Рішення № 120772512, 02.08.2024, Ямпільський районний суд Вінницької області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2024 р. Справа153/1580/23

Провадження2/153/390/23-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сердечнюк Марини Василівни про стягнення судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ямпільської міської рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

17 липня 2024 року Ямпільським районним судом Вінницької області позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ямпільської міської рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним задоволено в повному обсязі. Під час судового розгляду вказаної цивільної справи, зокрема 01 липня 2024 року в судовому засіданні представник позивача звернулася з заявою про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в сумі 20 000 гривень.

23 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду клопотання про стягнення судових витрат. Свої вимоги мотивувала тим, що в провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання заповіту недійсним. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.07.2024 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання заповіту недійсним задоволено. Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 11978, 48 грн., тобто по 5989,24 грн. з кожного. В ході розгляду вказаної вище цивільної справи позивачем були понесені витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з явкою до суду та проживанням.

Позивачем було сплачено адвокату гонорар на суму 20 000 гривень. Вказаний гонорар включає в себе винагороду за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, зокрема адвокатом Сердечнюк М.В. було витрачено час на: первинну консультацію клієнта 1 год., написання позовної заяви 5 год., написання клопотань про витребування доказів по справі, про призначення експертизи, про виклик свідків, тощо 3 год. 30 хв., прийняття участі в судових засіданнях в Ямпільському районному суді Вінницької області 08.11.2023, 24.11.2023, 17.05.2024, 12.06.2024, 01.07.2024, 05.07.2024, 17.07.2024 11 год. 30 хв. За рахунок позивача було понесено витрати пов`язані з явкою до суду позивача та її представника адвоката Сердечнюк М.В. Для того, щоб прибути в судові засідання, які відбувалися в Ямпільському районному суді Вінницької області позивач вимушена була наймати таксі, оскільки міжміські автобусні рейси з м.Могилів-Подільського до м.Ямполя Вінницької області не завжди співпадали з часом, на яке було призначено судове засідання. Позивачем було сплачено 7490 грн.. Враховуючи той факт, що позивач проживає в місті Фалєшти Республіки Молдова, і щоб дістатися на розгляд справи до Ямпільського районного суду Вінницької області, а розгляд справ був призначений на 09 год. 00 хв., 11 год. 00 хв. і через те, що в Україні введено комендантську годину, остання вимушена була проживати в готелях, що підтверджується доданими до заяви рахунками, чеками. Позивачем було понесено витрати на проживання в готелях в розмірі 2200 грн.

Позивачем також було понесено витрати у зв`язку з розглядом вказаної цивільної справи на переліт з ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , і з ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , оскільки позивачка працювала в Англії, однак коли дізналася про оскаржуваний заповіт вимушена була летіти до України. Однак через те, що в Україні не працює авіосполучення, вона летіла з ОСОБА_4 (Англія) до ОСОБА_5 (Румунія), а потім вже автобусами добиралася до України. Після відвідувань нотаріуса та судових засідань поверталася назад до Англії. Даний факт, підтверджується квитками, які надаються до заяви по авіаперельотах, які відбувалися 25 вересня 2023 року, 25 жовтня 2023 року, 05 листопада 2023 року, 28 листопада 2023 року. Отже, на авіоперельоти позивач витратила кошти на загальну суму 12214,39 грн. З огляду на викладене вище, позивачем були понесені витрати в сумі 41904,39 грн.: 20000 грн. на гонорар адвокату; 7490 грн. витрати за автоперевезення на таксі з м.Могилів-Подільського до м.Ямпіль Вінницької області; 2200 грн. витрати на проживання в готелях; 12214,39 грн. витрати на авіоперельоти. Дані витрати позивач вимушена була понести через те, що коли вона дізналася про заповіт, а вона була впевнена в тому, що її матір такого заповіту не могла зробити, вона вимушена була залишити своє місце роботи в Англії, найняти адвоката та бути присутньою на всіх судових засіданнях при розгляді справи в Ямпільському районному суді Вінницької області.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сінчак О.В. надав суду клопотання про відмову стороні позивача у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у розмірі 41904 грн. 39 коп. Вказав, що ч.3 ст.133 ЦПК України містить вичерпний перелік витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Окрім цього, сторона позивача в судових дебатах не наводила поважних причин не подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, а тому ухвалення судом додаткового рішення у цій частині не буде відповідати вимогам процесуального законодавства. Окрім цього, суд не визнавав обов`язковою явку позивача у відповідності до положень ЦПК України. Позовна заява була подана до суду представником позивача 06.10.2023 року. Договір про надання правничої допомоги між позивачем та його представником укладено 28.08.2023 року із наданням повноважень представляти клієнта з усіма правами як позивача. Позивач не був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи дистанційно з використанням власних технічних засобів за умови подання до суду відповідної заяви.

