування- задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев?ять) гривень 00 копійок, відшкодування витрат на поховання та встановлення надгробного пам?ятника у розмірі 28 338 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень 00 копійок, а всього разом 42 507 (сорок дві тисячі п?ятсот сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 10 509 (десять тисяч п?ятсот дев?ять) гривень 55 копійок, три відсотки річних у розмірі 998 (дев?ятсот дев?яносто вісім) гривень 76 копійок, інфляційні втрати у розмірі 1 685 (однієї тисячі шістсот вісімдесят п?ять) гривень 75 копійок, а всього разом - 13 194 (тринадцять тисяч сто дев?яносто чотири) гривні 06 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у зв?язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев?ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 3 753 (три тисячі сімсот п?ятдесят три) гривні 70 копійок, три відсотки річних у розмірі 350 (триста п?ятдесят) гривень 00 копійок, інфляційні втрати у розмірі 561 (п?ятсот шістдесят одну) гривню 92 копійки, а всього разом - 4 665 (чотири тисячі шістсот шістдесят п?ять) гривень 62 копійки.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у зв?язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь держави судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 30 липня 2024 року.

Суддя М.В. Бакаїм