Рішення № 120773470, 25.07.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5332/24

Провадження №2-а/461/156/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Панасюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, інспектора управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківа Олега Миколайовича про скасування постанови -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, інспектора управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківа Олега Миколайовича, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії РАП №2455048279 від 27.05.2024, винесену інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, провідним спеціалістом Юзьків Олегом Миколайовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, накладення відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та закрити провадження у справі. Окрім того, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, провідного спеціаліста Юзьківа Олега Миколайовича.

В обґрунтування позову покликається на те, що постановою інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, провідним спеціалістом Юзьківа Олега Миколайовича серії РАП №2455048279 від 27 травня 2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., оскільки ним порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 ПДР, та здійснено зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку «Зупинку заборонено». Позивач зазначив, що він, на підставі ліцензії серії АВ №616643, надає послуги таксі, відтак має право здійснювати зупинку та стоянку транспортного засобу в зоні дії знаку для здійснення посадки або висадки пасажирів. Просить позов задоволити та скасувати постановку про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 19 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.07.2024 представник відповідача Шпакова Т. подала відзив на позовну заяву, у якому щодо задоволення позову заперечила. Повідомила, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності як власника транспортного засобу марки Geely з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який було зафіксовано в момент вчинення правопорушення, а саме здійснення 07 травня 2024 року о 15:38 год. зупинки за адресою: м. Львів, вул. Щепкіна 6, в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Представник відповідача стверджує, що інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Просить відмовити у задоволенні позову.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постановою інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, провідним спеціалістом Юзьківа Олега Миколайовича серії РАП №2455048279 від 27.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. /а.с.4/.

З постанови вбачається, що 07 травня 2024 року о 15:38 год. водієм транспортного засобу марки Geely з державним номерним знаком НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою: м. Львів, вул. Щепкіна 6, в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено вимоги п.3.34 розділу 33 ПДР України, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП /а.с.4/.

Технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення: Logic instrument fieldbook k 80V2 RD00802QA10E10204 /а.с.4/.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).

Згідно з вимогами п.1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Вимогами частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться обов`язок знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено заборонний знак "Зупинку заборонено", відповідно до якого забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Факт порушення вимог пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху зафіксований у постанові, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.1.10 ПДР, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Поряд з цим, стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Розділом 33 ПДР передбачено зону дії заборонних знаків, зокрема для дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» передбачено зону дії від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Згідно п. 3 розділу 33 ПДР, дія знаку 3.34 "Зупинку заборонено" - поширюється на той бік дороги, на якому він встановлений.

Як вбачається з фотокопій, долучених до матеріалів справи відповідачем, транспортний засіб Geely з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зупинено в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», оскільки на фото знаку та на фото транспортного засобу ОСОБА_1 видно ті самі нерухомі об`єкти, в тому числі будівлі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем підтверджується факт зупинки 07 травня 2024 року о 15:38 год. транспортного засобу марки Geely з державним номерним знаком НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Однак позивач зазначає, що він надає послуги таксі відповідно до наданої йому Міністерством транспорту та зв?язку України ліцензії серії АВ №616643 /а.с.6/, відтак має право здійснювати зупинку та стоянку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 07 травня 2024 року о 15:38 год. надавав послуги таксі та здійснив зупинку/стоянку транспортного засобу марки Geely з державним номерним знаком НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою посадки чи висадки пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Слід зазначити, що на фотокопіях, долучених до матеріалів справи, 07 травня 2024 року о 15:38 год. транспортний засіб марки Geely з державним номерним знаком НОМЕР_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте біля нього відсутні як пасажири, так і водій.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, вбачається, що інспектором з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзківим О.М. повністю дотримані норми чинного законодавства України при винесені постанови серії РАП №2455048279 від 27.05.2024.

Суд зауважує, що кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, інші доводи сторін не впливають на вищевказані висновки суду.

При цьому, позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП та, відповідно, не спростовано правомірність дій інспектора з паркування при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №2455048279 від 27.05.2024, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

При поданні позову позивач судовий збір не сплачував, оскільки звільнений від його сплати на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.5 ст.139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 139, 141, 205, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, інспектора управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківа Олега Миколайовича про скасування постанови - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, ЄДРПОУ 44448833, адреса: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1, електронна пошта: ubm.lviv@ukr.net.

Відповідач: інспектор управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Юзьківа Олега Миколайовича, адреса: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Суддя Зубачик Н.Б.