Міжнародний пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач» працює у цілодобовому режимі. Розрахунки між сторонами договору суперечать положенням укладеного Договору про надання правничої допомоги від 28.08.2023 року зокрема: п.4.1.Договору передбачено що розрахунки між сторонами проводяться, згідно виставленого рахунку (не надано документів на підтвердження факту виставлення адвокатом рахунку клієнту) п.4.2 Договору передбачено що розрахунки проводяться відповідно до Акту виконаних робіт шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок (фактично надано документи про отримання готівкових коштів).

24.05.2024 року та 25.05.2024 року судове засідання у справі не призначалось та не проводилось (фіскальний чек №2449130455 за проживання в готелі позивача 24 та 25.05.2024 року). Усі подані до суду фіскальні чеки за послуги таксі при використанні QR-кодів, які спрямовують на сайт фіскальної служби для перевірки чеків містять наступну інформацію: «інформація відсутня. Відсутня інформація за критеріями пошуку. Невірна сума чеку - «О» (нуль) гривень». Тобто, в усіх поданих фіскальних чеках на сайті фіскальної служби зазначено суму чеків - нуль гривень.

Міжнародні перельоти позивача за маршрутом Лондон - Ясси та Ясси -Лондон не були пов`язані із обов`язковою явкою до суду позивача, не носили ознак необхідності, оскільки позивач мав представника - адвоката у справі з усіма належними повноваженнями та мав можливість приймати участь у справі дистанційно з власних технічних засобів. Такі витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки вони не належать до судових витрат відповідно до положень ч.3 ст.133 ЦПК України, вимог ч.3 ст.138 ЦПК України та Постанови КМУ №590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних із розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». З урахуванням вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні даної заяви.

Представник відповідача Ямпільської міськоїрада Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті надавсуду заявупро відмовустороні позивачаза поданоюзаявою проухвалення додатковогорішення простягнення судовихвитрат уповному обсязі.Зі змістуданої заявивбачається,що відповідачвважає заявленадо відшкодуваннясуму 41904тисячі гривень39копійок (квиткиавіа переліт12214,39грн.;проживання вготелі 2200грн.;витрати таксі7490грн.та правничадопомога 20000грн.)не обґрунтованоюта такою,що непідлягає задоволенню.Представник відповідачавказав,щоні в договорі про надання правничої допомоги, ні в додатковій угоді, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги не прописані, а вони входять до предмета доказування у справі та встановлюється, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, тому це є однією із підстав про відмову в задоволенні клопотання представника в стягненні коштів на користь позивача по справі. Позовна заява подана 06.10.2023 та 24.11.2023 у новій редакції не містить орієнтовного розрахунку понесених витрат.

Звертають увагусуду нате,що позивач ОСОБА_1 відповіднодо поданихдо судудокументів єгромадянкою України,проживає тамісце реєстрації, АДРЕСА_1 ,а томувключення довідшкодування витратміжнародних авіаперельотів неможе бутизадоволено.Судові засідання24.05.та 25.05.2024у ційсправі відсутні.Фіскальні чекита послугитаксі немістять інформаціїподаної позивачем.Враховуючи вищенаведене, просить суд у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат у справі №153/1580/23 відмовити.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність та відсутність позивача. Клопотання підтримала в повному обсязі. Надала суду заперечення на клопотання відповідачів про відмову стороні позивача за поданою заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Вказала, під час судового розгляду вказаної цивільної справи, зокрема 01.07.2024 в судовому засіданні представник позивача звернулася з заявою про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, як того вимагає ч.8 ст.141 ЦПК України. Стосовно того, що позивач не був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи дистанційно з використанням власних технічних засобів за умови подання до суду відповідної заяви, а суд не визнавав обов`язковою явку позивача у відповідності до положень ч.1 ст.128, п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України. Вказує, що позивач користуючись своїми процесуальними правами з`являючись в судові засідання особисто, а не дистанційно, нічого не порушувала, а лише використовувала свої права та обов`язки, які передбачені ст.43 ЦПК України. Звернула увагу на те, що з електронного кабінету Державної податкової служби України підтверджується оплата при перевірці фіскальних чеків. Також, в додатку до договору про надання правової допомоги від 28.08.2023 року зазначено, що сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правової допомоги вказаної в договорі у розмірі 20000 гривень. Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 41904 грн. 39 коп.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність. Підтримала подане її представником клопотання про відмову стороні позивача у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Представник відповідача Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат по справі визначений ст.141 ЦПК України, відповідно до якого та з врахуванням положень ст.265 ЦПК України, яка визначає зміст рішення суду, за загальним правилом, судові витрати розподіляються під час ухвалення рішення суду, за умови надання стороною до ухвалення такого рішення доказів понесення відповідних витрат.

Виключення з цього правила міститься в ч.8 ст.141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесенних нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ямпільської міської рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним задоволено в повному обсязі. Під час судового розгляду вказаної цивільної справи, зокрема 01.07.2024 в судовому засіданні представник позивача звернулася з заявою про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в сумі 20000 (двадцять) тисяч гривень.

Визначаючи розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно копії Договору про представництво та надання правової допомоги від 28 серпня 2023 року та з копії додатку до Договору про надання правової допомоги від 28 серпня 2023 року встановлено, що між адвокатом Сердечнюк Мариною Василівною та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги. Адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу. Згідно п.1 додатку до Договору про надання правової допомоги від 28 серпня 2023 року встановлено, що сторонами погоджено гонорар адвоката у фіксованому розмірі 20000 грн. за надання адвокатом правової допомоги визначеної в Договору про представництво та надання правової допомоги від 28 серпня 2023 року(т.2, а.с.96-97).

З акта приймання-передачі наданих послуг від 17 липня 2024 року встановлено, що за надання правової допомоги ОСОБА_1 сплатила адвокату гонорар у сумі 20000 грн.(т.2, а.с.97).

З копій прибуткових касових ордерів №3/23 ,№4/23 №5, №01/24, №2/24, №3/24, а також з копій квитанцій до прибуткових касових ордерів від 28 серпня 2023 року, від 04 вересня 2023 року, 05 жовтня 2023 року, 17 травня 2024 року, 12 червня 2024 року та 17 липня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 сплатила адвокату Сердечнюк М.В. за надання правової допомоги згідно з Договору про представництво та надання правової допомоги від 28 серпня 2023 року гонорар у загальній сумі 20000 грн.(т.2, а.с.93-95).

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до абз.5 п.3.1 та п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (Справа N 1-23/2009) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача надано усі, передбачені статтею 137 ЦПК України, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн., який на думку суду є співмірний із складністю справи, виконаною адвокатом роботю, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, а тому суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені нею витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 20 000 грн.

Що стосується витрат позивача на переїзд, проживання та авіа перельоти, суд зазначає наступне:

Витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, врегульовані у ст.138 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.138 ЦПК України втрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Частиною 3 ст.138 ЦПК України передбачено, що граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) зроблено висновок, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально. Запровадження законодавцем граничного розміру (верхньої межі) компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані з прибуттям до суду, покликане насамперед запобігти завищенню розміру цих витрат та попередженню зловживання таким правом.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З копії паспорта позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована по АДРЕСА_1 . Жодних доказів того, що позивач проживає в місті Фалєшти Республіки Молдова, суду не надано. Жодних доказів щодо проживання та роботи позивача в Англії також не надано. Окрім цього, з долучених до матеріалів справи копій авіаквитків за 25 вересня, 25 жовтня, 05 листопада та 28 листопада не можливо встановити рік авіа перельоту. У зв`язку із вищевикладеним, суд не знаходить підстав для включення до відшкодування витрат міжнародні авіа перельоти позивача.

Щодо витрат пов`язаних з переїздом та найманням житла, суд зазначає наступне: позивачем долучено до матеріалів справи фіскальний чек від 12 червня 2024 року за послуги таксі у сумі 2000 грн., фіскальний чек від 01 липня 2024 року за послуги таксі у сумі 2000 грн., фіскальний чек від 17 липня 2024 року за послуги таксі у сумі 3490 грн., фіскальний чек за проживання в готелі 01 липня 2024 року, рахунок № НОМЕР_2 від 01 липня 2024 року, фіскальний чек за проживання в готелі 24 травня 2024 року, рахунок № НОМЕР_3 від 24 травня 2024 року, фіскальний чек від 11 червня 2024 року за проживання в готелі.

Судове засідання у даній справі на 24 травня 2024 року чи 25 травня 2024 року не було призначено, тому суд не приймає до уваги фіскальний чек за проживання позивача в готелі 24 травня 2024 року.

Щодо витрат пов`язаних з переїздом та найманням житла позивача за 12 червня 2024 року, 01 липня 2024 року та 17 липня 2024 року, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1ст.138ЦПК України витрати,пов`язані зпереїздом доіншого населеногопункту сторінта їхніхпредставників,а такожнайманням житла,несуть сторони.Відповідно до ч.3 ст.138 ЦПК України граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 р. №590 передбачено, що витрати пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Відповідно до Постанови КМУ від 2 лютого 2011 р. №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» норми відшкодування витрат на відрядження встановлені у розмірі 300 гривень. Таким чином, суд визначає розмір компенсації витрат позивача на переїзд та проживання 12 червня 2024 року, 01 липня 2024 року та 17 липня 2024 року у сумі 900 грн.. З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з солідарно з відповідачів на користь позивача понесені нею витрати, які пов`язані з явкою позивача до суду у загальній сумі 900 грн.

Керуючись ст.ст.3-13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сердечнюк Марини Василівни про стягнення судових витрат,- задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Ямпільської міської рада Могилів-Подільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, тобто по 10000 (десять тисяч) гривень з кожного.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Ямпільської міської рада Могилів-Подільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які пов`язані з явкою позивача до суду у сумі 900 (дев`ятсот) гривень, тобто по 450 (чотириста п`ятдесят) гривень з кожного.

В іншій частині клопотання відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Додаткове рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Дзерин М.М.